ЗАСТОСУВАННЯ ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙ В УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ

Анотація

У статті досліджено застосування дизайн-мислення як сучасного інструменту стимулювання інновацій в управлінні проєктами в умовах зростаючої невизначеності, турбулентності та динамічності зовнішнього середовища. Акцентовано увагу на тому, що традиційні підходи до управління проєктами часто орієнтовані на жорстке планування, тоді як дизайн-мислення забезпечує гнучкість, емпатійність та орієнтацію на потреби користувача, що особливо важливо в умовах цифрової трансформації та швидких змін. Проаналізовано сучасні наукові підходи до інтеграції дизайн-мислення з класичними методологіями управління проєктами (PMBOK, Agile, Scrum) та визначено його роль як людиноорієнтованого, ітеративного й креативного інструменту прийняття управлінських рішень і генерації інноваційних ідей.

Виявлено наявний методологічний розрив, що полягає у відсутності уніфікованих кількісних інструментів оцінювання рівня інноваційності ідей, сформованих у процесі дизайн-мислення, що ускладнює їх порівняння, ранжування та відбір для подальшої реалізації. З метою подолання зазначеного розриву запропоновано концептуальну основу авторського Індексу інноваційності ідей, який базується на системі ключових критеріїв: новизна, здійсненність, створення цінності для стейкхолдерів, орієнтація на користувача та масштабованість. Обґрунтовано доцільність використання стандартизованої 10-бальної шкали оцінювання, що забезпечує можливість формалізації експертних суджень, підвищує об’єктивність прийняття управлінських рішень і створює передумови для подальшого статистичного аналізу. Доведено можливість застосування кластерного аналізу для групування проєктних ідей за рівнем інноваційності, що сприяє оптимізації портфеля проєктів та ефективнішому розподілу ресурсів.

Практична значущість дослідження полягає у формуванні теоретико-методичного підґрунтя для розроблення прикладного цифрового інструменту — калькулятора інноваційності ідей, який може бути використаний у системах проєктного управління, стартап-екосистемах, освітніх програмах, інкубаторах та корпоративних інноваційних середовищах. Запропонований підхід сприяє підвищенню прозорості відбору ідей, обґрунтованості управлінських рішень та розвитку інноваційного потенціалу організацій.