ІНВЕСТИЦІЇ У РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТІЙКІСТЬ БІЗНЕСУ ПІД ЧАС ЕКОНОМІЧНИХ ШОКІВ

Анотація

У статті досліджено вплив інвестицій у розвиток людського капіталу на стійкість підприємств в умовах економічних та безпекових шоків, зокрема у контексті воєнних подій в Україні та трансформації глобального економічного середовища. Обґрунтовано тезу про те, що розвиток персоналу є ключовим чинником забезпечення конкурентоспроможності та здатності організацій адаптуватися до невизначеності, підтримувати безперервність діяльності та швидко відновлюватися після криз. Визначено, що традиційні підходи до управління кадрами поступаються місцем стратегічному інвестуванню у компетентності працівників, формування культури навчання, цифрової грамотності, психологічної стійкості та лідерських навичок.

У роботі узагальнено результати сучасних міжнародних і національних досліджень щодо зв’язку між розвитком людського капіталу та організаційною резильєнтністю. Проведено огляд практик українських і міжнародних компаній, який засвідчує, що системність та масштабність програм професійного навчання, перепідготовки та підтримки персоналу корелює з операційною стабільністю, утриманням ключових фахівців і здатністю підприємств впроваджувати інноваційні рішення. Запропоновано авторську матрицю оцінювання стійкості підприємства за HR-факторами, що дозволяє вимірювати вплив інвестицій у персонал на адаптивність компанії. Представлено емпіричний аналіз відкритих даних дев’яти провідних українських підприємств з різних секторів економіки, який підтверджує позитивний вплив інвестицій у людський капітал на здатність компаній функціонувати в умовах невизначеності та відновлювати діяльність у посткризовий період.

Результати дослідження засвідчують необхідність формування комплексної політики розвитку людського капіталу як на рівні підприємств, так і на рівні держави, а також створення інституційних умов для підтримки системного навчання, цифрової трансформації та психологічної стійкості працівників. Сформульовано напрями подальших досліджень, що охоплюють розробку стандартизованих показників оцінювання стійкості, розширення емпіричної бази спостережень та поглиблення аналізу причинно-наслідкових зв’язків між кадровими інвестиціями і результативністю підприємств.