ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ РОЗТАШОВАНИХ НА ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЯХ УНІВЕРСИТЕТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31891/dsim-2024-6(20)Ключові слова:
менеджмент, управління університетом, переміщений університет, наукова, інноваційна, адміністративно-господарська, інформаційна та соціальна діяльністьАнотація
У статті проаналізовано особливості менеджменту університетів (в тому числі і переміщених), що розташовані на прифронтових територіях, в умовах війни росії проти України. З’ясовано, що університети в цих регіонах стикаються з унікальними викликами, що потребують адаптації та розробки нових стратегій управління, такими як забезпечення фізичної безпеки, психологічної підтримки, відновлення інфраструктури, забезпечення доступу до комунікацій, якісних освітніх послуг, гібридних моделей навчання, наукової діяльності, фінансування та адаптації до нових умов. Обгрунтовано, що дослідження визначається необхідністю оперативного реагування на загрози безпеці, забезпечення безперервності навчального процесу, відновлення інфраструктури, підтримки кадрів, міжнародної співпраці, розробки інноваційних рішень та соціально-економічної стабільності регіонів. Проведено аналіз та систематизацію специфічних аспектів управління закладами вищої освіти, які функціонують на прифронтових територіях, спрямованих на виявлення ключових викликів та розробку ефективних стратегій для їх подолання. Доведено, що менеджмент університетів включає нормативно-процесуальні, структурно-функціональні, стратегічно-організаційні процеси. Досліджено особливості процесів впровадження інноваційно-освітньої діяльності та проведення наукових досліджень в університетах, що розташовані на прифронтових територіях. Для дослідження застосовано синергетичний, системний, статистичний, компаративний та функціональний методи.
З’ясовано, що синергетичний метод інтегрує різні компоненти управління, такі як організаційний, фінансовий, кадровий та інфраструктурний менеджмент, для створення цілісної картини управління в умовах війни. Системний метод дозволяє розглядати університет як цілісну систему, що взаємодіє з навколишнім середовищем, використовуючи інтерв'ю, дискусії, опитування та статистичний аналіз для збору даних. Статистичний метод оцінює вплив різних чинників на менеджмент університетів через кількісні дані, використовуючи середні значення, медіани, дисперсії, регресійні моделі та статистичні тести. Компаративний метод аналізує та зіставляє управлінські практики, визначаючи найкращі з них для підвищення ефективності. Функціональний метод оцінює ефективність ключових функцій менеджменту, таких як планування, організація, розподіл ресурсів, комунікація та контроль. Виявлено, що методологія дослідження особливостей менеджменту університетів прифронтових територій передбачає комплексний підхід, що включає збір первинних та вторинних даних, якісний та кількісний аналіз, розробку рекомендацій та їх валідацію, що забезпечує глибоке розуміння проблеми та розробку ефективних стратегій для підтримки та розвитку університетів в умовах війни.