ОСОБЛИВОСТІ АНТИКРИЗОВОГО ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ЧАСОМ ЯК СТРАТЕГІЧНИМ РЕСУРСОМ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

У статті досліджуються теоретичні засади та практичні аспекти антикризового тайм-менеджменту як спеціалізованого підходу до управління часовими ресурсами підприємства в умовах невизначеності. Обґрунтовано критичну важливість ефективного управління часом у сучасному динамічному бізнес-середовищі, де цифрова трансформація створює нові можливості для оптимізації бізнес-процесів.

Розроблено процесуальну модель формування та реалізації стратегій тайм-менеджменту на підприємстві, що включає послідовні етапи постановки цілей, організації роботи, делегування завдань, контролю та адаптації до змін. Визначено сутність антикризового тайм-менеджменту як системного підходу, спрямованого на своєчасне розпізнавання, реагування й подолання кризових явищ через раціональне використання часових ресурсів.

Проведено порівняльний аналіз традиційного та антикризового тайм-менеджменту за ключовими критеріями: цілями та пріоритетами, плануванням, ресурсами, адаптацією до змін, комунікацією, психологічним навантаженням та управлінням ризиками. Встановлено, що антикризовий підхід характеризується коротшими горизонтами планування, вищою гнучкістю, концентрацією на критично важливих завданнях та необхідністю швидкого прийняття рішень.

Запропоновано комплексні стратегії вдосконалення антикризового тайм-менеджменту, що включають гнучке стратегічне планування, пріоритизацію завдань, інструментальну підтримку через цифрові системи, безперервний моніторинг та формування спеціалізованих антикризових команд. Проаналізовано практичний досвід провідних світових компаній (Toyota, Google, IKEA, P&G) у впровадженні ефективних систем управління часом у кризових умовах, що підтверджує практичну результативність запропонованих підходів для забезпечення стабільного функціонування організацій.