УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ В УМОВАХ КРИЗИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/dsim-2023-3(17)Ключові слова:
персонал, зайнятість, соціально-трудові відносини, самозайнятість, лідерство, війна, кризаАнотація
У статті наголошено на важливості вирішення проблем зайнятості та подолання причин безробіття населення через розвиток самозайнятості. Основний акцент зроблено на категорії самозайнятих осіб та на залученні чинника лідерства у межах соціально-трудових відносин. Метою дослідження визначено удосконалення теоретико-методичних та прикладних засад управління розвитком лідерських якостей самозайнятих осіб в умовах кризи. Показано, що попри наявність публікацій, присвячених питанням функціонування та вдосконалення соціально-трудових відносин, зайнятості, лідерство саме в сегменті самозайнятих осіб у достатній мірі залишається не вивченим і не дослідженим. Напрацьовано нові підходи, інструменти та засоби розвитку лідерських якостей і потенціалу самозайнятих осіб. Показано, що у кризовій ситуації, а саме в умовах війни, в Україні стрімко зростає попит на послуги самозайнятих осіб, зокрема в сфері дизайну та арту, програмування, роботи з текстами, аудіо та відео, аутсорсингу і консалтингу, мобільних додатків, перекладів, програмування. Розроблено алгоритм заходів для формування й реалізації лідерського потенціалу самозайнятих осіб. Визначено особливості таких етапів алгоритму, як інституціалізація діяльності; опис загальних лідерських характеристик в обраному виді економічної діяльності; розробка і впровадження власного внутрішнього методичного забезпечення з управління розвитком лідерського потенціалу; планування заходів з формування лідерського капіталу; визначення функціонально-структурних характеристик лідерського потенціалу; схвалення програми розвитку лідерських властивостей і характеристик; реалізація накопичених функцій лідерства. До провідних функцій лідерства самозайнятих осіб віднесено: управління власною професійною культурою, професійний саморозвиток, реалізацію власного людського потенціалу, уникнення професійних та інших конфліктів, налагодження якісної комунікації у фахово-професійному середовищі.