ЕКОМЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРОБІЗНЕСУ ЗА УМОВ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню науково-методичних  і практичних аспектів екологічного менеджменту бізнес-суб’єктів аграрного сектору. Визначено, що екологічний менеджмент за сучасних реалій перетворюється на провідний інструмент адаптації агробізнесу до екологічних норм і стандартів та створення його стійких довгострокових конкурентних переваг. Проведена коротка систематизація сутнісних ознак екологічного менеджменту. Визначена роль екологічного менеджменту у зниженні ризиків кліматичних змін. Серед ключових функцій екологічного менеджменту агроформувань виділені: забезпечення диверсифікації біологічних активів; сприяння оптимізації витрат; забезпечення відповідності екологічним стандартам та допуску до преміальних ринків; капіталізація агробрендів та сприяння інклюзивному доступу агровиробників до «зеленого» фінансування. Доведено, що екологічний менеджмент забезпечує імплементацію екологічних імперативів управління у стратегії розвитку аграрних бізнес-суб’єктів.

Запропонована дворівнева архітектурна модель екологічного менеджменту, що поєднує інтереси аграрних формувань, держави та суспільства у довгостроковій перспективі. Надано авторське трактування сутності екологічного менеджменту як «динамічної дворівневої системи управління, яка інтегрує стратегічні екологічні пріоритети у фінансово-господарську діяльність». Обґрунтовано взаємозв’язок між інструментарієм екологічного менеджменту сільськогосподарських підприємств, очікуваними результатами з мінімізації наслідків кліматичних змін та процесом формування стійких конкурентних переваг агробізнесу. Ключовими з них визначні: агротехнологічні, цифрові інструменти, інструменти декарбонізації виробництва, інструменти ринкового позиціонування та інвестиційної привабливості. Досліджено сучасні погляди власників українського агробізнесу відносно основні обмежень та ризиків імплементації екологічних імперативів у практику управління.