ІНТЕРНЕТ-ТОРГІВЛЯ АГРОПРОДУКТАМИ ТА ВНУТРІШНЯ ЛОГІСТИКА: НОВІ МОДЕЛІ ЗБУТУ

Анотація

У статті проведено всебічне дослідження трансформацій внутрішнього ринку агропродукції України під впливом цифровізації, геополітичних змін і логістичних викликів. На тлі воєнних подій, порушення традиційних каналів збуту, розриву експортно-імпортних ланцюгів та зміни споживчих моделей, інтернет-торгівля агропродуктами стала одним із ключових чинників забезпечення продовольчої безпеки та адаптивності аграрного сектору. Визначено роль e-commerce як інструменту прямого збуту, що мінімізує посередницькі ланки та дозволяє фермерам взаємодіяти з кінцевим споживачем. Проаналізовано нові формати цифрового ринку: аграрні маркетплейси, платформи прямих поставок «виробник-споживач», мобільні застосунки, інтегровані логістичні сервіси та CRM-системи.

Окрема увага приділена логістичному супроводу інтернет-торгівлі: організації доставки, структурі витрат, впровадженню інтелектуальних технологій (GPS, IoT, штучний інтелект), а також створенню локальних логістичних хабів у рамках громад. Проведено класифікацію моделей цифрового збуту за критеріями масштабованості, адаптивності до регіональних умов та рівня цифрової інтеграції. Узагальнено позитивний міжнародний досвід розвитку агрое-commerce (США, Нідерланди, Індія), зокрема в частині застосування блокчейн-рішень, автоматизованих складів, smart-доставки та алгоритмів динамічного ціноутворення. Проаналізовано практичний досвід українських компаній (AgroMarket, Zakaz.ua, FoodKit, Foodex24, DrovaEda) у сфері електронної торгівлі агропродукцією. Встановлено бар’єри: відсутність логістичної інфраструктури на рівні громад, нерівномірна цифрова грамотність фермерів, низька адаптованість окремих виробників до сучасних каналів збуту. Обґрунтовано доцільність розбудови інноваційної логістики для агросектору, зокрема через впровадження регіональних програм цифрової освіти, стимулювання створення розподільчих центрів, субсидування логістичних витрат та інституційну підтримку держави у створенні електронних платформ. Узагальнено, що сучасні моделі інтернет-торгівлі агропродуктами сприяють децентралізації ринку, зростанню економічної самодостатності фермерських господарств, скороченню логістичних ланцюгів і зменшенню продовольчих втрат. У довгостроковій перспективі цифрова трансформація логістики і торгівлі здатна стати рушієм відновлення внутрішнього ринку, активізувати розвиток сільських територій та інтегрувати український АПК у глобальні цифрові ланцюги вартості.