ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/dsim-2024-8(32)Ключові слова:
ринок праці, управління персоналом, адаптація, мотивування, вакансії, ІТ-галузь, безробіття, відновлення ринку праціАнотація
У статті проаналізовано стан та тенденції українського ринку праці в умовах війни, розкриваючи як виклики, так і адаптивні можливості.
Аналізування ринку праці України в умовах війни відображає глибокі трансформації, спричинені військовими діями, економічною нестабільністю та масовою міграцією населення. Вже на другий тиждень війни кількість робочих місць знизилася на 55–85%, а 5,3 млн українців виїхали за кордон, що суттєво вплинуло на ринок праці. Однією з головних перешкод для бізнесу став дефіцит кадрів через мобілізацію та міграцію. У 2023 році 44% підприємств стикнулися із труднощами кадрового забезпечення, а 55,1% відзначили рекордну складність у пошуку кваліфікованих працівників.
ІТ-сектор виявився єдиною галуззю, яка зберегла позитивну динаміку, забезпечивши 3,5% ВВП у 2022 році, що стало можливим завдяки релокації компаній та відкриттю нових офісів за кордоном. У 2024 році ринок праці демонструє ознаки відновлення: кількість вакансій перевищила довоєнний рівень, а приріст вакансій у прифронтових областях досяг 77,5%. Водночас залишається значний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, особливо в регіонах. Війна спричинила зміни у структурі ринку праці: зріс попит на віддалену роботу (зростання вакансій на 39%) та підвищилася роль жінок, які становлять 58,8% нових ФОП. Відзначається зростання оплати праці — 40,9% роботодавців підвищили зарплати у 2024 році. Описано зусилля уряду, спрямовані на подолання кризи, зокрема програму "єРобота", яка створила 55 тис. робочих місць. Попри значні виклики, ринок праці України демонструє стійкість і адаптивність, підтверджуючи позитивні тенденції зростання у 2024 році, що є важливим фактором економічного відновлення країни.
У статті проаналізовано зміну попиту на вакансії, зокрема у прифронтових регіонах, збільшення кількості дистанційної роботи та зростання ролі жінок у підприємництві. Окрему увагу приділено проблемам оплати праці, бронювання працівників та дефіциту кадрів. Ринок праці поступово відновлюється, а кількість вакансій у 2024 році перевищує довоєнні показники. Автоматизація, перекваліфікація кадрів і підтримка молоді визначаються як ключові напрями подолання дефіциту робочої сили.
Стаття акцентує на важливості розвитку навичок, таких як багатозадачність, емоційний інтелект і стресостійкість, які є критичними для успішного працевлаштування в 2024-2025 роках.
