ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ВИБОРУ НАПРЯМІВ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Анотація

У статті розглянуто теоретичні засади формування моделі вибору напрямів стратегічного розвитку підприємств будівельної галузі в умовах макроекономічної нестабільності, воєнних ризиків, порушення логістичних ланцюгів та зростання вартості ресурсів. Підкреслюється, що сучасне функціонування будівельних підприємств характеризується значними коливаннями, структурними змінами попиту, зниженням інвестиційної активності, обмеженим доступом до фінансових ресурсів та проблемами кадрового забезпечення. Це зумовлює необхідність комплексного аналізу тенденцій розвитку галузі та застосування економіко-математичних інструментів для прогнозування результатів діяльності. Проаналізовано наукові підходи до дослідження стратегічного розвитку підприємств, однак зазначено, що питання формування моделей вибору стратегічних напрямів для підприємств будівельної галузі в умовах високої турбулентності зовнішнього середовища залишаються недостатньо опрацьованими. Метою дослідження визначено розробку теоретичного підґрунтя побудови моделі вибору напрямів стратегічного розвитку таких підприємств. У роботі запропоновано підхід до оцінювання ефективності стратегій з урахуванням реальних і перспективних умов функціонування підприємств. Для цього використовується експертне оцінювання комбінацій факторів, що характеризують поточний стан галузі та можливі зміни в майбутньому. До реальних умов віднесено, зокрема, дефіцит працівників, обмеженість інновацій, низький рівень автоматизації, проблеми з енергопостачанням, нестачу сировини та інші фактори. Перспективні умови включають швидке навчання персоналу, впровадження інновацій і технологій LEAN, оптимізацію енергоспоживання, використання державних програм відновлення, дерегуляцію будівництва та екологізацію галузі. Виділено три можливі напрями стратегічного розвитку підприємства: орієнтація на зовнішнє розширення, поєднання зовнішнього та внутрішнього розвитку, а також внутрішнє вдосконалення. Для оцінювання ймовірності максимізації фінансового результату і зростання капіталу використано експертні анкети та шкали оцінювання факторів і результатів. Обробка отриманих даних здійснюється із застосуванням методів машинного навчання, зокрема алгоритму Random Forest, реалізованого у середовищі Matlab. Модель дозволяє оцінювати ймовірність досягнення максимального фінансового результату для кожної стратегії окремо за реальних і перспективних умов, після чого обчислюється умовна ймовірність успіху стратегій. На основі отриманих значень визначається оптимальний напрям стратегічного розвитку підприємства, що забезпечує найбільшу ймовірність зростання фінансових результатів і капіталу у середньостроковому періоді.