ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ІМПЕРАТИВИ, ПРИНЦИПИ, КРИТЕРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31891/dsim-2024-5(23)Ключові слова:
екологічна політика, довкілля, екологічний імператив, стійкий розвиток, нормативний підхід, екологічне підприємництвоАнотація
У статті обговорюються імперативи, принципи та критерії екологічної політики в Україні. Методологією статті обрано інтегровані, еволюційні та практико-орієнтовані підходи, порівняльні дослідження, методи аналізу та синтезу. Розглядаються ключові елементи екологічної політики України, які включають: захист природних ресурсів, біосфери та екосистеми; зниження забруднення; виконання завдань щодо зменшення викидів в атмосферу; мінімізацію забруднення водних та ґрунтових ресурсів; енергетичну ефективність та експлуатацію технології енергопостачання у стратегії зростання доходів енергетичних підприємств; реалізацію стратегічних планів відповідно до потреб майбутніх поколінь; мінімізацію негативних впливів на довкілля; співробітництво зацікавлених організацій. Зроблено висновок, що екологічна політика України на основі нормативного підходу забороняє використання небезпечних речовин; націлює зменшення викидів накопичень сміття; тягне за собою штрафи, санкції; визначає права та обов'язки природокористувачів. У міжнародному порівнянні звертається увага на екологічні імперативи, принципи та критерії; нормативні та економічні вимоги сталого розвитку; удосконалення нормативів, стандартів та норм. Нормативний підхід стає інструментом реальної реалізації українського законодавства. Підбито підсумки, що спектр нормативно-економічних інструментів формулює концептуальну основу реалізації екологічної політики України. Екополітика України спирається на нормативні та економічні імперативи, принципи та критерії. Для удосконалення екополітики України має бути вирішено цілий спектр правових та організаційних завдань.