ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

Статтю присвячено вивченню теоретико-методологічних засад процесу структурної трансформації економіки як стратегічного ресурсу забезпечення сталого розвитку національного господарства в умовах глобальної конкуренції, цифровізації та технологічної еволюції. Мета статті - обґрунтування та удосконалення теоретико-методологічного забезпечення процесу структурної трансформації економіки, спрямованої на досягнення збалансованого соціально-економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності національного господарства та його адаптації до сучасних глобальних і внутрішніх викликів.

В дослідженні вивчено еволюцію концептуальних засад економічної структури, визначено її роль у формуванні економічної стабільності, конкурентоспроможності та соціальної адаптивності. Обґрунтовано трикомпонентний підхід до структурної трансформації, що включає галузеві зміни, трансформацію економічної поведінки та оновлення державної політики. Запропоновано концептуальну модель структурної трансформації, що у порівнянні з існуючими ґрунтується на поєднанні еволюційних, неокласичних і модернізаційних підходів. Виявлено, що успішна структурна трансформація передбачає перехід до інноваційної моделі економіки, розвиток галузей з високою доданою вартістю, цифровізацію та оновлення інституційної бази.

Визначено основні умови ефективності трансформаційних процесів, серед яких: узгодженість секторальної, регіональної та інноваційної політики; наявність дієвих механізмів стратегічного планування; розвиток людського капіталу; забезпечення соціального захисту в перехідний період. Розглянуто інституційне забезпеченню, яке визначає сталість і незворотність структурних змін. На макрорівні структурна трансформація проявляється у зміні структури ВВП, експорту, інвестицій та податкових надходжень, тоді як на мікрорівні у трансформації організаційних моделей підприємств і впровадженні цифрових платформ.

Загалом дослідження показало, що структурну трансформацію доцільно розглядати як складний багаторівневий процес, що охоплює економічні, соціальні, технологічні та інституційні зміни. Теоретичне осмислення цього явища дозволить сформувати дієві механізми економічної політики, орієнтовані на адаптивність, інклюзивність і сталий розвиток.