НОВІ ДЖЕРЕЛА ЗАГРОЗ ІНВЕСТИЦІЙНІЙ БЕЗПЕЦІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/dsim-2023-3(8)Ключові слова:
національна економіка, підприємництво, підприємницький сектор, інвестиційна безпека, нові виклики, ризики, загрозиАнотація
У дослідженні привернуто увагу до проблематики державної політики стимулювання розвитку та реалізації економічного потенціалу підприємницького сектора національної економіки, однак з позиції формування безпечного середовища для здійснення інвестиційної діяльності суб’єктами господарювання. З таких позицій метою дослідження визначено ідентифікацію новітніх викликів та загроз, а також удосконалення методико-прикладних засад державної політики протидії ризикам інвестиційної безпеки підприємницького сектора національної економіки України. Зроблено висновок, що середовище вітчизняного підприємництва характеризується наявністю низки достатньо гострих загроз безпеці інвестиційного процесу. Такі загрози мають як характер постійних (системних), так і новітніх, які актуалізувалися під час повномасштабної війни. Визначено системні, характерні практично для всього етапу незалежності і розвитку економіки України, виклики і загрози інвестиційній безпеці вітчизняного бізнесу. Як системні, так і новітні виклики інвестиційній безпеці українського підприємництва ідентифіковані за такими стадіями інвестиційного процесу, як (1) мотивація до інвестиційної діяльності; (2) планування інвестицій; (3) одержання дозволів та погоджень; (4) організація та інституціалізація інвестиційного проєкту; (5) державне регулювання інвестиційного процесу; (6) фінансування інвестиційного проєкту; (7) освоєння інвестицій; (8) завершення інвестиційного проєкту, окупність інвестицій. До новітніх (в умовах повномасштабної війни) викликів інвестиційній безпеці вітчизняного бізнесу віднесено: зростання безпекових ризиків та неналагодженість механізмів їх страхування; тотальну невизначеність зі строками війни, масштабами руйнувань, механізмами репарації; брак інформації про дерегуляцію інвестиційних процесів, що не сприяє довірі з боку глобальних інвесторів; відсутність інституційних реформ, спрощення регулятивного середовища, зниження корупційних ризиків та ін.
