ФОРМУВАННЯ СИНЕРГЕТИЧНИХ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ У ВЗАЄМОДІЇ З ІНСТИТУЦІЙНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Анотація

Стрімкі зміни ринкової кон’юнктури, поширення цифрових технологій та посилення впливу інституційних суб’єктів зумовлюють необхідність розроблення таких бізнес-моделей, які б забезпечували стабільне функціонування й довгостроковий розвиток підприємств. Традиційні бізнес-моделі дедалі частіше виявляють обмеженість у реагуванні на складні та нелінійні зміни зовнішнього середовища. Це зумовлює необхідність переходу до синергетичних підходів, що передбачають поєднання різних ресурсів, компетенцій, технологій та управлінських інструментів для створення доданої вартості. Важливим чинником, що визначає успішність таких моделей, є інституційне середовище — сукупність формальних і неформальних правил, норм, регуляторів і механізмів взаємодії суб’єктів ринку

У сучасній економіці підприємства діють у складному, багаторівневому та нестабільному інституційному середовищі, яке суттєво впливає на їхні можливості розвитку, інноваційність та ефективність організаційних рішень. Активний розвиток цифрових технологій, ускладнення конкурентного середовища та посилення нормативного впливу зумовлюють зниження ефективності класичних підходів до побудови бізнес-моделей, що ускладнює забезпечення стабільного розвитку підприємств у довгостроковій перспективі.. Це зумовлює потребу у формуванні синергетичних бізнес-моделей, що ґрунтуються на інтеграції різних ресурсів, партнерств, технологій та управлінських практик.

Основною метою дослідження є розроблення теоретичних і методичних засад формування синергетичних бізнес-моделей у взаємодії з інституційним середовищем. Для досягнення цієї мети необхідно визначити вплив інституційних чинників на побудову бізнес-моделей, узагальнити сучасні підходи до їх формування, обґрунтувати механізми виникнення синергетичних ефектів та запропонувати практичні рекомендації для підвищення ефективності й адаптивності підприємств.

Сучасні підходи до розвитку підприємств дедалі більше ґрунтуються на розумінні бізнес-моделі як цілісної системи створення, доставки та привласнення цінності. У межах системного підходу бізнес-модель розглядається не як проста сукупність окремих елементів, а як динамічна конфігурація взаємопов’язаних процесів, ресурсів, партнерських відносин і управлінських рішень, здатна забезпечувати виникнення синергетичного ефекту. Синергія проявляється у випадку, коли узгоджене функціонування складових бізнес-моделі дозволяє досягати результатів, що перевищують ефект від їх ізольованого використання, що є особливо важливим в умовах нестабільності та зростання складності економічних процесів.

Формування синергетичних бізнес-моделей у взаємодії з інституційним середовищем є ключовим фактором забезпечення ефективності та конкурентоспроможності сучасних підприємств. Узгодження внутрішніх ресурсів, управлінських процесів, партнерської взаємодії та інноваційних механізмів із формальними та неформальними інституційними нормами дозволяє досягати синергетичного ефекту, який забезпечує оптимізацію витрат, підвищення прибутковості та ефективності діяльності. Такий підхід сприяє розвитку гнучких та адаптивних бізнес-моделей, здатних оперативно реагувати на зміни ринкових умов, цифровізацію економіки та зростання регуляторних вимог. Впровадження синергетичних бізнес-моделей стимулює інноваційну активність, підвищує якість взаємодії з партнерами та клієнтами, зміцнює репутаційний капітал підприємства і його позиції на ринку.