НЕДОЛІКИ МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У межах даного дослідження систематизовано теоретико-методологічні засади матеріального стимулювання персоналу готельних підприємств України. Особливу увагу приділено виявленню та аналізу недоліків цього методу мотивації. Матеріальне стимулювання у сфері готельного бізнесу, як і в інших галузях економіки, виступає ключовим інструментом управління персоналом, який безпосередньо впливає на продуктивність праці, рівень задоволеності працівників та ефективність функціонування підприємства загалом. Мета дослідження – проаналізувати основні недоліки системи матеріального стимулювання працівників готельних підприємств України в умовах воєнного стану та запропонувати можливі напрями їх подолання. Об’єкт дослідження – недоліки системи матеріального стимулювання працівників готельних підприємств. Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади визначення та вдосконалення системи матеріального стимулювання персоналу в сучасних умовах.

Наукові дослідження останніх років здебільшого зосереджені на позитивних аспектах матеріальної мотивації: підвищенні продуктивності, залученості та задоволеності працівників. Водночас недостатньо уваги приділено зворотному боку цього процесу – негативним наслідкам і ризикам, які можуть мати довгостроковий вплив на колектив і стабільність підприємства. Саме усвідомлення таких недоліків є необхідною умовою для формування ефективної та збалансованої системи мотивації.

У статті визначено основні недоліки матеріального стимулювання у готельній сфері: короткочасність ефекту, зниження внутрішньої (нематеріальної) мотивації, формування «споживацького» ставлення до роботи, посилення конкуренції між працівниками, суб’єктивність у системі оцінювання, надмірне фінансове навантаження на підприємство, ігнорування командних результатів та залежність від постійних підвищень заробітної плати чи премій.

В умовах воєнного стану, коли готельна галузь зазнає значних економічних і психологічних викликів, ці проблеми набувають особливої актуальності. Постійна невизначеність, скорочення туристичних потоків і обмежені фінансові ресурси змушують керівників переосмислювати роль матеріальної винагороди. Надмірна орієнтація лише на фінансові стимули може призвести до втрати довгострокової мотивації, зниження лояльності персоналу та погіршення атмосфери в колективі.

Тому матеріальне стимулювання має бути складовою частиною комплексної системи мотивації, що включає й нематеріальні чинники — професійний розвиток, визнання досягнень, залучення до прийняття рішень, формування корпоративної культури довіри та взаємопідтримки. Лише збалансоване поєднання матеріальних і нематеріальних стимулів може забезпечити стабільність і конкурентоспроможність готельного бізнесу в сучасних реаліях.