СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/dsim-2024-6(35)Ключові слова:
системний менеджмент, системна криза, ентропогенна системна катастрофа, режим генерації проблем, підприємство, організаціяАнотація
Людина створює, організує до функціонування та управляє штучними система соціально-економічного призначення, до яких відноситься і підприємство. Складність соціально-економічних процесів збільшується і тому задачею стратегічного менеджменту, як базису керуючої підсистеми організації - є збереження стійкості на шляху до розвитку. Від якості стратегічного менеджменту залежить майбутнє організації, а значить і людей в різних соціальних та професійних ролях. Від здатності системного менеджменту направляти організації на досягнення стратегічних цільових орієнтирів, зберігати стійкість та розбудовувати потенціал до розвитку - залежить їх життєздатність, ефективність та конкурентоспроможність. В умовах швидкого змінювання зовнішнього середовища, невчасної, несистемної реакції - стратегічний менеджмент сприяє розвитку процесів системної факторизації та дезінтеграції, у внутрішньому середовищі організації. Від повноти, достовірності та своєчасності інформації, на базі яких приймаються рішення/або формується вакуум управління, стратегічний менеджмент організації сприяє створенню умов для формування системної кризи та її подальшого поширення, активізації режиму генерації проблем і настання системної катастрофи в основі якої знаходить некероване зростання ентропії (ентропогенна системна катастрофа). Системні кризи та катастрофи також відбуваються з підприємствами, наприклад у формі банкротства, ліквідації тощо, та можуть мати довготривалі наслідки для всіх стейкхолдерів. Окреме реформування, в такій ситуації, здатне пришвидшити процеси розпаду та саморуйнування системи. Подолання негативних наслідків може тривати роками, або навіть десятиріччями, в залежності від масштабу системи. Недостатня розбудова теоретико-практичних напрацювань створення передумов виникнення системної кризи, активації режиму генерації проблем та, як наслідок, настання ентропогенної системної катастрофи, з подальшою рефлексії щодо напрацювання системних та виважених політик, програм, планів подолання наслідків, необхідних змін та трансформацій - унеможливлює розірвати петлю системного підсилюючого зворотного зв'язку: стратегічний менеджмент, який не відповідає викликам - режим генерації проблем - системна криза - ентропогенна системна катастрофа. Цим питанням присвячена ця стаття з метою подальшої методологічної розбудови щодо запобігання такого роду системних проблем та катастроф у майбутньому.