Development Service Industry Management

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ: НОВІ АСПЕКТИ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ МАЛИМ БІЗНЕСОМ

Володимир КОРОЛЬ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У проведеному досліджені аналізується такий аспект менеджменту організацій, як економічна стійкість малого бізнесу. Ввизнано, що економічна стійкість підприємства є динамічним та багатогранним явищем та розглядається як здатність підприємства адаптуватись до змін зовнішнього середовища та ефективно використовувати наявні ресурси та можливості для забезпечення стабільності і сталого розвитку. Доведено, що найбільш важливими складовими рівня економічної стійкості є внутрішні (фінансова, кадрова, ресурсна) та зовнішні (фактори зовнішнього середовища), які повинні оптимально інтегруватися для забезпечення стабільності і здатності підприємства ефективно функціонувати в умовах невизначеності та ризику. Ключовими принципами цієї системи є комплексність, адаптивність, реалістичність, ефективність та ін., що передбачають необхідність врахування всіх внутрішніх та зовнішніх умов та можливостей. Зокрема, визначено, що важливою є здатність підприємства швидко реагувати на зміни в ринкових умовах і гнучко адаптувати свою стратегію в залежності від обставин, які склались.

При цьому обґрунтовано, що основними завданнями процесу забезпечення рівня економічної стійкості є постійний моніторинг фінансового стану, прогнозування можливих загроз, а також розробка ефективних інструментів для підтримки стійкості підприємства. Саме тому, в роботі узагальнено сучасні та актуальні аспекти, а також обґрунтовано принципи та заходи управління економічною стійкістю підприємств малого бізнесу в умовах війни.

А отже, запропоновано управління економічною стійкістю розглядати через принципи системності, адаптивності, комплексності, безперервності, економічної обґрунтованості, оптимальності, відповідності умовам зовнішнього середовища та розробленим стратегічним заходам.

ПРОЦЕСНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Алла КРАЄВСЬКА, Євген ЯБЛОНСЬКИЙ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розкрито сутність та сучасні підходи до процесного управління підприємством як стратегічного інструмента підвищення ефективності, гнучкості та конкурентоспроможності організацій. Досліджено концептуальні основи процесного підходу, проаналізовано наукові погляди провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників на природу бізнес-процесів і механізми їх інтеграції в управлінську систему. Охарактеризовано ключові етапи процесного управління: ідентифікацію, моделювання, аналіз, оптимізацію та моніторинг бізнес-процесів. Встановлено взаємозв’язок між структурою бізнес-процесів та досягненням стратегічних цілей підприємства. Особливу увагу приділено сучасним тенденціям розвитку процесного управління у контексті цифрової трансформації та впровадження інноваційних технологій. Узагальнено результати наукових досліджень і визначено практичну цінність процесного підходу для забезпечення стійкого розвитку підприємств в умовах динамічного ринкового середовища.

ФОРМАЛЬНІ СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Олег АЛЕКСІЄНКО, Сергій МАТЮХ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Розглянуті поняття розвитку та розвитку підприємства. Зазначено на окремі види розвитку підприємства, зокрема організаційний, економічний, соціально-економічний, інноваційний, сталий тощо. Поняття розвитку підприємства візуалізовано у системі координат з окремими координатами часу, компетенцій підприємства та його якісних характеристик. Сформовано апарат для формалізації сценаріїв розвитку підприємства. Визначено загальні позитивні та нейтральні формальні сценарії розвитку підприємства, та надано їхню характеристику. Визначено загальні негативні та умовно-негативні формальні сценарії розвитку підприємства, та надано їхню характеристику.

ЄВОЛЮЦІЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ КОНТРОЛІНГУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Андрій КІЗІЛОВ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Умови високої турбулентності, цифрової трансформації та глобальної конкуренції змушують українські підприємства шукати інтегровані механізми, здатні одночасно підтримувати операційну стійкість і забезпечувати стратегічну гнучкість. Контролінг постає як один із ключових інструментів, що поєднує фінансові й нефінансові метрики, сприяючи прийняттю обґрунтованих управлінських рішень.

Попри визнану ефективність контролінгу у світовій практиці, його впровадження в Україні залишається фрагментарним: бракує кваліфікованих кадрів, цифрові системи інтегровані частково, а корпоративна культура вимірювання результатів ще формується. Це знижує адаптивність бізнесу в умовах криз і стрімких змін.

Метою даного дослідження є систематизувати етапи еволюції контролінгу, окреслити сучасні тенденції його розвитку та ідентифікувати бар’єри інтеграції контролінгових систем в управління українськими підприємствами.

У статті проаналізовано: 1) генезу контролінгу від фінансового контролю до цифрових аналітичних платформ; 2) роль ERP-, BI- та Big Data-технологій у формуванні єдиного інформаційного середовища; 3) інтеграцію ESG-показників у систему стратегічного контролінгу; 4) організаційні та кадрові виклики запровадження контролінгу в Україні. Запропоновано модель поетапної цифрової трансформації контролінгової функції, що включає розвиток компетенцій персоналу, уніфікацію даних та впровадження сценарного планування.

Контролінг довів здатність підвищувати прозорість та результативність управління, однак його потенціал в Україні реалізується не повністю. Для подолання наявних бар’єрів доцільно поєднати державну підтримку цифровізації, корпоративні програми навчання та впровадження адаптивних аналітичних інструментів, що перетворюють контролінг із «острова» звітності на ядро стратегічного розвитку підприємства.

AGILE БЮДЖЕТУВАННЯ ПРОЄКТІВ РОЗВИТКУ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ, ЯК МАЙСТЕРНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ГНУЧКОСТІ

Наталія КАРВАЦКА, Олена САВЧЕНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню особливостей фінансового управління проєктами розвитку в індустрії гостинності на основі принципів Agile та використання структурованого гнучкого бюджетування для формування адаптивних бюджетів. Авторами доведено, що в умовах стрімких змін на ринку гостинності, традиційні методи бюджетування нерідко виявляються нежиттєздатними і є причинами перевитрат бюджету та/або провалу проєктів.

У статті визначено особливості Agile фінансового управління в проєктах: ітеративне фінансування; пріоритезація витрат через MVP (Minimum Viable Product); адаптивність за рахунок змоги перенаправлення коштів залежно від змін у пріоритетах, запитах споживачів; прозорість та контроль завдяки регулярним зустрічам проєктної команди та стейкхолдерів; фокус на цінності для клієнта. В результаті авторами запропоновано формування адаптивних бюджетів за допомогою структурованого гнучкого бюджетування (Structured Agile Budgeting Core Process - SABP). У статті розглянуто процес SABP на прикладі реконструкції готельно-ресторанного комплексу. На думку авторів, Agile-підхід до бюджетування проєктів розвитку дозволяє не лише ефективно керувати фінансовими ресурсами, але й забезпечує високу адаптивність до змін, що є ключовим для успіху в динамічному середовищі.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ: ОСОБЛИВОСТІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Уляна ІВАНЮК, Ярослав ХАМАР — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У дослідженні аналізується проблематика формування та реалізації державної політики забезпечення розвитку малого і середнього підприємництва країни. У фокусі уваги перебуває проблематика гарантування економічної стійкості суб’єктів малого і середнього бізнесу. Показано, що представники цього сектора національної економіки мають властиві їм особливості, пов’язані як з перевагами (висока мобільність, менші інвестиції в створення та започаткування діяльності, можливості користування спрощеною системою оподаткування та обліку, пільгові бюджетні, кредитні, інвестиційні та інші програми підтримки), так і недоліками (нижча фінансова стійкість і запас безпеки, менші фінансово-ресурсні можливості, вища залежність від факторів зовнішнього середовища і умов) їх господарювання. Проте, ключовий висновок сформовано відносно нижчої фінансово-економічної резилентності суб’єктів сектора малого і середнього підприємництва щодо зниження рівня їх економічної стійкості. Метою статті є узагальнення та подальший розвиток методичних і прикладних засад та положень державної політики щодо формування й реалізації механізму управління економічною стійкістю суб’єктів сектора малого та середнього бізнесу в Україні. Вказано на чинники, які послаблюють економічну стійкість представників сектора малого і середнього підприємництва в Україні в умовах війни. Напрацьовано положення, визначено концепцію, послідовність та елементний склад механізму забезпечення економічної стійкості в секторі малого і середнього підприємництва України. Особливу увагу приділено чинникам фінансового й інноваційно-технологічного забезпечення розвитку та посилення конкурентних позицій представників аналізованого сектора економіки.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ АНАЛІТИКИ КРИПТОВАЛЮТ

Світлана ЯРЕМКО, Людмила БОНДАРЧУК, Сергій ДЕМЕНТЬЄВ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті проведено аналітичний огляд сучасних технологій для аналізу криптовалют. Встановлено, що для ефективного прогнозування криптовалютних ринків необхідно використовувати широкий набір інструментів, які забезпечують комплексний підхід до аналізу.

Виявлено, що значний функціонал сьогодні пропонують такі відомі аналітичні платформи, як CoinMarketCap, Glassnode, CoinGlass, а також інші системи для криптовалютного аналізу. Висвітлено основні функціональні можливості та особливості зазначених платформ, розглянуто інтерфейс, а також зазначено їх переваги та недоліки.

Проведено порівняльну характеристику розглянутих платформ за такими критеріями, як: аналіз даних; інтеграція з іншими системами; доступність онлайн-метрик та соціальних сигналів; ефективність прогнозування та безпека. Порівняння дозволило визначити, що найбільш оптимальним вибором для трейдерів є платформи, які інтегруються з іншими системами для глибокого аналізу ринкових настроїв, таких як Glassnode, CoinMarketCap. Для задач, що потребують високої точності прогнозів, варто звернути увагу на CoinGlass.

У підсумку визначено основні тенденції розвитку технологій аналізу криптовалют, серед яких найбільш вагомими є розширення функціональних можливостей платформ для інтеграції та прогнозування, а також впровадження нових інструментів штучного інтелекту для підвищення точності аналізу.

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вікторія ШЕЛУДЬКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено особливості надання послуг харчування в умовах сільського туризму Полтавської області, зокрема використання місцевих продуктів, традиційних технологій приготування страв та вплив сучасних гастрономічних трендів на розвиток туристичних садиб регіону. Опрацьовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, здійснено літературний огляд щодо сучасних тенденцій у сфері сільського туризму та харчових послуг. Проаналізовано діяльність туристичних садиб Полтавщини, зокрема «Ляліної світлиці», «Веселої садиби», «Козацького стану», «Старого хутора» та інших, визначено їхній внесок у популяризацію автентичної полтавської кухні. Виявлено, що харчування в таких садибах характеризується використанням локальної сировини, сезонних інгредієнтів та впровадженням сталих практик у кулінарному виробництві. Увагу приділено діяльності сільських садиб у розрізі кулінарних трендів, серед яких «Local food», «Comfort food», «Go green», «Traditional cooking methods», «Vegan food». Встановлено, що такі підходи сприяють екологічній безпеці, підтримці місцевого фермерства, збереженню культурної спадщини та формуванню конкурентних переваг регіону. Розглянуто основні виклики та перспективи розвитку сільського туризму в Полтавській області в умовах війни. До ключових проблем віднесено обмежений доступ до ресурсів, складнощі з логістикою та зниження платоспроможності споживачів. Водночас перспективними напрямами є зростання попиту на екологічне харчування, організація гастрономічних фестивалів, державна підтримка агротуризму, цифровізація туристичних послуг. Подальші дослідження будуть спрямовані на аналіз розвитку сільського туризму, оцінку ефективності впровадження екологічних стандартів у харчуванні туристів, а також визначення ролі місцевих кулінарних традицій у створенні привабливого туристичного бренду Полтавщини.

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДОХОДНІСТЮ ГОТЕЛІВ

Тетяна КАЛАЙТАН, Богдан БАТЮК, Олег ГРИМАК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Із зростанням серед туристів популярності послуг сумісного проживання традиційні засоби розміщування стикаються з посиленням конкуренції. Конкурентні переваги короткострокової оренди житла полягають у тому, що значна частина цього сектору знаходиться в сфері неформальної економіки і здебільшого не сплачує податки, тоді як готельний бізнес змушений це робити. Такі реалії роблять дану бізнес-модель успішною та більш конкурентоздатною порівняно з традиційним готельним бізнесом. За даним Європейської Комісії сегмент короткострокової оренди становить понад 23% сектору розміщування туристів і швидко зростає. Внаслідок посилення конкуренції з боку короткострокової оренди житла виникає загроза щодо зниження доходів підприємств готельного бізнесу. Окрім інших заходів така ситуація потребує підвищення ефективності управління доходністю готелів та аналогічних засобів розміщування туристів, що, відповідно, вимагає покращення якості аналітичного забезпечення для прийняття рішень.

У статті досліджено конкурентне середовище сфери тимчасового розміщування туристів; дано оцінку позиціювання готелів серед інших засобів колективного розміщування; досліджено зарубіжний досвід застосування аналітичних інструментів для обгрунтування управлінських рішень менеджерів готелів. Враховуючи високий рівень неформальної економіки індустрії гостинності в Україні та, відповідно, значну конкуренцію в секторі тимчасового розміщування туристів, вважаємо доцільним в практиці аналітичної роботи вітчизняних менеджерів готельного бізнесу визначення ключових показників ефективності управління доходами віл експлуатації номерного фонду, які використовуються у зарубіжній практиці, та проведення факторного аналізу цих показників з використанням традиційних способів економічного аналізу. Результати такого аналізу дозволять менеджерам готелів приймати обгрунтовані рішення з метою підвищення доходів від експлуатації номерного фонду.

СУЧАСНІ МОДЕЛІ ГОСТИННОСТІ У МІЖНАРОДНОМУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

Роман КОРСАК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються сучасні моделі гостинності, що використовуються у міжнародному готельно-ресторанному бізнесі, їх сутність, особливості та вплив на підвищення якості обслуговування. Автор наголошує на актуальності теми в умовах глобальної конкуренції, зміни споживчих переваг та стрімкого впровадження технологічних інновацій в індустрію гостинності.

Особлива увага приділяється аналізу ключових концепцій гостинності. У статті докладно розкриваються їх характеристики, переваги, а також практичні аспекти реалізації у роботі міжнародних готельних мереж.

На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо впровадження даних моделей у діяльність підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Ці рекомендації спрямовані на підвищення рівня задоволення гостей, формування лояльності клієнтів, покращення репутації та зміцнення конкурентних позицій на міжнародному ринку.

Наприкінці статті підкреслюється значимість комплексного підходи до впровадження сучасних моделей гостинності, а також позначаються перспективи подальших досліджень, пов'язаних з адаптацією інноваційних рішень до умов ринку та культурних особливостей цільових аудиторій.

У статті було застосовано наступні методи наукового дослідження, зокрема, аналіз літературних джерел, зіставлення різних сучасних концепцій гостинності, а також узагальнення передового досвіду міжнародних готельних мереж. Використання зазначених методів дозволило глибше зрозуміти існуючі підходи, виявити ключові особливості та тенденції розвитку індустрії, а також запропонувати практичні шляхи впровадження ефективних моделей сервісу.

ДІАГНОСТИКА УПРАВЛІНСЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ КЕРІВНИКІВ: ФОКУС НА ВЗАЄМОДІЇ З ПІДЛЕГЛИМИ

Андрій ПОЧТОВЮК, Марина БІЛИК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено управлінські якості керівників, орієнтованих на підлеглих, в умовах сучасних соціально-економічних викликів. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією парадигми управління від авторитарних підходів до людиноцентричних моделей та необхідністю адаптації управлінських практик до кризових явищ, викликаних повномасштабним вторгненням рф. Метою дослідження визначено емпіричне вивчення основних управлінських якостей керівників комунального підприємства, спрямованих на ефективну взаємодію з підлеглими. Методологія дослідження базується на комплексному констатувальному експерименті з використанням адаптованих методик оцінки соціального та емоційного інтелекту (SEI), мотиваційних якостей та стилю управління (за методикою Р. Блейка і Дж. Моутона). Результати дослідження виявили переважання середнього та низького рівнів емоційного і соціального інтелекту серед опитаних керівників (40% – середній, 27% – низький), що корелює з аналогічними показниками мотиваційних якостей (47% – середній, 37% – низький). Встановлено домінування авторитарного стилю управління (30%) з відносно високим рівнем гнучкості (56%) у пристосуванні до різних управлінських ситуацій. Водночас показники, пов'язані з партнерським підходом (24%) та делегуванням повноважень (20%), залишаються на недостатньому рівні. Практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності розробки спеціалізованих програм розвитку управлінських якостей керівників, орієнтованих на підлеглих, з урахуванням специфіки функціонування в кризових умовах.

ФУНКЦІЯ МОТИВАЦІЇ В УПРАВЛІННІ УБЕЗПЕЧЕННЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

Василь ЛУТЮК, Наталія ГАВЛОВСЬКА, Євгеній РУДНІЧЕНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Суттєві зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі діяльності вітчизняних підприємства значною мірою зумовили появу та активацію нового виду діяльності підприємства – її убезпечення. Убезпечення діяльності підприємства як її новий функціональний вид є об’єктом управління, серед функцій якого вирішальна роль належить мотивації. Розкрито зміст понять «мотив», «мотивація до праці», «мотивація працівника», «стимулювання працівника», «спонукання працівника». У вивченні функції мотивації в управлінні убезпеченням діяльності підприємства увага має бути зосереджена саме на мотивації працівників (персоналу) підприємства. Проаналізовано особливості, обмеження та придатність до практичного використання підходів до визначення змісту поняття «мотивація працівника» – персоніфікованого та спонукального. Наявність обмежень змістових та процесуальних теорій мотивації як теоретичної бази мотивації убезпечення діяльності підприємства зумовили висновок про доцільність пояснення сутності мотивації з використанням концептів концепцій мікросоціології та теорії обміну на макрорівні П. Блау. З використанням цих концептів мотивація убезпечення діяльності підприємства має здійснюватися на підставі взаємодії працівника та підприємства, в якій кожна сторона приносить певну цінність або ресурс, сподіваючись на взаємну вигоду від іншої сторони. Зазначено на вплив когнітивних спотворень на взаємодію працівника та підприємства, які заважають більш об'єктивному оцінюванню обома сторонами вигід та витрат взаємодії. Надані теоретичні конструкції щодо мотивації в управлінні убезпеченням діяльності підприємства з використанням концептів теорій мікросоціології, теорії обміну та поведінкової парадигми надалі мають операціоналізуватися з метою створення моделей та механізмів мотивації убезпечення діяльності підприємства.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Сергій КОРБУТ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Забезпечення економічної безпеки підприємства як процес становить собою зміст відносно нового виду діяльності підприємства – безпекозабезпечувальної, управління якою ґрунтується на врахуванні, перш за все, особливостей економічної діяльності підприємства. У статті розглянуто характерні риси будівельної галузі, особливості будівельної продукції, що є прямим, корисним результатом виробничої діяльності будівельних підприємств, та особливості їхньої діяльності (великий обсяг та значне різноманіття будівельних робіт, розмаїття видів та об’єктів будівництва, велика тривалість будівельного процесу та ін.). Відмітною рисою діяльності будівельних підприємств є виконання ними різних функцій, що визначає їхній правовий статус у створенні будівельної продукції, певною мірою закріплений в чинному законодавстві України (замовник, забудовник, девелопер, підрядник, інвестор). Статус суб'єкта господарювання у будівництві визначає всі аспекти його діяльності – від фінансування будівельних робіт на об’єкті до міри та виду відповідальності за результати діяльності і відповідно впливає на підходи до забезпечення економічної безпеки. Яскраво вираженою особливістю діяльності будівельних підприємств є множинність джерел фінансування об’єкта, що зумовлено його призначенням (промисловий об’єкт, об’єкт соціальної інфраструктури або житловий будинок), правовим статусом будівельного підприємства та необхідністю залучення позикового (боргового) фінансування, яке є джерелом загроз діяльності будівельних підприємств.В діяльності будівельних підприємств мають місце проблемні ситуації та завдання, що виникли під впливом глобальних та локальних викликів і потребують якомога швидкого вирішення найближчим часом. Проблемним ситуаціям та завданням притаманна спільна риса – ймовірність трансформації у конкретні загрози діяльності будівельних підприємств, що є високою за наявності низки умов та обставин, зокрема за відсутності необхідної уваги власників та керівників будівельних підприємств до вирішення проблемних ситуацій та завдань.

ВПЛИВ «ІТ» ТА СУЧАСНОГО УСТАТКУВАННЯ НА ТЕХНОЛОГІЮ ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ НАССР

Роман КОРСАК, Тетяна ГУШТАН, Іван ГОДЯ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається вплив інформаційних технологій та сучасного обладнання на технологію виробництва продукції ресторанного господарства за умов впровадження системи НАССР. Автори відмічають, що в умовах стрімкого розвитку технологій та підвищення вимог до безпеки харчових продуктів система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) стає невід'ємною частиною контролю якості та безпеки продукції. Ресторанний бізнес, який працює відповідно до нових стандартів, повинен адаптувати свої технологічні процеси, включаючи використання новітніх інформаційних технологій та високотехнологічного обладнання.

У дослідженні розглядаються основні аспекти, що забезпечують ефективність технологічних процесів у ресторанному господарстві. Зокрема, досліджується вплив інноваційних інформаційних систем на оптимізацію виробничих процесів та забезпечення безпеки харчових продуктів. Інформаційні технології та автоматизація процесів дозволяють значно знизити ймовірність помилок та забезпечити високий рівень моніторингу критичних точок, які відповідають за якість та безпеку продуктів.

Дослідження також аналізує роль сучасного обладнання у вдосконаленні технології виробництва у ресторанному бізнесі. Високоточні технології, автоматизовані системи та новітнє обладнання дозволяють більш ефективно контролювати якість продукції на всіх етапах виробництва. Впровадження таких технологій потребує відповідної кваліфікації персоналу та адаптації виробничих процесів до нових умов.

Автори відмічають, що одним із ключових аспектів є взаємозв'язок між цифровими інструментами, технічними інноваціями та ефективністю реалізації принципів НАССР. Інтеграція сучасних програмних рішень у виробничі процеси ресторанних закладів забезпечує автоматизоване управління критичними точками та своєчасне виявлення порушень, що дозволяє значно знизити ризики та забезпечити відповідність стандартам безпеки.

У результаті дослідження авторами запропоновано практичні рекомендації щодо інтеграції новітніх технологій у процеси ресторанного господарства, що сприятиме підвищенню рівня безпеки та якості продукції. Перспективи подальших досліджень пов'язані з більш глибоким вивченням впливу автоматизації та цифровізації на ефективність управління системами НАССР, а також розробкою нових інструментів для покращення контролю за виробничими процесами в галузі.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Борис ГІЛЬ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Українська економіка переживає високу нестабільність через військову агресію, що ускладнює розвиток малих та середніх підприємств (МСП). В таких умовах актуалізуються ефективні маркетингові інструменти, зокрема таргетована реклама в соцмережах, що використовує цифрові канали комунікації.

Інтернет-реклама, особливо в соцмережах, є популярною. В Україні понад 29 млн інтернет-користувачів, близько половини з яких – користувачі соцмереж. Це створює значний потенціал для МСП, які прагнуть взаємодіяти з клієнтами через таргетовану рекламу.

Meta Ads (Facebook, Instagram, Messenger, Audience Network) є ефективним інструментом таргетингу, забезпечуючи автоматизацію, персоналізацію та звітність, що оптимізує рекламні бюджети.

Однак, МСП стикаються з такими недоліками Meta Ads, як високі вимоги до фахівців, конкуренція, обмеження політики Meta, використання персональних даних. Подолання цих недоліків підвищить ефективність маркетингових комунікацій.

Мета дослідження – обґрунтувати ефективність маркетингових інструментів для розвитку МСП в умовах нестабільності.

Аналіз показує, що Facebook та Instagram мають високий потенціал для таргетованої реклами завдяки універсальності Meta Ads. Інструменти Advantage+, Advantage+ Shopping Campaigns та Custom Audiences, що працюють на ШІ, забезпечують автоматизацію реклами. Водночас складність налаштувань, конкуренція та етичні аспекти вимагають практичних рекомендацій: визначення цілей, автоматичний розподіл бюджету, використання Lookalike та Advantage+, адаптація креативів, регулярна аналітика, дотримання політики Meta, моніторинг оновлень, залучення експертів.

Дослідження підтвердило ефективність Meta Ads для таргетованої реклами, особливо для МСП. Advantage+ Campaigns, Audience Network та інтеграція з екосистемою Meta забезпечують точний таргетинг та рентабельність інвестицій.

Переваги Meta Ads: гнучкість розміщення, різноманітність форматів, автоматизація на основі ШІ, детальна аналітика. Custom Audiences та Lookalike Audiences допомагають розширювати охоплення.

Недоліки: жорстка політика щодо контенту, висока конкуренція, складність налаштування, етичні питання використання даних.

Перспективи дослідження: розробка рекомендацій для адаптації Meta Ads до українського ринку, дослідження ефективності нових функцій (Advantage+ Shopping Campaigns) у різних галузях. Впровадження рекомендацій підвищить ефективність реклами та конкурентоздатність МСП.

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Дмитро МОСКОВЕЦЬ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У контексті глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій світова економіка зазнає глибоких трансформацій, що суттєво впливають на діяльність підприємств у різних галузях. Цифровізація виступає одним із ключових драйверів змін, відкриваючи нові можливості для підвищення ефективності бізнес-процесів, створення інноваційних продуктів і послуг, а також посилення конкурентних позицій підприємств на ринку. Для українського бізнесу цифрова трансформація є не лише викликом, а й важливою умовою якісного розвитку, що дозволяє ефективно реагувати на виклики зовнішнього середовища та використовувати переваги новітніх технологій.

Впровадження цифрових рішень сприяє оптимізації виробничих і управлінських процесів, скороченню витрат, підвищенню клієнтоорієнтованості та гнучкості підприємств. Проте цей процес супроводжується низкою труднощів: обмеженими фінансовими ресурсами, недостатньою підготовкою персоналу, опором до змін, а також недосконалістю нормативно-правового середовища. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є вивчення механізмів формування інноваційних стратегій розвитку вітчизняного бізнесу в умовах цифровізації.

Розглянуто основні виклики, з якими стикаються українські підприємства на шляху цифрової трансформації, а також перспективи розвитку: зростання державної підтримки, доступ до міжнародних програм фінансування інновацій, розвиток стартап-екосистем. Запропоновано шляхи адаптації до нових умов шляхом інвестування у цифрову культуру, навчання персоналу та впровадження успішних міжнародних практик. Це дозволить забезпечити довгострокову конкурентоспроможність та інтеграцію українського бізнесу у глобальні цифрові процеси.

СИНЕРГІЯ AGILE-ПІДХОДУ ТА LOW-CODE ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ АДАПТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ДО КРИЗОВИХ УМОВ

Володимир ШЕВЧЕНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено сучасні підходи до забезпечення безперервності цифрового бізнесу в умовах високих ризиків, зокрема військової агресії та пов’язаної з нею економічної нестабільності. Здійснено міждисциплінарний аналіз синергетичного поєднання трьох ключових складових сучасного інноваційного менеджменту: гнучких методологій управління (Agile), low-code платформ і хмарних технологій. Автор обґрунтовує, що саме комплексне впровадження цих інструментів дозволяє організаціям забезпечити оперативну адаптацію до змін середовища, мінімізувати часові та ресурсні витрати на реалізацію цифрових сервісів, а також досягати вищого рівня стійкості бізнес-процесів.

Особливу увагу приділено практичному досвіду міжнародних і українських компаній у застосуванні low-code підходів в умовах обмеженої інфраструктурної доступності, нестачі ІТ-ресурсів та релокації команд. Підкреслено роль хмарної архітектури у підтримці відмовостійких цифрових сервісів, а також значення телеметричних інструментів для управлінського моніторингу, оцінки релевантності функціоналу й стратегічного прийняття рішень. У рамках емпіричного блоку проведено аналіз метрик ефективності впровадження, зокрема Середній цикл релізу, Коефіцієнт дефектів, Задоволеність клієнтів, що дозволило кількісно підтвердити переваги інтеграції розглянутих підходів.

У роботі також виокремлено управлінські механізми забезпечення цифрової стійкості, зокрема за допомогою адаптивного планування, використання ключових показників ефективності (KPI), прийняття рішень на основі телеметричних даних (telemetry-driven decision making), а також застосування OKR-фреймворків (цілі та ключові результати) у гнучких командах. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації для керівників підприємств, які передбачають доцільність застосування low-code платформ у поєднанні з Agile та хмарною інфраструктурою з метою зниження технологічної залежності, підвищення ефективності цифрової трансформації та зміцнення економічної безпеки в умовах підвищеної турбулентності.

ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМАНДИ ЗМІЦНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Віталій СЕВОСТ’ЯНОВ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Розглянуто поняття потенціалу у загальнонауковому розумінні, системи економічної безпеки підприємства та потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Організацію команди з метою зміцнення потенціалу СЕБ підприємства запропоновано здійснювати на основі виділених компонентів, зокрема визначеного місця в організаційній структурі підприємства, забезпечення ритмічності, періодичності та послідовності роботи, а також забезпечення компліментарності та узгодженої дії учасників команди.

Для зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства запропоновано формувати групу з представників різних підрозділів підприємства, що має забезпечити міждисциплінарний комплексний характер роботи такої групи. Основою ритмічності, періодичності та послідовності роботи такої групи мають стати її регулярні зустрічі з постановкою планів та звітуванням про здобуті результати. Для забезпечення компліментарності та узгодженої дії учасників команди із зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства запропоновано скористатися відомою моделлю учасників команди за Р. Белбіном. Для кожного з учасників команди визначено його завдання у контексті зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, а також запропонований розподіл змістово різних завдань між окремими учасниками команди. Для спрощення та прискорення зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства запропоновано конкретні види підтримки, щодо кожного з яких обгрунтовано його необхідність та показано наслідки відсутності такої підтримки.

ЗНАЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ В БІЗНЕСІ

Ірина МАКОВЕЦЬКА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено значення та роль управлінських Інтернет-технології в бізнесі, як ключового цифрового інструмента оптимізації процесів управління щодо підвищення ефективності підприємства будь-якої сфери діяльності. Наголошується, що значення Інтернет-технологій проявляється в системному розумінні інформаційних, комунікаційних технології та різноманітних сервісів, ґрунтуючись на яких здійснюється управлінська діяльність в мережі Інтернеті. Наведено у відсотковому співвідношенні кількості підприємств, що використовують програмне забезпечення ERP, CRM та BI для бізнесу. Розглянуто, що управлінські Інтернет-технології охоплюють широкий спектр інструментів, серед яких системи управління ресурсами підприємства (ERP), системи управління відносинами з клієнтами (CRM), системи управління ланцюгами постачання (SCM), бізнес-аналітики (BI), хмарні сервери та інструменти для управління проектами. Акцентується, що використання можливостей Інтернету проявляється в потенційному впливі на контроль, узгодження та взаємодію із клієнтами з використанням Інтернет-технології, які відіграють ключову роль у сучасному бізнесі. Виявлено, що наведені переваги використання Інтернет-технології в бізнесі стають суттєвими для формування сучасного бачення про діяльність підприємства. Аргументовано, що завдяки управлінським Інтернет-технологіям можна впроваджувати нову концепцію організації процесів в бізнесі з доступом до всієї інформації, необхідної для виконання ними професійних функцій за допомогою Інтернету.

ШІ-ІНФЛЮЕНСЕРИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У МАРКЕТИНГУ

Катерина ПОГОРЕЛОВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Надано теоретичні засади діяльності інфлюенсерів та їхнього соціального впливу. Узагальнено теоретичні засади функціонування та характерних рис ШІ-інфлюенсерів. Проведено аналіз наявних досліджень щодо діяльності ШІ-інфлюенсерів в Україні.

Показано стислу еволюцію інфлюенсерів у ХХ-ХХІ століттях з акцентом на створенні та функціонуванні ШІ-інфлюенсерів. Показано, що віртуальні персонажі пройшли шлях від символічного розважального образу до повноцінного агенту комунікації, який здатен впливати на поведінку споживачів у реальному маркетинговому середовищі. Виділено хронологічні етапи еволюції ШІ-інфлюенсерів: від ранніх передумов та експериментальних медіа до комерційних інфлюенсерів та сучасних віртуальних особистостей. Виділено та описано основні характеристики ШІ-інфлюенсерів, до складу яких увійшли характерні риси інфлюенсера, які визначені віртуальною природою, соціально-психологічні характеристики, технологічні характеристики, маркетингові переваги та комунікативні характеристики.

Проведене зіставлення ШІ-інфлюенсерів і інфлюенсерів-людей за показником аудиторії, та показано, що зараз ШІ-інфлюенсери мають обсяг аудиторії, порівняний із блогерами-людьми. Запропоновано та описано ключові метрики дослідження для порівняння ШІ-інфлюенсерів та інфлюенсерів-людей, зокрема інтегральний показник якості акаунта, рівень залучення, відсоток реальних підписників, відсоток массфоловерів, приріст підписників та частота публікацій. З використанням таких ключових метрик здійснене порівняння інфлюенсерів-людей та ШІ-інфлюенсерів. Обгрунтовано, що ШІ-інфлюенсери в цілому за вибраними для аналізу характеристиками не поступаються інфлюенсерам-людям, а за окремими характеристиками їх переважають. Визначено ключові переваги ШІ-інфлюенсерів, до складу яких віднесено стабільність контролю, візуальну якість, масштабованість, якість аудиторії, безпеку репутації, автоматизацію контенту та адаптивність до трендів.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОСУВАННЯМ БІЗНЕСУ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Юлія ЛАЗАРЕНКО, Дар’я КОВАЛЕНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто теоретичні засади управління просуванням бізнесу в цифровому середовищі на основі стратегічного підходу. За результатами дослідження узагальнено ключові відмінності між поняттями «просування» та «маркетингові комунікації», уточнено визначення комплексу просування, як економічної категорії, ідентифіковано його основні елементи, а також наведено особливості просування бізнесу в цифровому просторі. Обґрунтовано, що вибір цифрових каналів й інструментів просування продукції та послуг підприємства повинен здійснюватися із урахуванням специфіки бізнесу, стадії життєвого циклу товару, встановлених бізнес-цілей, а також ринкових умов функціонування компанії.

Доповнено класифікацію каналів цифрового просування за критерієм власності та контролю, що передбачає поділ каналів на власні, платні (зовнішні) та напрацьовані в контексті діяльності сучасних бізнес-організацій. Охарактеризовано сутність окремих інструментів просування бізнесу в цифровому середовищі в межах окреслених каналів та узагальнено ключові фактори успіху для їх впровадження. За підсумками дослідження визначено, що передумовою ефективного цифрового просування бренду, продукції або послуг бізнес-організації є інтеграція наведених типів каналів за допомогою цілісної стратегії просування, підкріпленої аналітикою та автоматизацією процесів.

ВПЛИВ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ НА РОЗВИТОК СТРАТЕГІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

Галина БОЙКІВСЬКА, Дмитро ЛУЧКО, Павло ГОРДОН — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті аналізується взаємозв'язок між гнучкістю управління людським капіталом (УЛК) та розвитком стратегічних людських здібностей організації в умовах мінливого конкурентного середовища. Дослідження фокусується на ролі стратегічно орієнтованого УЛК та гнучкості УЛК у формуванні конкурентних переваг організації через стратегічні людські здібності. Автори визначають стратегічні людські здібності як важливий результат діяльності управління персоналом на рівні організації, що безпосередньо впливає на ефективність її діяльності. Зокрема, відзначено, що гнучкість практик УЛК є важливим чинником, який не лише підвищує ефективність роботи персоналу, а й виступає посередником між стратегічно орієнтованим управлінням персоналом та стратегічними людськими здібностями організації. Стратегічна важливість людського капіталу, яка визначається його цінністю для досягнення стратегічних цілей організації, позитивно впливає на цей зв'язок і посилює ефективність гнучкості УЛК у розвитку здібностей персоналу. На основі досліджень доведено, що організації, які приділяють більше уваги розвитку стратегічних людських здібностей, демонструють вищий рівень конкурентоспроможності та організаційної ефективності. Дослідження також підтверджує важливість стратегічно орієнтованого УЛК як основи для формування стратегічних можливостей та конкурентних переваг. Зроблено висновок, що для досягнення стійкої конкурентної переваги організаціям необхідно інвестувати в гнучкість УЛК і сприяти формуванню адаптивних систем УЛК, що здатні реагувати на зміни зовнішнього середовища. Результати дослідження можуть бути корисними для подальших наукових досліджень і практичного впровадження в організаціях, які прагнуть до підвищення стратегічної ефективності через розвиток людського капіталу.

ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ НАПОВНЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ ДЛЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БІЗНЕСУ В СФЕРІ ПОСЛУГ

Валентина СТАДНИК, Віталій ЙОХНА, Віталій ЛЮБКА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

В статті акцентовано на особливостях розвитку бізнесу в сфері послуг, відмітною ознакою якого є доволі високий рівень персоналізації у роботі з цільовою аудиторією. Зазначено, що це потребує кваліфікованого формування маркетингової стратегії для реалізації завдань сегментування, таргетування ринку і позиціювання на ньому ціннісних пропозицій у вигляді послуг. Їх зміст і якість мають якнайповніше відповідати запитам споживача – це є необхідною умовою конкурентоспроможності бізнесу в сфері послуг. Підкреслено, що для цього маркетингова стратегія має забезпечувати зростання пізнаваності компанії (для збільшення її присутності на ринку) і підвищення економічної результативності бізнесу – завдяки релевантному для цільових аудиторій способу позиціювання послуг і обґрунтованим формам та методам стимулювання їх реалізації. За високої мінливості споживчих потреб маркетингова стратегія має опиратись на технології, що забезпечуватимуть проактивність продуцента послуги у роботі з цільовими групами споживачів. Така проактивність досягається застосуванням інноваційних цифрових технологій, які можуть вирішувати багато різних завдань, пов’язаних із значними масивами даних. Важливо використовувати їх з максимальною ефективністю в кожному ринковому контексті. У роботі охарактеризовано найбільш поширені інноваційні цифрові технології, що використовуються у сфері маркетингу з виділенням тих, що є ефективними для реалізації завдань стратегічного маркетингу. Зазначено, що застосування тих чи інших технологій залежить від типу маркетингової стратегії, яка формується співвідносно стратегічних цілей бізнесу в контексті обраної конкурентної стратегії. Наведено приклади і аргументовано доцільність такого вибору для готельного бізнесу.

ТУРИСТИЧНА СФЕРА, ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ТА ТУРИСТИЧНА ГАЛУЗЬ: ТРАКТУВАННЯ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОНЯТЬ

Юлія БОНДАРЕНКО, Ігор КУЛИНЯК, Павло СОРОКОВИЙ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено зміст та взаємозв’язок понять «туристична сфера», «туристична індустрія» та «туристична галузь». Визначено їхні основні характеристики та проаналізовано особливості трактування в науковій літературі та нормативно-правових документах. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю єдиного підходу до визначення цих понять, що створює труднощі в наукових дослідженнях, державному регулюванні та статистичному обліку туристичної діяльності. Розглянуто основні наукові підходи до визначення туризму та запропоновано розглядати його як комплексне поняття, яке включає не лише особу-відвідувача, але й суб’єктів господарювання, які створюють умови для комфортного відпочинку та державу, яка формує привабливі умови для підприємств туристичної сфери, а ті в свою чергу, створюють затишні умови для відвідувачів для відновлення їх психо-емоційних та фізичних сил. Встановлено, що туристична сфера – це середовище формування державної політики, де визначаються правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування суб’єктів господарювання туристичної та інших видів економічної діяльності, які в консолідації з туристичними ресурсами та інфраструктурою створюють туристичний продукт, сприяючи ефективному збереженню і розвитку історико-культурного потенціалу держави, захисту довкілля, підвищенню рівня інноваційності національної економіки, впливаючи на гармонізацію міжнародних відносин. Натомість туристична індустрія більше зорієнтована на туристичні та суміжні з ними організації в гармонії та синтезі з природнім середовищем, матеріальними та нематеріальними пам’ятками культури та історичною спадщиною народу. Що ж до туристичної галузі – це сукупність діючих суб’єктів господарювання, які безпосередньо впливають та забезпечують розвиток суміжних галузей економіки та розвиток туристичної сфери. Візуалізовано взаємозв’язок між туристичною сферою, туристичною індустрією та туристичною галуззю у процесі формування комплексного туристичного продукту. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення термінологічної бази туризму, розроблення стратегій розвитку туристичного сектору та формування ефективної системи управління туристичною діяльністю.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ

Наталія ГІРЕНКО, Дмитро КРАМАРЕНКО — Wed, 21 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається актуальність і перспективи розвитку екологізації підприємств готельної індустрії України як важливого напряму інноваційної діяльності в контексті сталого розвитку туристичної галузі.

Метою статті є вивчення сучасних тенденцій та перспектив екологізації підприємств готельної індустрії України, а також визначення ключових напрямів впровадження «зелених» технологій у діяльність засобів розміщення в контексті забезпечення сталого розвитку туристичної галузі.

Наголошується на основних факторах, що зумовлюють впровадження екологічних ініціатив у готельному бізнесі, зокрема: сприйнятті власників та менеджерів, державному регулюванні, підтримці з боку споживачів та економічних вигодах для підприємств. Також акцентується на значенні екологічної сертифікації засобів розміщення для підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств та задоволення зростаючого попиту на екологічно відповідальні послуги розміщення.

Акцентується на значущості екодизайну як одного з ключових критеріїв зеленого готелю, що безпосередньо впливає на оптимізацію використання ресурсів та зменшення негативного впливу на здоров'я людини. Обговорюються перешкоди та можливості для впровадження стандартів сталого розвитку в готельній індустрії, зокрема фінансові обмеження малих і середніх готелів порівняно з мережевими, та позиція клієнтів, орієнтованих переважно на комфорт і ціну, а не на екологічність. Також наголошується на впливі воєнного стану в країні як фундаментальному бар'єрі для переходу до "зеленого" готельного господарства, що змушує власників бізнесу зосереджуватися на відновленні об'єктів, а не на інвестиціях в екологічні ініціативи.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЙ «ДОЗВІЛЛЯ» ТА «ІВЕНТ» У КОНТЕКСТІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ольга РАДІОНОВА, Ірина ПИСАРЕВА, Владислав СИЧОВ — Wed, 21 May 2025 00:00:00 +0300

У роботі досліджено теоретико-методологічні підходи до визначення понять «дозвілля» та «івент» у контексті туристичної та рекреаційної діяльності. Проаналізовано концепції провідних науковців, зокрема Т. Парсонса, Й. Гейзінги, З. Фрейда, які розкривають соціальну, культурну та психологічну природу дозвілля. Зазначено, що дозвілля є важливим компонентом розвитку особистості, формування культурного середовища та інтеграції індивіда в суспільство. Окрему увагу приділено івент-менеджменту як чиннику активізації туристичних потоків та формуванню позитивного іміджу територій. Акцентовано на значенні подієвих практик як інноваційного інструменту управління у сфері туризму. Узагальнено теоретичні підходи до класифікації івентів і перспектив їх застосування в рекреаційній сфері. Дослідження сприяє глибшому розумінню ролі івенту та дозвілля в сучасних соціокультурних процесах.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОДОРОЖЕЙ НА МЕНТАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЛЮДИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ БІОГРАФІЧНОГО МЕТОДУ (НА ПРИКЛАДІ ВІДОМИХ ІСТОРИЧНИХ ПОСТАТЕЙ)

Олена ЗЕЛЕНСЬКА, Наталія АЛЄШУГІНА, Олена ГОНТА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У контексті сучасних викликів, пов’язаних із глобалізацією, швидкими і масштабними змінами в стилі життя, урбанізацією, політичною та економічною нестабільністю і, відповідно, значним підвищенням рівня стресу, особливо в країнах, що перебувають у стані війни, проблема збереження ментального здоров’я набуває все більшого значення. Дослідження впливу засобів туризму на ментальне здоров’я (включаючи історичний контекст) з метою подальшого використання отриманих знань для забезпечення загального благополуччя людини має особливо важливе значення для України, населення якої вже три роки перебуває в умовах воєнного стану. Завдяки різноманітності продуктів та комплексному підходу, туризм використовує наявні засоби як ефективне доповнення до традиційних методів психотерапії, надаючи людям нові можливості для зцілення та зростання.

У статті досліджується вплив подорожей на ментальне здоров’я людини з використанням біографічного методу (на прикладі Алієнори Аквітанської, Данила Паломника і Лесі Українки) та визначається приналежність згаданих особистостей до певного типу подорожуючих відповідно до психографічної моделі Стенлі Плога. Дослідження стосується особливостей подорожей, їх мотивів, рефлексії, а також впливу зміни місця перебування на стан фізичного, психічного і ментального здоров’я. Проведене дослідження підтверджує ефективність використання засобів туризму задля покращення ментального здоров’я людини, оскільки подорожі генерують найпотужніші емоції людини, формують її світогляд, характер, інтелект, у т.ч. емоційний, посилюють когнітивні можливості мозку, полегшують відновлення після стресів, утворюють соціальні зв’язки (на думку сучасних дослідників Гарвардського університету саме вони є найважливішим чинником щастя), створюють безліч нових можливостей для того, щоб люди відчували задоволення від життя. Саме це є особливо важливим завданням для України у воєнний та повоєнний періоди з огляду на необхідність здійснення психологічної реабілітації цивільного населення і ветеранів війни, а також наявність потужного туристичного потенціалу нашої країни.

ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ РІШЕНЬ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Андрій ЗИМА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Метою статті є обґрунтування важливості в сучасних умовах невизначеності дослідження широкого спектру мінливих чинників, які треба враховувати в процесі прийняття управлінських рішень малим і середнім бізнесом, крупними міжнародними компаніями в Україні.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасний український бізнес функціонує в умовах високого ступеню невизначеності, спричиненої політичними, економічними та безпековими викликами. Для підприємств такі умови нестабільності вимагають постійного коригування і адаптації бізнес-стратегій. А це не можливе без врахування актуальних чинників, динамічних змін зовнішнього і внутрішнього середовища, специфіки галузі.

Наведена класифікація чинників, приклад практичного застосування методу опитування для отримання зворотного зв’язку і визначення напрямів адаптації бізнес-стратегій має прикладне значення для лідерів і гравців інструментального ринку і ринку садово-паркової техніки. Отримані результати стануть відправною точкою для подальших досліджень механізмів прийняття рішень у ситуаціях невизначеності. Інтеграція класичних і новітніх методів та моделей дозволить сформувати методологічне підґрунтя для адаптації бізнес-стратегій і підвищення обґрунтованості управлінських рішень.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР У ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

Роман КОРСАК, Тетяна ГУШТАН — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається впровадження системи аналізу ризиків та критичних контрольних точок (НАРСР) у технологічний процес підприємств ресторанного господарства, з акцентом на особливості і проблеми, що виникають в умовах обмежених ресурсів та специфіки малого і середнього бізнесу. Аналізується, як стандарти НАССР, можуть бути адаптовані для вітчизняного ресторанного сектора, враховуючи гнучкість меню, індивідуальні рецепти та часті зміни в асортименті продукції. У статті наголошується на необхідності комплексного підходу, що включає організаційні, кадрові, технічні та економічні аспекти.

Особливу увагу приділено ключовим етапам впровадження НАССР, таким як приймання сировини, зберігання продуктів, технологічне оброблення та подача страв. На кожному з цих етапів виділяються критичні точки контролю, які необхідно ретельно відстежувати для мінімізації ризиків забруднення їжі та забезпечення безпеки. Детально розглядаються методи контролю, включаючи перевірку температури, роздільне зберігання продуктів та санітарний стан обладнання.

У статті також наведено рекомендації щодо ефективної організації виробництва вітчизняних ресторанних підприємств, у тому числі на базі доступних засобів та методів. Описуються шляхи вирішення проблеми нестачі ресурсів для повної реалізації системи НАССР.

Висновок статті формулює думку авторів, щодо значення НАССР як стратегічного інструменту підвищення безпеки харчових продуктів, довіри споживачів та конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства. Розглядаються перспективи використання цифрових технологій для спрощення контролю та оптимізації робочих процесів, а також інтеграція системи НАССР із концепціями сталого розвитку у ресторанній індустрії.

НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Олена ПАРШИНА, Наталія НЕБАБА, Максим КОРНЄЄВ, Олександр СТАХІВ, Сергій ВЕСНІН — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Визначено особливості забезпечення економічної безпеки підприємств (ЕБП) в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Приділено увагу аналізу впливу зовнішніх і внутрішніх загроз на стан економічної безпеки. В ході дослідження зазначено про необхідність визначення системи пріоритетів, спрямовану на формування основи економічної стабілізації, післявоєнної відбудови та розвитку підприємств реального сектору економіки. Досліджено сучасні інструменти підтримки з боку держави та міжнародних партнерів, особливо у межах програми Ukraine Facility. Представлено аналіз можливостей програми Ukraine Facility та рамкової інвестиційної програми Ukraine Investment Framework. Визначено основні напрями підтримки відновлення та реконструкції України, зокрема відновлення енергетичного комплексу, відновлення інфраструктури, а також підтримки малих та середніх підприємств. Сформовано основні напрями з визначенням пріоритетів, які спрямовані на відновлення та забезпечення ЕБ.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ СФЕРИ СПОЖИВЧИХ ПОСЛУГ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Руслан АВГУСТИН, Ірина ДЕМКІВ, Юрій ГАЛЮЛЬКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті зосереджено увагу на проблематиці формування та реалізації соціально відповідальної політики суб’єктами господарювання. Окремо підкреслено специфіку, а також актуальність планування та впровадження соціально орієнтованих заходів підприємствами, що функціонують у сфері споживчих послуг. Метою дослідження визначено ідентифікацію особливостей, а також обґрунтування пріоритетів реалізації соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг. У дослідженні висвітлено трансформаційні зрушення у пріоритетах та напрямах реалізації соціально відповідальної політики підприємств сфери споживчих послуг України в умовах воєнного стану. Розкрито особливості соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг. Зокрема, до таких віднесено високий рівень відповідальності в забезпеченні зайнятості, у т. ч. соціально вразливих категорій населення, демобілізованих та ветеранів війни, задоволення потреб населення в споживчих послугах, забезпечення інклюзивності в частині доступності населення до споживчих послуг, розвиток інфраструктури територій і громад тощо. Визначено пріоритети формування та реалізації соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг, з-поміж яких – покращення відповідальності перед суспільством, перед власним персоналом, перед партнерами по бізнесу, перед територією функціонування.