САМОМЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Анотація

У сучасних умовах реформування системи освіти та зростаючої конкуренції між навчальними закладами питання підвищення ефективності управління стає одним із ключових чинників їхнього розвитку. Освітні установи прагнуть зміцнити свій репутаційний капітал і забезпечити довгострокову конкурентоспроможність, що, у свою чергу, зумовлює підвищення вимог до керівників і науково-педагогічних працівників. Від керівника сучасного закладу освіти очікується не лише наявність управлінських компетенцій, а й здатність до саморозвитку, раціонального розподілу власного часу, ресурсів і потенціалу. У цьому контексті особливого значення набуває самоменеджмент як система самоуправління професійною діяльністю.

Метою дослідження є визначення сутності, структури та специфіки реалізації самоменеджменту керівника закладу освіти в умовах сучасних викликів та трансформацій освітнього середовища. У статті проаналізовано наукові підходи до розуміння поняття «самоменеджмент», представлені у працях українських і зарубіжних дослідників.

У процесі дослідження встановлено, що ефективність управлінської діяльності керівника безпосередньо залежить від рівня сформованості його навичок самоменеджменту, серед яких провідними є планування, постановка цілей, самоконтроль, самомотивація, самоаналіз і розвиток особистої відповідальності. Самоменеджмент розглядається як інтегрована система, що об’єднує планування, визначення пріоритетів, контроль за реалізацією завдань, самодисципліну й особистісне вдосконалення. Вона забезпечує раціональне використання часу, ресурсів, емоційного потенціалу та сприяє досягненню стратегічних і тактичних цілей освітнього закладу.

Застосування ефективних моделей самоменеджменту сприяє підвищенню продуктивності керівників, формуванню їхньої стресостійкості, розвитку навичок адаптації до змін і створенню умов для сталого розвитку освітньої установи. В умовах цифрової трансформації, автономізації навчальних закладів і зростання вимог до якості освіти володіння інструментами самоменеджменту стає необхідною умовою професійного успіху керівника.

Самоменеджмент є невід’ємною складовою управлінської компетентності керівника закладу освіти, що визначає його здатність ефективно організовувати власну діяльність, приймати обґрунтовані рішення, раціонально використовувати ресурси й підтримувати результативну командну взаємодію. Розвинені навички самоменеджменту забезпечують гнучкість, адаптивність і стабільний розвиток закладу освіти в умовах постійних трансформацій освітнього середовища.