Development Service Industry Management

РЕСТОРАНИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЯК ЧАСТИНА КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ВПЛИВ НА РЕСТОРАННИЙ БІЗНЕС

Евеліна СІРА — 2024-11-28

У науковій статті здійснено дослідження ролі ресторанів української кухні у формуванні та збереженні культурної ідентичності України, а також проаналізовано їх вплив на розвиток ресторанного бізнесу. Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити, як національна кухня сприяє зміцненню національної самосвідомості та популяризації української культури в сучасних умовах, і дослідити економічний потенціал ресторанів української кухні в умовах ринкових відносин. Основна увага приділяється тому, що українська кухня, як важлива складова національної культури, відображає історичні, етнографічні та регіональні традиції України. Ресторани української кухні функціонують не лише як заклади харчування, але й виконують роль культурних майданчиків, популяризуючи українські традиції серед внутрішніх і зовнішніх споживачів. Важливі традиційні страви, такі як борщ, вареники та галушки, символізують національну самобутність і допомагають формувати позитивний імідж України на міжнародній арені. Стаття також висвітлює роль ресторанів у збереженні та відтворенні регіональних кулінарних традицій, які відображають різноманітність культурних практик усіх регіонів України. У цьому контексті проаналізовано діяльність окремих ресторанів української кухні, які активно інтегрують елементи культурної спадщини, відтворюють національні кулінарні традиції та сприяють розвитку ресторанного бізнесу через автентичність страв і культурні заходи. Крім того, стаття зосереджується на економічних аспектах функціонування ресторанів української кухні. Підкреслено їхній позитивний вплив на розвиток місцевої економіки, зокрема через підтримку локальних виробників та постачальників, створення робочих місць та стимулювання туристичної індустрії. Вивчено також їхній внесок у розвиток гастрономічного туризму, що підвищує інтерес іноземних туристів до української культури через національну кухню. У статті зазначається, що ресторани української кухні активно впроваджують інновації у своїй діяльності, використовуючи нові технології приготування їжі та сучасні маркетингові стратегії, що сприяє збільшенню клієнтської бази та розвитку ресторанного бізнесу в Україні. Ці заклади стають важливими майданчиками для популяризації української кулінарної спадщини як у країні, так і за її межами, а також відіграють важливу роль у підтримці національної ідентичності в умовах глобалізації. Таким чином, стаття показує, що ресторани української кухні не лише сприяють культурній ідентифікації, але й мають значний економічний вплив на розвиток ресторанного бізнесу і туризму, що робить їх важливими учасниками сучасного ринкового середовища.

УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Ірина СОКИРНИК — 2024-11-28

Стратегічне мислення має вирішальне значення для виживання та розвитку в сучасному нестабільному бізнес-середовищі. Стратегічне управління допомагає керівникам визначити нові можливості та знайти нові шляхи створення і підтримки конкурентних переваг для забезпечення цінності для споживачів. Метою статті є дослідження теоретичних та практичних аспектів управління змінами в реалізації стратегії розвитку підприємства в умовах нестабільності та невизначеності. Проведене узагальнення наявних поглядів на зміст процесу впровадження стратегії в практику діяльності підприємства. В якості складових системи реалізації стратегії визначено: стратегічні зміни,організація реалізації змін,управління змінами та корегування стратегії. Запропоновано власний погляд на етапи реалізації стратегії та їх зміст. Визначено задачі, що має вирішувати управління змінами на етапі реалізації стратегії. Зазначено. що система стратегічних змін має забезпечувати основну мету в умовах війни та високого рівня нестабільності – життєздатність організації та можливість розвитку. Запропоновано класифікувати зміни у відповідності до критерію можливості забезпечити реалізацію стратегії. В статті запропоновано методику оцінки стратегічних змін за критеріями стратегічна відповідність , вигода,ризики,ресурси.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анна БЕССОНОВА — 2024-11-28

У статті розглянуто складові соціально-етичної відповідальності закладів туристичної сфери та її значення для сталого розвитку країни. Досліджено економічну, екологічну та соціальну складові соціально-етичної відповідальності. Наведено ключові аспекти соціально-етичної відповідальності у контексті туристичної діяльності. Досліджено доходність закладів туристичної сфери як фактору створення та розвитку соціально-етичної відповідальності. Розглянуто взаємозв’язок соціально-етичної відповідальності закладів туристичної сфери з Цілями сталого розвитку в Україні. Доведено взаємозв’язок різних аспектів соціально-етичної відповідальності з конкретними Цілями сталого розвитку, досліджено економічний аспект соціально-етичної відповідальності туристичних закладів України. Наведено виклики розвитку соціально-етичної відповідальності на українських підприємствах. Розглянуто принципи безбар’єрності та інклюзивності як ключові складові соціально-етичної відповідальності закладів туристичної сфери.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТОРГОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Денис КОРЕНЮК — 2024-11-28

У статті досліджено інноваційні підходи до стратегічного управління торговими підприємствами. Розглянуто поняття інновація та інноваційна діяльність, конкретизована їх роль в управління торговим підприємством. Досліджено сутність стратегічного планування, як стратегічного інструменту управління торгового бізнесу, який використовується менеджерами для досягнення поставлених цілей та задач. Охарактеризовані найбільш відомі та актуальні інноваційні підходи до стратегічного управління такі, як: гейміфікація, гнучка робоча сила, е-тендери, концепція shop-in-shop тощо. Проаналізовано досвід використання наведених підходів у зарубіжних торгових компаніях, на основі, якого слід розвивати вітчизняні торгові підприємства. Також звертаємо увагу на важливу роль персоналу у роботі підприємства, оскільки він виступає основою для побудови успішного бізнесу. Підсумовано, що для подальшого розвитку торгових підприємств слід продовжувати дослідження інноваційних підходів до стратегічного управління, зважати на зарубіжний досвід і тестувати його для вітчизняних реалій.

ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ І ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Вікторія СМЄСОВА — 2024-11-28

Розвиток підприємств готельно-ресторанної і туристичної сфери на сучасному етапі розвитку прямо пов'язаний із використанням інноваційних рішень. Заклади розміщення, харчування і туризму, які формують інноваційні моделі розвитку, не тільки можуть збільшити попит на свої послуги, але й отримати економічні, соціальні, управлінські переваги, удосконалити систему організації діяльності та підвищити якість обслуговування клієнтів. Метою статті є обґрунтування та узагальнення основних стратегій інноваційного розвитку готельно-ресторанних і туристичних підприємств, а також сучасних інноваційних заходів в межах цих стратегій. У статті здійснено систематизацію основних стратегій, які можуть реалізувати заклади розміщення, харчування та туризму для формування інноваційних моделей розвитку, зокрема, виділено: стратегію використання інноваційних технологій для обслуговування гостей та їх залучення у заклади, стратегію покращення якості надання готельно-ресторанних і туристичних послуг, у тому числі через вдосконалення й оновлення стандартів їх обслуговування, стратегію моніторингу потреб, побажань, очікувань гостей, стратегію розширення асортименту додаткових послуг та ін. Запропоновано основні заходи і напрями діяльності в рамках цих стратегій, проаналізовано їх потенційні цілі та результати. Обґрунтовано основні переваги і сильні сторони реалізації запропонованих стратегій для підприємств готельно-ресторанної сфери і туризму. Узагальнено найкращі практики використання інноваційних технологій у діяльності закладів сфери гостинності. Проаналізовано роль інноваційних технологій в процесі надання основних і формуванні додаткових послуг, обслуговуванні клієнтів, організації та управлінні діяльністю закладів розміщення, харчування і туризму.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ СКЛАДОВІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Ігор БІЛЕЦЬКИЙ — 2024-11-28

У статті обґрунтована актуальність визначення функціональних складових управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів господарювання. Встановлено, що проблеми ефективного управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів господарювання зумовлено постійним підвищенням ризиків господарської діяльності, наявність та зростання яких може призвести до значного зниження рівня фінансового та економічного стану суб’єктів господарювання. Метою статті є визначення функціональних складових управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів господарювання та особливостей її забезпечення в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз.

Зазначено, що фінансово-економічна безпека є важливою частиною управління суб’єктом господарювання, яка захищає: фінансові інтереси підприємства від шкідливих внутрішніх і зовнішніх загроз та інтереси власників; контролює фінансові ресурси; має здатність протистояти існуючим і майбутнім небезпекам, які можуть завдати значні економічної шкоди. Встановлено, що ФЕБ є однією із важливих характеристик забезпечення захисту діяльності будь якого суб’єкта господарювання від впливу негативних факторів зовнішнього та внутрішнього оточення і відображає рівень ефективності та стабільності його функціонування. До того ж, оцінка фінансового стану підприємства та спостереження за використанням його економічного потенціалу є необхідною умовою для створення системи фінансової та економічної безпеки підприємства.

Відзначено, що проблема управління фінансово-економічною безпекою суб’єкта господарювання в умовах сьогодення та практична реалізація її функціональних складових була і залишається актуальною для вітчизняних підприємств, оскільки система менеджменту ФЕБ передбачає не лише визначення та відстеження змін рівня безпеки загалом, але й систематичне вдосконалення процесу взаємодії суб’єктів та об’єктів безпеки. У результаті проведеного дослідження функціональних складових управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів господарювання зроблено висновок про взаємозв’язок між управлінням ФЕБ та фінансовою діяльністю підприємства, що дало змогу конкретизувати об’єкти ФЕБ та визначити спектр пріоритетних завдань суб’єктів безпеки.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНУ

Сергій ДРАЖНИЦЯ — 2024-11-28

У даній статті автори узагальнюють суть та значення інтернет-торгівлі на сучасному етапі, конкретизують основні функції та принципи діяльності інтернет-магазинів, наводять їх класифікацію та основні завдання. Також у статті авторами проведено аналіз стану інтернет-ринку та визначено основні пріоритети його розвитку, зважаючи на ряд обставин, які визначають базові вимоги до функціонування його суб’єктів. На основі проведеного аналізу авторами запропоновано ряд інструментальних засобів щодо удосконалення та підвищення ефективності діяльності інтернет-магазинів в умовах сьогодення.

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Олег ГЛАДКИЙ — 2024-11-28

У статті у фокусі уваги перебувають питання визначення проблем, а також окреслення перспектив інноваційного розвитку вітчизняних підприємств. Вказано на те, що інноваційний розвиток бізнесу в Україні й до повномасштабної війни не характеризувався належною стабільністю, однак в умовах критично високого рівня нестабільності, обумовленої війною, як посилилася дія чинників – дестимуляторів, так і з’явилися нові труднощі і перешкоди налагодження та активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. На таких засадах метою дослідження визначено ідентифікацію проблемних аспектів та обґрунтування перспектив забезпечення інноваційного розвитку вітчизняних підприємств в умовах диджиталізації. Аргументовано на тому, що головними перешкодами відновлення та примноження обсягів інноваційної діяльності підприємств в умовах кризи залишаються: труднощі в формуванні інвестицій, висока вартість залучення фінансових ресурсів, брак кваліфікованих кадрів, «відірваність» освіти і науки від реального виробництва, відсутність прогресивних технологій, занепад ринку інтелектуальної власності і т. п. Доведено, що перспективи активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств слід тісно пов’язувати з чинниками цифрової трансформації економіки та суспільства, а також з удосконаленням систем менеджменту бізнесу в сфері розробки й впровадження передових технологічних інновацій, розвитком інноваційної інфраструктури, активізацією програм співпраці з суб’єктами ІКТ, інноваційно-технологічної екосистеми, освітніми закладами та науково-дослідними установами.

ІНДИКАТОРИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ: МЕТОДИКА ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА РОЛЬ

Ігор БАС — 2024-11-28

У дослідженні у фокусі уваги перебувають процеси менеджменту розвитку підприємства на інноваційних засадах. Показано, що розвиток підприємства стосується покращення базових характеристик – індикаторів стану і динаміки головних параметрів за всіма функціональними напрямами. У таких цілях реалізується системна і комплексна політика, яка передбачає широкий спектр заходів у різних сферах економіки та управління розвитком бізнесу і його виробничо-господарськими елементами. Однак, саме інноваційний тип розвитку, по-перше, найбільш ефективний та має найбільшу віддачу; по-друге, саме інноваційний підхід дозволяє одночасно впливати на більшість параметрів зростання та досягати високої стійкості в цьому на засадах невідворотності розширеного відтворення як у виробництві, так і в ринкових позиціях підприємства. Метою статті визначено розробку методики ідентифікації та формування складу індикаторів, а також узагальнення їх ролі в системі управління інноваційними процесами на підприємстві. У відповідності до поставленої мети визначено і сформовано склад показників – індикаторів та критеріїв інноваційного розвитку; напрацьовано методику формування складу індикаторів; визначено роль обраних критеріїв у відображенні перебігу процесів інноваційного розвитку підприємства.

ЗНАЧЕННЯ ГАСТРОТУРИЗМУ ЯК СКЛАДОВОЇ HoReCa У ПІСЛЯВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ

Ольга ДУЛЬКА — 2024-11-28

Гастрономічний туризм є перспективним напрямом для індустрії гостинності в сучасному світі. Даний напрям туризму допомагає ознайомити туристів з такою частиною місцевої культури, як національна кулінарія що є особливо актуальним для післявоєнного відновлення України. Гастрономічний туризм приваблює людей тим, що дозволяє не лише побачити нові місця, а й пізнати культуру через смакові відчуття. Національні страви, локальні продукти та кулінарні традиції розкривають особливості регіону, його історію та спосіб життя. Це унікальний досвід, що поєднує подорожі з відкриттям гастрономічних скарбів світу, сприяючи кращому розумінню різних культур. Зважаючи на актуальність даної теми, у статті досліджується сутність та особливості гастрономічного туризму та інноваційні підходи до його організації в умовах післявоєнного відновлення України.

БЕЗПЕКА ПЕРСОНАЛУ ЗАСОБІВ РОЗМІЩЕННЯ, ЯК ПОКАЗНИК ЯКОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

Денис МИРОНОВ — 2024-11-28

Виконання правил безпеки при перебування у засобах розміщення стосується не лише клієнтів, а й працівників, оскільки створення належних умов захисту базуються на повному виконанні правил охорони праці, а отже й вихованні «культури безпеки». Для досягнення високого рівня безпеки необхідно використовувати інструменти та знання для роботи з різними сценаріями захисту. Вміння використовувати протоколи безпеки у засобах розміщення підвищує здатність до захисту себе, колег і головне гостей готелю. Завчасне виявлення потенційних загроз в системі безпеки запобігає нещасним випадкам, юридичним проблемам, заощаджує кошти та підвищує авторитет підприємства готельного господарства в довгостроковій перспективі. Використання ефективних систем безпеки засобів розміщення займають провідне місце у питанні підвищення якості надання готельних послуг та задоволеності працівників і клієнтів. Методи щодо убезпечення персоналу готелів передбачають регулярні навчання та тренінги з техніки охорони праці, впровадження сучасних систем безпеки, таких як: відеоспостереження, використання тривожних кнопок на основі геолокації з системою датчиків визначення місцезнаходження особи, створення актуальної системи звітності про інциденти, перевірка ідентифікаторів (посвідчення, документи, що підтверджують особу), інструктажі з раціонального розподілення фізичних навантажень. Однак для вимірювання якості безпеки, готелі повинні відстежувати ключові показники ефективності, такі як кількість інцидентів, дотримання протоколів безпеки, а також задоволеність персоналу та гостей.

ЗМІСТОВНІ СЦЕНАРІЇ ВІДБУДОВИ ТА РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ У ПОВОЄННОМУ ПЕРІОДІ

Антон ЛАЗАРЄВ — 2024-11-28

Мета статті полягає у формуванні сукупності змістовних сценаріїв відбудови та розвитку автомобілебудування у повоєнному періоді та описі кожного з таких сценаріїв.

Запропоновано використовувати сценарії як інструмент повоєнної відбудови та розвитку автомобілебудування в Україні. Розглянуто чотири види сценаріїв відбудови та розвитку автомобілебудування, зокрема динамічні, змістовні, структурні та ринкові. Показано різницю між такими видами сценаріїв. Запропоновано сукупність змістовних сценаріїв відбудови та розвитку автомобілебудування в Україні. Для кожного з таких розглянутих змістовних сценаріїв надано його опис та розкрито умови його актуалізації. Сформовано пропозиції щодо подальших досліджень з метою розроблення сценаріїв відбудови та розвитку автомобілебудування в Україні.

ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Катерина ЛАРІОНОВА — 2024-11-28

Стаття присвячена дослідженню особливостей стратегічного управління діяльністю підприємств в умовах глобалізації. Зазначено, що глобалізаційні процеси суттєво змінюють традиційні бізнес-моделі, створюючи складну багатовимірну систему взаємозв'язків між економічними суб'єктами різних країн. Тому промислові компанії змушені адаптуватися до динамічного міжнародного середовища, яке характеризується високою невизначеністю ринків, постійними технологічними змінами та посиленням конкурентної боротьби. В статі були проаналізовані та систематизовані позитивні та негативні наслідки глобалізації на діяльність промислових підприємств. Стратегічний розвиток підприємства, є наслідком успішного стратегічного управління підприємства. Підкреслюється, що ефективне стратегічне управління діяльності підприємства вимагає системного підходу, який охоплює всі рівні організації та забезпечує гнучке реагування на глобальні виклики та можливості. Тому в статті розроблений процес стратегічного управління діяльністю підприємств та детально розписані його етапи, які спрямовані на адаптацію підприємства до динамічних змін у глобальному середовищі. Особливе значення приділялося розробці альтернативних стратегій розвитку підприємства і зазначається, що необхідно при цьому враховувати ступінь їх локальної чутливості та глобальної інтеграції. В статті зазначені результати впровадження процесу стратегічного управління діяльністю підприємства в умовах глобалізації.

АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СФЕРІ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

Михайло ПЕТЛЬОВИЙ — 2024-11-28

В статті досліджено особливості використання інноваційних моделей розвитку підприємництва в галузі туризму та готельно-ресторанного бізнесу. Авторами зазначено, що проведені дослідження вказують на важливість впровадження цифрових технологій, таких як штучний інтелект і інтернет речей (IoT) з метою покращення клієнтського досвіду та оптимізації операційної ефективності . Авторами зауважено, що інноваційні моделі розвитку підприємництва в сфері туризму та готельно-ресторанної справи спрямовані на адаптацію до нових потреб споживачів, використання сучасних технологій, оптимізацію бізнес-процесів та створення унікальних пропозицій. Окремо відмічено, що моделі допомагають підвищити конкурентоспроможність, залучити нових клієнтів і забезпечити стійкий розвиток в умовах швидких змін у сфері туризму та гостинності.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО МИСЛЕННЯ ТА ОБЛІКУ В РОЗРІЗІ СУЧАСНИХ НЕПЕРЕДБАЧЕНИХ КОЛИВАНЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ

Наталія КОВАЛЬ — 2024-11-28

У статті розглянуто еволюційний характер фінансового мислення та його вплив на сучасне економічне життя. Це відбувається в соціальному та природному середовищі, яке змінюється і тим самим змінює дані економічної діяльності; цей факт важливий, і ці зміни (війни, революції тощо) часто зумовлюють індустріальні зміни, але вони не є їх першочерговими.

Було представлено сутність та сформульовано розуміння фінансового мислення та обліку, що підкреслює важливість концентрації на масштабах економіки.

Надано комплексний підхід щодо інструментів які не беруть до уваги багате «біорізноманіття», яке характеризує фінансовий світ, світ фінансового обліку, вони також ігнорують роль природного відбору.

Зроблено висновок щодо визначення спільних рис які притаманні сучасному фінансовому світу та справжній еволюційній системі економічного життя.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ: ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА МЕХАНІЗМ

Анна ЧЕРНЯЄВА — 2024-11-28

Сучасні теоретичні та прикладні дослідження, що спрямовані на аналіз актуальних проблем управління інноваційною активністю українського бізнесу орієнтовані, переважно, на розкриття його галузевих аспектів і особливостей.

Підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств є важливим фактором досягнення цілей розвитку національної економіки у сучасний період, її післявоєнного відновлення та зростання у перспективі.

Розкриття механізму управління інноваційною активністю підприємств на основі обґрунтування її сутнісних характеристик як процесу реалізації інноваційної функції бізнесу.

Інноваційність – це сутнісна ознака бізнесу, що розкриває його спрямованість на впровадження нових ідей, технологій, продукції (послуг), пошуки нових ринків, сфер та напрямів діяльності та є базовою умовою досягнення високого рівня його конкурентоспроможності та ефективності. Інноваційність бізнесу є потенційною, як здатність до інноваційної діяльності у різних формах, і реалізованою, якщо його суб’єкти є інноваційно активними. Отже, ступень реалізації потенціалу інноваційності бізнесу залежить від інноваційної активності його організаційних одиниць – підприємств, що обумовлює необхідність формування та впровадження ефективної системи управління інноваційною активністю, завданням якого є трансформація потенціалу інноваційності у реальні інноваційні проєкти, програми й заходи.

Інноваційна активність підприємства є процесом реалізації інноваційної функції бізнесу, що визначає загальну спрямованість господарської системи на забезпечення розвитку бізнесу на основі інновацій.

МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ГОСТИННОСТІ ГРОМАД У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Софія КОРОЛЮК — 2024-11-28

У статті досліджено основні методи аналізу потенціалу туристичних підприємств у громадах та види їх оцінювання для визначення туристичної привабливості даних територій, формування перспективних стратегій розвиток, з урахуванням наявної туристичної інфраструктури. Актуальність дослідження полягає у систематизації модернізованих підходів до оцінювання потенціалу фірм сфери обслуговування, які опинились у кризових умовах після низки економічних потрясінь пандемії та припинення туристичної діяльності на початку повномасштабного вторгнення. У статті подані методики оцінки економічного, фінансового, конкурентного та інвестиційного потенціалів підприємств туристичної індустрії із запропонованими модифікаціями, орієнтуючись на нові реалії. Проаналізовано основні індикатори сталого розвитку підприємництва в туристичній галузі відповідно до цілей сталого розвитку України до 2030 року. Для проведення дослідження було використано загальнонаукові методи пізнання, такі як індукція та дедукція, асоціація та аналогія , аналіз та синтез. За результатами дослідження було встановлено, що у зв'язку з економічною нестабільністю, та у перспективі переходу світової економіки до Індустрії 5.0, необхідно використовувати модернізовані методи оцінки різновидів потенціалу туристичних підприємств адаптованих до нових сучасних викликів. В умовах воєнного стану та посткризового відновлення економіки внутрішній туризм України потребує комплексного реформування, що включає диверсифікацію туристичного ринку, вибудову інвестиційної політики та збереження орієнтації на локальний ринок у після воєнний період із залученням іноземних туристів. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання запропонованих методик суб’єктами туристичної діяльності та у свою чергу використання громадами результатів оцінки для формування сталих стратегій розвитку відповідно до структури сучасного ринку туристичних послуг, потреб споживачів і мешканців громади. Важливим є те, що система управління підприємств туристичної галузі буде ефективною лише за умови, якщо цілі кожної її підсистеми будуть узгоджені з пріоритетними цілями розвитку територіальної громади.

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ СУБ’ЄКТІВ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Артур ШАТАРСЬКИЙ — 2024-11-28

У статті наголошено, що система безпекоорієнтованого управління суб’єктів логістичної діяльності є ефективною при налагодженні процесів модернізації фінансово-економічного, організаційно-управлінського, нормативно-методичного, інтелектуально-кадрового, інформаційно-аналітичного, техніко-технологічного, інституційно-правового забезпечення. Провідною характеристикою безпекоорієнтованого управління суб’єктів логістичної діяльності запропоновано розглядати підвищення якості розроблення та реалізації управлінських рішень, що залежить від чіткого визначення окремих підсистем відповідно до регуляторного впливу на економічну, інвестиційну, техніко-технологічну, маркетингову та іншу сферу підприємництва. Пріоритетними орієнтирами безпекоорієнтованого управління логістичною діяльністю виділено досягнення ефективності, стабільності, стійкості та іншого, що визначає достатність ресурсного забезпечення, необхідність зовнішніх запозичень та можливості для посилення конкурентного становища підприємства. Наголошено, що процеси осучаснення та оновлення системи безпекоорієнтованого управління повинні відбуватися на постійній основі та мати необхідне ресурсне забезпечення, що орієнтується на покращення фінансових, економічних, соціальних та інших результатів підприємницької діяльності. Отримані результати дослідження дозволили запропонувати такі напрями вдосконалення системи безпекоорієнтованого управління суб’єктів логістичної діяльності в умовах діджиталізації, як покращення ресурсного забезпечення реалізації управлінських рішень, осучаснення структурно-функціонального бачення управління, дотримання базових та впровадження нових принципів і стандартів управління, впровадження інновацій та провідних цифрових технологій в систему управління.

«REFUGEE ENTREPRENEURSHIP» У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

Галина ЩУКА — 2024-11-28

В статті актуалізовано питання необхідності розроблення механізмів соціальної та економічної інтеграції вимушено переміщених осіб шляхом розвитку концепції «refugee entrepreneurship». Авторами проаналізовано міжнародний досвід використання інструментів «підприємництва вимушено переміщених осіб» в країнах Європейського Союзу, узагальнено досвід та результати наукових досліджень зарубіжних фахівців щодо принципів, підходів та способів реалізації цієї концепції з метою імплементації її положень в Україні з початком повномасштабної військової агресії рф. Систематизовано міжнародні програми підтримки підприємництва серед переселенців, а також переваги впровадження «refugee entrepreneurship» у вітчизняній індустрії туризму для держави, територіальних громад та місцевого населення.

ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВИКЛИКІВ

Ольга ПОСВАЛЮК — 2024-11-28

У статті досліджено процес оцінювання розвитку кадрового потенціалу підприємств в умовах сучасних економічних викликів та проаналізовано сучасні підходи до оцінки кадрового потенціалу, враховуючи як кількісні, так і якісні характеристики персоналу. Особливу увагу приділено визначенню критеріїв ефективності кадрового потенціалу, методам його розвитку та адаптації до змінюваних умов економічного середовища. Визначено, що в умовах невизначеності та глобальних змін, кадровий потенціал стає однією з ключових конкурентних переваг підприємства, а ефективна система оцінювання дозволяє забезпечити стійкий розвиток організації.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ НАДСКЛАДНИХ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ

Людмила КРИМЧАК — 2024-11-28

Стаття присвячена дослідженню питання економічної безпеки держави та висвітленню його актуальної проблематики в сучасних умовах воєнного стану. На основі проведеного дослідження розкрито зміст та складові економічної безпеки, основні фактори, що впливають на її формування в умовах війни в Україні, визначено основні ризики та загрози, які постали перед вітчизняними підприємствами та державою, розглянуто основні напрями міжнародної підтримки для стабілізації економічної безпеки України.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В УМОВАХ КРИЗИ: УРОКИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО КОНФЛІКТУ

Жанна ДЕРІЙ — 2024-11-28

У статті розглядається низка прикладів RBC у дії та відповідні фактори, які слід враховувати, коли підприємства розробляють відповідь на ситуацію. Відповідальна ділова поведінка також розглядає як мережа національних контактних пунктів для відповідального ведення бізнесу може підтримувати реагування бізнесу та створювати сприятливе середовище для ефективного RBC як під час війни, так і під час реконструкції. У сукупності RBC, як через свої стандарти, так і через інституційну спроможність надає низку можливостей для бізнесу та політиків зробити внесок у посилення економічної стійкості України за дуже складних обставин.

Для того щоб принципи та стандарти RBC суттєво сприяли глобальній стійкості, важливо вжити заходів із захисту їх цілісності через послідовне глобальне застосування в різних географічних регіонах та ланцюгах постачання. Хоча конкретні обставини війни Росії проти України є унікальними, збройний конфлікт, на жаль, залишається постійною частиною світових справ, зокрема в багатьох інших регіонах, інтегрованих у глобальні ланцюги створення вартості. У цьому контексті RBC відіграє важливу роль у пом’якшенні негативних наслідків, пов’язаних із конфліктом, та інших системних ризиків, в той же час дозволяючи підприємствам залишатись залученими та сприяти досягненню результатів сталого розвитку в зонах з високим рівнем ризику, коли це дозволяють умови.

ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ ЖИТТЄВИМ ЦИКЛОМ ЗРОСТАЮЧИХ ТА ЗРІЛИХ КОМПАНІЙ В УМОВАХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Валентина БОБРОВНИК — 2024-11-28

Сучасне бізнес-середовище характеризується високою динамічністю, що вимагає адаптації стратегій управління до глобальних змін. Ефективне управління етапами зростання та зрілості компаній є критично важливим для забезпечення їх стійкості та довгострокового розвитку.

У статті проведено систематизацію основних викликів з якими стикаються зростаючі та зрілі компанії. На основі аналізу теоретичних підходів та емпіричних досліджень сформовані інструменті управління життєвим циклом зростаючих та зрілих компаній в умовах технологічних трансформації та глобалізації. Особлива увага зосереджена на інструментах моніторингу ризиків, управління змінами, впровадження сучасних технологій.

Результати дослідження базуються на міждисциплінарному підході та спрямовані на вдосконалення практики управління життєвим циклом компаній. Основні висновки сприяють розвитку теорії життєвого циклу компаній, надають теоретико-методологічну базу для розробки адаптивних стратегій, що інтегрують принципи фінансово-економічної безпеки, стійкості та інноваційного розвитку та дозволяють компаніям не лише адаптуватися до викликів, а й перетворювати їх на можливості в умовах мінливого бізнес-середовища.

КОМУНІКАЦІЇ В ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Надія БАГАН — 2024-11-28

У статті розглянуто роль комунікацій в процесі управління соціально-відповідальною діяльністю підприємства. Авторами досліджені дві головні складові соціальної відповідальності підприємства: внутрішня та зовнішня та доведено, що обидві складові гармонійно доповнюють одна одну. Внутрішня відповідальність сприяє формуванню міцної та лояльної команди, орієнтованої на досягнення результатів і готової підтримувати соціальні ініціативи. Зовнішня відповідальність підвищує репутацію підприємства, допомагає залучати нових клієнтів і партнерів, а також сприяє налагодженню стійких відносин із громадськістю. Виділено аспекти, на яких базується концепція соціальної відповідальності підприємства серед яких значний вплив має комунікація. Через прозору комунікацію компанія не тільки інформує, а й демонструє свою відданість принципам соціальної відповідальності, що підвищує довіру з боку клієнтів, партнерів та громади. Такий підхід сприяє формуванню позитивної репутації, залученню нових клієнтів та зміцненню відносин із наявними. Доведено, що комунікативна задача є однією з ключових у контексті соціальної відповідальності бізнесу, оскільки ефективні комунікації сприяють налагодженню відкритих і прозорих відносин між компанією та зацікавленими сторонами. Обґрунтовано, що важливим аспектом комунікаційної задачі є врахування інтересів різних стейкголдерів при прийнятті управлінських рішень, що допомагає уникнути конфліктів і забезпечити гармонійний розвиток як бізнесу, так і громади, в якій він функціонує. Ефективні комунікаційні стратегії дозволяють підприємству доносити до громадськості інформацію про свої соціальні ініціативи, екологічні проєкти, етичні стандарти та внесок у розвиток суспільства. Авторами зазначено, що комунікація стає важливим інструментом формування бренду, що підтримує цінності соціальної відповідальності та сприяє довготривалим відносинам між підприємством і суспільством.

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА РЕСТОРАННОМУ РИНКУ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗВИЧОК І УПОДОБАНЬ СПОЖИВАЧІВ

Роман ШЕРСТЮК — 2024-11-28

Щоб виявити стратегії, які сформують ресторанну індустрію у 2025 і послідуючі роки, проведені пошукові дослідження, проаналізовані інтернет-прогнозування провідних рестораторів. Бізнесу варто розробляти стратегії в цьому напрямку з усвідомленням своїх сильних і слабких сторін. Пандемія COVID-19 сприяла формуванню нових поведінкових звичок, і тепер, у постпандемічному світі, звичка замовляти їжу лише зміцнюється. Віддалена робота, напружений спосіб життя, розвиток і розбудова міст, зростання питомої ваги міського населення та інше породжують прагнення економити час, що призводить до зростання попиту на зручні сервіси доставки їжі. Молоде покоління, яке народилося і виросло в оточенні комп'ютерів, ігрових приставок, mp3-плеєрів, відеокамер, стільникових телефонів та інших цифрових іграшок, природньо має здатність користуватися Інтернетом та Інтернет-технологіями. Ця особливість перетворила їх на агентів змін у ресторанній індустрії. Вони цінують зручність, тому надають перевагу мобільним додаткам та онлайн-платформам для замовлення їжі, які пропонують швидкі та прості рішення. Через високий попит на доставку їжі ресторани шукають економічні комерційні кухні для приготування їжі. Ресторани мусять переосмислювати своє призначення, що необхідно переходити і в абсолютно нові місця, там, де безперебійне постачання є пріоритетом, витрати мінімізуються, а прибуток максимізується, в густонаселені райони із найбільшою кількістю замовлень на доставку, щоб охопити більше клієнтів онлайн, зумовити зростання свого ресторану та потенціал заробітку по всій країні. Віртуальні бренди є одним із найбільш обговорюваних трендів у сфері гостинності. За останні кілька років ресторани, які працюють лише в Інтернеті, і кухні-привиди (або темні кухні, хмарні кухні) стали звичайним явищем на платформах доставки їжі по всьому світу. У цьому контексті це дослідження має на меті цілісно оцінити тенденції та прогнози в ресторанній індустрії щодо збільшення ресторанних послуг на доставку і винос, застосовуючи технології хмарних кухонь і віртуальних брендів, зробити внесок у літературу та запропонувати пропозиції відповідним зацікавленим сторонам.

ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАКАРПАТТЯ

Евеліна СІРА — 2024-11-28

Стаття присвячена дослідженню актуальних проблем та перспектив модернізації ресторанного господарства Закарпатського регіону в контексті його конкурентоспроможності та привабливості для інвесторів. У роботі здійснено аналіз сучасного стану галузі, її розвитку в умовах глобальних тенденцій гостинності та сталого туризму. Визначено, що регіон, відомий своєю природною красою та багатою культурною спадщиною, має значний потенціал для розвитку ресторанного бізнесу, що базується на використанні локальних продуктів, автентичних рецептур та інноваційних технологій. Основними викликами галузі є економічна нестабільність, зниження споживчого попиту, вплив пандемії COVID-19 та наслідків військових дій. У статті відзначено тенденцію скорочення кількості закладів ресторанного господарства в Закарпатті за останнє десятиліття. Особлива увага приділяється кадровим проблемам, які виникли внаслідок мобілізації працівників, відтоку кваліфікованих кадрів та зменшення попиту на послуги харчування. Водночас у статті відзначається позитивна динаміка відновлення ресторанного бізнесу після кризових явищ. У 2023 році в регіоні спостерігалося відкриття нових закладів, зокрема в обласному центрі Ужгороді, що свідчить про зростання впевненості підприємців у перспективності галузі. Нові заклади активно впроваджують інноваційні технології, зокрема інтерактивні сервіси, екологічно чисті продукти, автоматизацію процесів та персоналізоване обслуговування, що підвищує якість послуг і сприяє розвитку гастрономічного туризму. Проаналізовано діяльність провідних ресторанів регіону, які використовують сучасні технології для забезпечення конкурентних переваг. Зокрема, досліджено інтерактивні сервіси, системи автоматизованих замовлень, екологічні ініціативи та інші інновації, які позитивно впливають на привабливість закладів як для місцевих жителів, так і туристів. У висновках зазначено, що модернізація ресторанного господарства Закарпаття є важливим чинником підвищення туристичної привабливості регіону. Запропоновано рекомендації щодо подальшого розвитку галузі шляхом розширення використання інноваційних технологій, підтримки локального виробництва та залучення інвестицій. Це сприятиме створенню нових робочих місць, зростанню доходів місцевого бюджету та зміцненню позицій Закарпаття як провідної туристичної дестинації України.

МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Дмитро СТАРЕНКОВ — 2024-11-28

Мета цієї статті полягає в аналізі сучасних маркетингових стратегій, які дозволяють підприємствам харчової промисловості досягти стійкого конкурентного успіху.
Одним основним питанням є обумовлена високою конкуренцією на ринку харчових продуктів, постійними змінами в споживчих вподобаннях та зростаючими вимогами до якості та безпечності продуктів. Сучасний ринок продуктів харчування є висококонкурентним середовищем, де постійно змінюються споживчі вподобання та зростають вимоги до якості та безпечності продуктів. У таких умовах ефективність маркетингових стратегій є визначальним фактором успіху підприємств.
Ця робота присвячена комплексному аналізу маркетингових стратегій на ринку продуктів харчування. Мета дослідження – систематизувати теоретичні засади та емпіричні дані щодо маркетингових стратегій, виявити їх вплив на конкурентоспроможність підприємств та розробити рекомендації для підвищення ефективності маркетингової діяльності.
Для досягнення поставленої мети було проведено детальний аналіз сучасних трендів на ринку продуктів харчування, визначено ключові сегменти споживачів та їхні потреби, оцінено конкурентне середовище та розроблено стратегії диференціації. Крім того, оцінено роль цифрових технологій у маркетингу продуктів харчування та розроблено модель ефективної маркетингової стратегії для підприємств харчової промисловості.
Дослідження розширює теоретичні уявлення про маркетингові стратегії на ринку продуктів харчування, пропонує нові підходи до сегментації споживачів та розробки маркетингових програм. Результати дослідження можуть бути використані менеджерами підприємств харчової промисловості для розробки ефективних маркетингових стратегій, підвищення рівня конкурентоспроможності та збільшення обсягів продажів. Крім того, отримані дані можуть бути корисні для розробки державної політики в галузі харчової промисловості.

РОЗВИТОК ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ В КУРОРТНИХ РЕГІОНАХ ПРОВІДНИХ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Зоя БОЙКО — 2024-11-28

Проаналізовано сучасний стан лікувально-оздоровчого туризму в курортних регіонах провідних країн Західної Європи. Визначено вплив окремих чинників на розвиток даної галузі туризму. Створено рейтинг країн Західної Європи, які впливають на розвиток лікувально-оздоровчого туризму на глобальному ринку. Проаналізовано фактори, що впливають на стан розвитку лікувально-оздоровчого туризму в країнах Західної Європи. Визначено доходи від лікувально-оздоровчого туризму країн Західної Європи. Виявлено, що ринок лікувально-оздоровчого туризму з кожним роком змінюється через нові класифікації туристичних послуг для туристів. Лікувально-оздоровчий туризм розвивається та урізноманітнює нові спеціальні програми для пацієнтів, які потребують реабілітаційних послуг та більш гнучких підходів до тривалості лікування та реабілітації власного здоров'я. Виявлено, що Німеччина домінує на досліджуваному ринку лікувально-оздоровчого туризму протягом тривалого часу. Визначено індикатори лікувально-оздоровчого туризму та наведено статистичні дані потоків туристів до країн Західної Європи, а також створено рейтинг лікувально-оздоровчих закладів країн, які є лідерами в рейтингах Європи та світу. Виокремлено найкращі лікувально-оздоровчі заклади країн Західної Європи (де перше місце займає Франція).

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ЗАКЛАДІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

Андрій ПОГРЕБНЯК — 2024-11-28

У статті розглядаються результати проведеного дослідження стосовно актуальності впровадження інженерно-графічної технології для проєктування закладів готельно-ресторанного бізнесу. Доведено безсумнівні переваги інженерної графіки у спроможностях візуалізації та заощадженні часу у процесі планування, організації, коригування та експлуатації готелів і ресторанів, забезпечення їх стабільного та стійкого функціонування завдяки створеної системи безпеки. Результати проведеного дослідження наочно демонструють визначну роль та значення інструментарію інженерної графіки у формуванні якісних проєктів готельно-ресторанного бізнесу, пакету документів із ліцензування, сертифікації, передбачених чинниим законодавством матеріалів, необхідних для відкриття готельно-ресторанного бізнесу та його подальшого функціонування.

Роль та значення інженерної графіки у забезпеченні безпеки будівель готелів і ресторанів є багатогранною та вкрай важливою. Вона допомогає розширити можливості ефективного проєктування, обслуговування та модернізації конструкцій та інженерних систем, що у свою чергу гарантує безпечне функціонування будівлі протягом усього її життєвого циклу. Застосування сучасних графічних інструментів дозволяє вирішувати складні технічні завдання, мінімізуючи ризики та підвищуючи рівень безпеки та комфорту для користувачів будівель.

Проведене дослідження дозволило визначити можливості інженерної графіки у аналізі безпечності будівельних конструкцій; дослідити вплив графічних моделей на прийняття рішень щодо безпеки експлуатації будівель; відобразити спроможності інженерної графіки у проєктуванні шляхів евакуації гостей та персоналу у разі надзвичайної ситуації; охарактеризувати значення технології інженерної графіки у процесі розташування протипожежних систем та обладнання; надати характеристику можливостей візуалізації електричних, водопровідних, вентиляційних та інших систем для забезпечення безпечної експлуатації закладів; визначити важливість застосування інженерної графіки для обслуговування та модернізації електричних, водопровідних, вентиляційних та інших систем для забезпечення безпечної експлуатації закладів.

ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Тетяна СКЛЯРУК — 2024-11-28

У статті проаналізовано стан та тенденції українського ринку праці в умовах війни, розкриваючи як виклики, так і адаптивні можливості.

Аналізування ринку праці України в умовах війни відображає глибокі трансформації, спричинені військовими діями, економічною нестабільністю та масовою міграцією населення. Вже на другий тиждень війни кількість робочих місць знизилася на 55–85%, а 5,3 млн українців виїхали за кордон, що суттєво вплинуло на ринок праці. Однією з головних перешкод для бізнесу став дефіцит кадрів через мобілізацію та міграцію. У 2023 році 44% підприємств стикнулися із труднощами кадрового забезпечення, а 55,1% відзначили рекордну складність у пошуку кваліфікованих працівників.

ІТ-сектор виявився єдиною галуззю, яка зберегла позитивну динаміку, забезпечивши 3,5% ВВП у 2022 році, що стало можливим завдяки релокації компаній та відкриттю нових офісів за кордоном. У 2024 році ринок праці демонструє ознаки відновлення: кількість вакансій перевищила довоєнний рівень, а приріст вакансій у прифронтових областях досяг 77,5%. Водночас залишається значний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, особливо в регіонах. Війна спричинила зміни у структурі ринку праці: зріс попит на віддалену роботу (зростання вакансій на 39%) та підвищилася роль жінок, які становлять 58,8% нових ФОП. Відзначається зростання оплати праці — 40,9% роботодавців підвищили зарплати у 2024 році. Описано зусилля уряду, спрямовані на подолання кризи, зокрема програму "єРобота", яка створила 55 тис. робочих місць. Попри значні виклики, ринок праці України демонструє стійкість і адаптивність, підтверджуючи позитивні тенденції зростання у 2024 році, що є важливим фактором економічного відновлення країни.

У статті проаналізовано зміну попиту на вакансії, зокрема у прифронтових регіонах, збільшення кількості дистанційної роботи та зростання ролі жінок у підприємництві. Окрему увагу приділено проблемам оплати праці, бронювання працівників та дефіциту кадрів. Ринок праці поступово відновлюється, а кількість вакансій у 2024 році перевищує довоєнні показники. Автоматизація, перекваліфікація кадрів і підтримка молоді визначаються як ключові напрями подолання дефіциту робочої сили.

Стаття акцентує на важливості розвитку навичок, таких як багатозадачність, емоційний інтелект і стресостійкість, які є критичними для успішного працевлаштування в 2024-2025 роках.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ТУРИЗМУ ВІДПОВІДНО ДО ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ (ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ)

Ігор КУЛИНЯК — 2024-11-28

Туризм є багатогранним явищем, що охоплює різноманітні види діяльності та має значний вплив на економіку, інтегруючи різні сектори матеріального й нематеріального виробництва. Метою статті є удосконалення класифікації туризму шляхом аналізу взаємозв’язку туризму з галузями економіки (видами економічної діяльності), визначення напрямів їхньої взаємодії та виокремлення основних видів туризму за метою, які формуються на основі цих взаємозв’язків. У статті досліджено підходи науковців до класифікації туризму за різними критеріями, що дозволило об’єднати їх у групи, такі як соціально-економічні та правові критерії; організація туристичної подорожі та спосіб надання туристичних послуг; логістика, інфраструктура та географічні критерії та часові критерії. Наведено розподіл видів економічної діяльності на матеріальне та нематеріальне виробництво. Обґрунтовано, що відсутність окремої секції для позначення туризму свідчить про те, що туризм є міжгалузевою сферою, яка охоплює послуги транспорту, розваги, відпочинок, культуру, тимчасове розміщування, організацію харчування тощо. Наведено секції Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД-2010 / NACE Rev.2), які найповніше представляють туризм. У статті досліджено міжгалузеву природу туризму через призму його взаємодії з видами економічної діяльності згідно КВЕД-2010 (NACE Rev.2). Віднесення того чи іншого виду туризму до певної галузі визначено залежно від вкладу цієї галузі в розвиток туризму чи найбільшу взаємодію з відповідним видом туризму. Висвітлено основні напрями взаємозв’язків туризму із секціями КВЕД-2010 (NACE Rev.2). Запропоновано деталізовану класифікацію видів туризму за метою туристської подорожі відповідно до галузей економіки (видів економічної діяльності), що дає змогу точніше оцінити роль туризму в економіці. Отримані результати сприяють поглибленню розуміння туризму як міжгалузевої категорії та формуванню ефективної стратегії управління його розвитком. Отримані результати можуть бути використані органами державного управління, бізнесом та науковцями для забезпечення сталого розвитку туризму.

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Тетяна НАЗАРЧУК — 2024-11-28

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти управління ризиками на різних етапах життєвого циклу організації. Розглянуто сутнісні характеристики категорії «ризик» та «життєвий цикл». Визначено та структуровано характерні особливості основних стадій життєвого циклу організації. Наведено загальну схему ідентифікації ризиків підприємства. Визначено та структуровано найбільш характерні ризики за різними етапами життєвого циклу, а також методи, які дозволять їх ідентифікувати Обґрунтовано, що для підвищення ефективності системи управління ризиками на різних етапах життєвого циклу необхідно дотримуватися відповідних принципів. Визначено, що системне управління ризиками – це багатоступеневий процес, який має на меті зменшити або оптимізувати втрати підприємства у ризикових ситуаціях. Описано основні етапи реалізації системи управління ризиками на підприємстві.

ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Віталій СЕВОСТ’ЯНОВ — 2024-11-28

Мета статті полягає у розкритті засад оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства.

Окреслено склад засад оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, до яких включено особливості об’єкта оцінювання, вимоги до оцінювання, користувачів результатів оцінювання, напрями використання результатів оцінювання. Надано розуміння системи економічної безпеки підприємства та потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Визначено склад особливостей потенціалу системи економічної безпеки підприємства як об’єкта оцінювання, та розкрито зміст кожної з них. Запропоновано склад вимог до оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, та описано зміст кожної з них. Окреслено користувачів результатів оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, й для кожного з таких користувачів показано джерела його зацікавленості у результатах оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Визначено можливі напрями використання результатів оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, і такі напрями розглянуто за кожним з визначених користувачів результатів такого оцінювання.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ТА МІСЦЕ В НІЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Тетяна НАЗАРЧУК — 2024-11-28

В статті розглянуто визначення поняття «система управління» різними авторами, основні складові системи управління, вивчено підходи до класифікації систем управління та їх види за класифікаційними ознаками. Зроблено висновок, що за окремими класифікаційними ознаками системи управління за різними рівнями, об’єктами, маштабом є підсистемами загальної системи управління підприємством, але інші: за характером взаємодії з навколишнім середовищем, характером управляючої дії можуть бути, або не бути притаманні підсистемам управління. Також у статті було розглянуто структурні елементи системи управління підприємством, а саме: керуючу та керовані підсистеми, цільову, функціональну, науково-методичну та забезпечувальну підсистеми, а також роль та місце інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління. Інформаційно-аналітичне забезпечення є складовою забезпечувальної системи, яка в свою чергу складається з таких складових як: методичне, інформаційне, правове, ресурсне та техніко-технологічне забезпечення. Отже інформаційно-аналітичне забезпечення охоплює методичну, інформаційну, правову та техніко-технологічну складову. А оскільки часто інформація розглядається як ресурс, то і ресурсну також. Розглянуто яку роль відіграє інформаційно-аналітичне забезпечення в процесі управління внутрішніми процесами та ступенем впливу зовнішнього середовища. Визначено напрямки перспектив подальших розвідок.

HR-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЦИФРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОМПАНІЙ У США, ЯПОНІЇ ТА ЄВРОПІ

Олег ФІЛЬ — 2024-11-28

Українські лідери підприємств, як і їхні західні колеги, стикаються з необхідністю адаптуватися до нових реалій та впроваджувати інноваційні HR-технології. Для цього автори пропонують ряд конкретних рекомендацій з досвіду різних країн. Описано міжнародний досвід і проблеми ефективного управління страховими компаніями у світі в умовах кризи пандемії, що є актуальним для багатьох компаній на ринку.
Американські компанії є лідерами в інноваційних HR-технологіях, таких як штучний інтелект, машинне навчання та великі дані. Вони активно використовують ці технології для автоматизації рутинних завдань, аналізу даних та прийняття рішень на основі даних.
Японські компанії відомі своєю увагою до розвитку людського капіталу та створення довгострокових відносин з працівниками. Вони поєднують традиційні підходи до управління персоналом із сучасними технологіями, такими як системи наставництва (менторства) та 360-градусна оцінка.
Європейські компанії приділяють велику увагу захисту даних та конфіденційності співробітників. Вони активно впроваджують технології, які забезпечують безпеку персональних даних і довіру співробітників Європи.
Досвід цифрової трансформації HR у США, Японії та Європі є цінним для українських підприємств. Вивчаючи ці кейси, українські компанії зможуть: виявити найкращі практики та адаптувати їх до своїх потреб; уникнути типових помилок при впровадженні нових технологій; прискорити процес цифрової трансформації HR.

ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ

Оксана САМБОРСЬКА — 2024-11-28

Оцінювання можливості забезпечення економічної безпеки підприємства на засадах процесного підходу запропоновано здійснювати на основі оцінювання потреби підприємства у економічній безпеці та можливості використання процесного підходу в управлінні підприємством. Розроблено форму для оцінювання потреби підприємства у економічній безпеці, та для кожної градації відповіді на кожне з запропонованих питань запропоновано оцінку у балах. Сформовано рекомендації щодо формування узагальнюючої оцінки потреби підприємства у економічній безпеці та її інтерпретації. Розроблено форму для оцінювання можливості використання процесного підходу в управлінні підприємством, та для кожної градації відповіді на кожне з запропонованих питань запропоновано оцінку у балах. Сформовано рекомендації щодо формування узагальнюючої оцінки можливості використання процесного підходу в управлінні підприємством. Розроблено матрицю визначення можливості забезпечення економічної безпеки підприємства на засадах процесного підходу та описано кожний з квадрантів такої матриці.

УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЇ AGILE

Наталія ГАВЛОВСЬКА — 2024-11-28

У статті розглянуто методологію Agile як сучасний підхід до управління проєктами, який базується на принципах адаптивного планування, ітеративного виконання, швидкої адаптації до змін і постійного вдосконалення. Agile широко застосовується у динамічних галузях, таких як IT, але також знаходить своє місце в інших сферах завдяки гнучкості, ефективному використанню ресурсів та мінімізації ризиків. Методологія Agile ґрунтується на Маніфесті Agile Software Development, який підкреслює важливість взаємодії між людьми, створення продуктів, що відповідають потребам клієнтів, і гнучкості процесів. У статті наведено ключові економічні аспекти методології, такі як максимізація цінності для клієнтів, оптимізація використання ресурсів, зменшення ризиків і скорочення витрат на управління. Застосування Agile дозволяє швидко реагувати на зміни, мінімізувати помилки завдяки коротким ітераціям (спринтам) і забезпечувати високу продуктивність команд через крос-функціональну співпрацю.
У статті порівнюється Agile із традиційною методологією Waterfall, яка характеризується послідовним виконанням завдань, ретельним плануванням і структурованим підходом. Agile пропонує гнучкий, інкрементний підхід із постійною співпрацею з клієнтами, тоді як Waterfall орієнтується на виконання фіксованих вимог із акцентом на документування та мінімізацію ризиків за рахунок детального планування. Наведено таблиці, що демонструють ключові економічні аспекти Agile та характеристику обох методологій. Результати дослідження показали, що Agile є ефективним інструментом управління проєктами в умовах динамічного ринку, оскільки забезпечує швидке реагування на зміни, оптимальне використання ресурсів і створення продуктів, які відповідають потребам клієнтів. Зокрема, переваги Agile полягають у швидкій поставці результатів, мінімізації витрат і підвищенні гнучкості процесів. У висновках зазначено, що вибір між Agile і Waterfall залежить від специфіки проєкту: Agile підходить для проєктів із високою динамікою змін, тоді як Waterfall доцільний для стабільних і передбачуваних проєктів.

ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ: АДАПТАЦІЯ ДО ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ

Євгеній РУДНІЧЕНКО — 2024-11-28

У статті проведено комплексний аналіз основних макроекономічних показників України за період 2015–2023 років в умовах впливу військових дій, економічної нестабільності та зовнішньоекономічних шоків. Розглянуто ключові індикатори економічного розвитку, зокрема динаміку ВВП, рівень інфляції, державного боргу, обсяги зовнішньої торгівлі та інвестиційної активності. Автори акцентують увагу на тенденціях економічного зростання в умовах кризових явищ та процесах посткризового відновлення. Здійснено оцінку впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на формування економічної стійкості країни. Особлива увага приділена наслідкам військових дій, які значно трансформували економічну структуру, знизили інвестиційну привабливість і спричинили підвищення навантаження на державний бюджет. Аналізується ефективність заходів економічної політики, спрямованих на стабілізацію макроекономічної ситуації, відновлення промислового потенціалу та залучення іноземних інвестицій. У статті підкреслено важливість адаптації економічної стратегії України до сучасних викликів, зокрема через диверсифікацію економіки, впровадження інноваційних технологій та інтеграцію до глобальних ринків. Визначено основні проблеми, які перешкоджають сталому економічному розвитку, серед яких нестабільність фінансового сектору, значний рівень державного боргу, дефіцит ресурсів для відновлення та підтримання економічної безпеки. Проведений аналіз дозволяє краще зрозуміти особливості макроекономічних процесів в Україні, що є основою для розробки подальших стратегічних напрямів розвитку.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЛОГІСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

Сергій МОРОЗ — 2024-11-28

Стаття присвячена темі використання штучного інтелекту (ШІ) у логістичній галузі, Досліджено, що штучний інтелект відкриває нові можливості для оптимізації бізнес-процесів, підвищення ефективності й адаптації до змін у ринкових умовах. ШІ сприяє автоматизації завдань, аналізу великих масивів даних у реальному часі та прогнозуванню майбутніх потреб. Завдяки впровадженню таких технологій компанії отримують змогу оптимізувати маршрути транспортування, ефективніше управляти складськими операціями, мінімізувати витрати та скорочувати екологічний вплив.
Виявлено, що однією з ключових переваг ШІ є його здатність обробляти великі обсяги даних і надавати точні рекомендації для прийняття стратегічних рішень, прогнозування попиту, враховуючи сезонність і ринкові тенденції, а також аналізувати логістичні маршрути для підвищення ефективності доставок.
Обгрунтовано, що інтеграція ШІ змінює підхід до управління ланцюгами постачання. Використання SCM-систем у поєднанні з ШІ дозволяє координувати потоки матеріалів і інформації, підвищуючи прозорість та адаптивність усього процесу. ERP-системи з компонентами ШІ сприяють покращенню управління фінансами, людськими ресурсами та виробничими процесами. CRM-системи, доповнені штучним інтелектом, дозволяють забезпечити персоналізований підхід до клієнтів, підвищуючи їхню задоволеність і лояльність.
Особливо важливим є впровадження ШІ в управління складськими системами (WMS) і транспортом (TMS). Завдяки інтелектуальним алгоритмам ці системи дозволяють автоматизувати процеси зберігання, зменшувати витрати на логістику та вибудовувати найкращі маршрути для перевезень. Такі підходи сприяють стійкості операцій та зменшенню впливу на довкілля.
Досліджено, що ШІ створює нові можливості для використання автономних транспортних засобів, дронів і робототехніки у логістиці. Вони дозволяють виконувати складні завдання з мінімальним людським втручанням, підвищуючи швидкість і точність операцій.
З’ясовано, що інтеграція ШІ у логістику супроводжується низкою викликів. Це стосується високих витрат на впровадження, необхідності збору великих обсягів якісних даних, а також потреби у кваліфікованих спеціалістах для розробки й обслуговування систем. Крім того, важливими залишаються питання етики, конфіденційності даних і забезпечення прозорості алгоритмів.

ВЛИВ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Володимир ВОСКОЛУПОВ — 2024-11-28

У статті розглядається значення стратегічного управління як ключового чинника успішного функціонування підприємств у сучасному конкурентному середовищі. Акцентовано увагу на необхідності чітко розробленої стратегії для підприємств, яка враховує зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищах, що дозволяє адаптуватися до викликів сучасності. Стратегічне управління визначається як динамічна система, що охоплює планування, організацію, координацію, мотивацію та контроль. Ці функції формують основу ефективного управління підприємством, спрямованого на досягнення довгострокових цілей.
Особлива увага приділяється процесу зниження витрат як одному із стратегічних завдань. Запропоновано етапи зниження витрат, які включають аналіз витрат, розробку ефективних методів контролю, впровадження спеціальних програм та визначення довгострокових заходів з оптимізації витрат. Підкреслено, що скорочення витрат, зокрема матеріальних, амортизаційних і комерційних, сприяє підвищенню прибутковості, зберігаючи мотивацію працівників та стабільність виробничого процесу.
Також розглянуто управління в умовах слабких сигналів та стратегічних несподіванок, що дозволяє підприємствам оперативно реагувати на виклики. Запропоновано алгоритм виявлення стратегічних завдань, враховуючи політичні, економічні, технологічні та соціальні аспекти зовнішнього середовища. Наведено механізми управління кризовими ситуаціями та роль спеціалізованих команд у забезпеченні безперервності бізнесу.
Результати дослідження підкреслюють значення стратегічного управління для підвищення конкурентоспроможності, стабільності та адаптивності підприємств у мінливих умовах ринку. Ефективна реалізація стратегії дозволяє не лише досягати короткострокових цілей, але й забезпечувати довгостроковий розвиток і вихід на світові ринки.

ІНТЕГРАЦІЯ МЕРЧАНДАЙЗИНГУ ТА РЕКЛАМНОГО КРЕАТИВУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Микола СЛИНЬКО — 2024-11-28

Стаття присвячена вивченню нових підходів до стимулювання попиту та покращення брендової ідентичності через інтеграцію мерчандайзингу та рекламного креативу у підприємництві. У статті аналізується, як стратегічне розміщення товарів у точках продажу (мерчандайзинг) може бути ефективно доповнене креативними рекламними кампаніями, які орієнтовані на емоційний зв'язок зі споживачами. Важливими аспектами, які визначають успішність таких стратегій, є використання інноваційних підходів, зокрема візуального мерчандайзингу, інтерактивних елементів, доповненої реальності (AR) та персоналізації реклами підприємництва. Ці технології допомагають створювати цілісне та привабливе середовище для взаємодії з користувачем, яке сприяє стимулюванню попиту. Дослідження наголошує на важливості глибокого розуміння споживацьких настроїв і поведінки, що дозволяє брендам розробляти стратегії, які не лише підвищують попит, але й формують позитивний образ бренду. Приклади таких брендів, як Nike та Apple, демонструють успішне застосування інтегрованих підходів в своїх маркетингових кампаніях, що сприяє досягненню високих результатів у зміцненні брендової ідентичності та підвищенні економічної привабливості споживачів.
У статті також акцентується увага на зміні ролі цифрових технологій у сфері мерчандайзингу та реклами у підприємництві. Вивчення впливу новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту (AI) та великих даних, дозволяє брендам точніше налаштовувати свої стратегії під індивідуальні потреби споживачів, що підвищує ефективність маркетингових кампаній. Ці технології дають змогу здійснювати більш персоналізовані підходи, забезпечуючи кращу взаємодію з клієнтами та точніше прогнозуючи їхні запити. Завдяки комплексному аналізу інтеграції мерчандайзингу та рекламного креативу у підприємництві, стаття відкриває нові можливості для бізнесу в умовах глобалізації та цифровізації ринку. Дослідження підкреслює важливість адаптації стратегій до змінюваних умов конкурентного середовища та дає рекомендації щодо того, як бренди можуть залишатися конкурентоспроможними і стійкими на ринку в довгостроковій перспективі. Таким чином, стаття вносить значний внесок у розвиток теоретичних і практичних аспектів сучасного маркетингу, надаючи підприємствам нові інструменти для покращення їхньої позиції на ринку, стимулювання попиту та створення сильної брендової ідентичності. Стаття є важливим орієнтиром для розробки ефективних маркетингових стратегій у цифрову еру підприємства та бізнесу.

РОЛЬ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ І РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ В ПРОФЕСІЙНОМУ ЗРОСТАННІ ТА ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ

Галина БОЙКІВСЬКА — 2024-11-28

Статтю присвячено вивченню ключової ролі навчання та розвитку персоналу в сучасних організаціях. Аналізуючи наукові дослідження та досліджуючи практичні застосування, робота підкреслює важливість інвестицій у людський капітал для підвищення ефективності діяльності підприємства. Дослідження демонструє, що добре структурована система навчання та розвитку персоналу суттєво впливає на вдосконалення професійних навичок, знань та рівня задоволеності працівників. Наголошується на необхідності індивідуального підходу, який враховує конкретні потреби та цілі кожного співробітника. Крім того, робота досліджує різноманітні методи та стратегії ефективного навчання, включаючи навчання на робочому місці, проведення семінарів та онлайн-курсів. Дослідження також вивчає вплив навчання та розвитку на результативність організації, підкреслюючи його роль у підвищенні залученості, продуктивності та лояльності працівників. Робота акцентує на важливості створення культури навчання в організації, де працівники заохочуються до постійного професійного зростання та розвитку. Аналізуючи виклики та можливості у сфері розвитку людського капіталу, дослідження пропонує практичні рекомендації для організацій, спрямовані на вдосконалення їхніх ініціатив у галузі навчання та розвитку. Отримані результати свідчать про те, що комплексний та інтегрований підхід до навчання та розвитку персоналу є необхідною умовою для збереження конкурентоспроможності організацій у сучасних динамічних умовах бізнесу.

МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Джошуа САМОАХ-ЧЕРЕМЕХ — 2024-11-28

В статті досліджено питання забезпечення економічної безпеки підприємств легкої промисловості в сучасних умовах, зокрема, авторами систематизовано фактори ризику для підприємств легкої промисловості з початком військової агресії рф. В дослідженні наголошено, що формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємств легкої промисловості на основі використання маркетингових інструментів повинно враховувати особливості сучасного середовища функціонування підприємств легкої промисловості та специфіку їх маркетингової діяльності, які є взаємозалежними. Авторами запропоновано структурно-логічну модель механізму забезпечення економічної безпеки підприємств легкої промисловості на основі використання маркетингових інструментів.

КОНКУРЕНТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ОСНОВНА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Наталія ГАВЛОВСЬКА — 2024-11-28

У статті досліджено концепцію потенціалу підприємства та його конкурентного потенціалу як ключових елементів стратегічного управління. Розглянуто еволюцію поняття «потенціал» від класичних ресурсних теорій XVIII–XIX століть до сучасних багатовимірних підходів, які охоплюють інтеграцію матеріальних, людських, фінансових, інноваційних і інтелектуальних ресурсів. Особливу увагу приділено визначенню конкурентного потенціалу, що розглядається як сукупність внутрішніх і зовнішніх ресурсів та можливостей, здатних забезпечувати підприємству довгострокову конкурентну перевагу. Науковий аналіз охоплює основні підходи до визначення понять «потенціал» і «конкурентний потенціал», включаючи ресурсно-компетентнісний, системний, діалектичний і стратегічний. У статті запропоновано власне трактування цих термінів, наголошуючи на їхній багатовимірності та динамічності. Під потенціалом слід розуміти сукупність ресурсів, можливостей, здібностей і компетенцій підприємства, які можуть бути мобілізовані, та ефективність їх використання з метою досягнення стратегічних та операційних цілей. Під конкурентним потенціалом – сукупність внутрішніх та зовнішніх ресурсів, можливостей, компетенцій і здібностей підприємства, які воно може використовувати для досягнення конкурентних переваг на ринку
У статті також висвітлено фактори, які впливають на управління конкурентним потенціалом, зокрема економічні зміни, політична нестабільність, технологічні інновації та зміна попиту. Окрему увагу приділено аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на конкурентоспроможність підприємств у динамічному ринковому середовищі. Стаття акцентує на необхідності адаптації та інноваційного розвитку для забезпечення довгострокової конкурентної переваги.

ТРЕНДИ ТА ІННОВАЦІЇ У СФЕРІ НАВЧАННЯ І РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

Галина БОЙКІВСЬКА — 2024-11-28

Статтю присвячено аналізу основних трендів та інновацій у сфері навчання і розвитку персоналу в умовах сучасних викликів, зокрема у контексті технологічних змін, глобалізації та швидкої адаптації до нових умов праці. У статті розглянуто ключові напрямки розвитку корпоративного навчання, зокрема використання цифрових технологій, онлайн-курсів, інтерактивних платформ та штучного інтелекту для персоналізації процесу навчання. Особлива увага приділена важливості гнучких методів навчання, які сприяють розвитку навичок, необхідних для ефективної роботи в умовах постійних змін. Визначено основні інноваційні підходи до розвитку корпоративних університетів та академій, роль менторства та коучингу в підтримці професійного розвитку, а також необхідність інтеграції психологічних аспектів у навчальні програми для забезпечення емоційної стійкості та мотивації працівників. Обговорюються виклики, пов'язані з впровадженням нових технологій в навчальні процеси, а також необхідність розвитку soft skills серед працівників для ефективної взаємодії в сучасних умовах. Враховуючи актуальність теми у світлі глобальних змін, у статті пропонуються практичні рекомендації для організацій щодо адаптації навчальних програм до нових реалій і запровадження інноваційних підходів у процесі розвитку персоналу. Стаття також окреслює перспективи розвитку індустрії навчання та розвитку, враховуючи постійний розвиток технологій, потреби ринку праці та вимоги до професійної компетентності працівників у швидко змінюваному світі.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА:ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД

Євгеній РУДНІЧЕНКО — 2024-11-28

У статті розглянуто еволюцію поняття економічної безпеки підприємства, що пройшло п’ять основних етапів розвитку – від початкового до сучасного, коли забезпечення економічної безпеки стало комплексним і багатофункціональним процесом. Досліджено основні загрози, ризики та ключові події, які вплинули на формування концепції економічної безпеки, зокрема глобалізація, технологічні зміни, економічні кризи та сучасні виклики, як-от пандемія COVID-19 та військові конфлікти.
Проаналізовано підходи до визначення економічної безпеки, що пропонуються різними авторами, та виявлено основні акценти: фінансова стабільність, гармонізація інтересів із зовнішнім середовищем, захист ресурсів та здатність адаптуватися до змін. У статті підкреслено, що економічна безпека є комплексною характеристикою фінансово-економічного стану підприємства, яка забезпечує стійкість та захист від загроз внутрішнього та зовнішнього середовища.
Окрему увагу приділено принципам управління економічною безпекою, серед яких комплексність, системність, превентивність, адаптивність, економічна доцільність, безперервність та персональна відповідальність. У підсумку запропоновано заходи для вдосконалення управління економічною безпекою підприємств із урахуванням сучасних тенденцій та викликів.

КОМПЛЕКСНІ ПІДХОДИ, НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ В РОЗРОБЦІ МЕНЮ ДЛЯ РЕСТОРАННОЇ ІНДУСТРІЇ

Тетяна ТОМАЛЯ — 2024-11-28

У статті проаналізовано сучасні підходи до розробки меню в закладах ресторанного бізнесу, яке створює ключову роль у формуванні іміджу, залучення клієнтів та підвищення фінансової ефективності. Розглянуто маркетинговий, технологічний, креативний, екологічний та клієнтоорієнтований підходи, що забезпечують привабливість та актуальність меню. Проаналізовано основні функції меню та ключові тренди, включаючи використання локальних і сезонних інгредієнтів, здорове харчування, інноваційні методи приготування та інтерактивність. Акцент зроблено на важливості адаптації меню до зміни попиту, гастрономічних трендів і вподобань клієнтів. У статті також висвітлено сучасні тенденції, які впливають на розробку меню. Серед них зростаючий попит на місцеві та сезонні продукти, варіанти здорового харчування, веганські та вегетаріанські страви та екзотичні продукти. Крім того, у статті підкреслюється важливість постійної адаптації меню до динамічних потреб ринку, змін уподобань клієнтів і нових гастрономічних тенденцій. Ця адаптивність гарантує, що ресторани залишаються конкурентоспроможними та актуальними в індустрії громадського харчування, що постійно змінюється. Інтеграція інноваційних практик, таких як концепції «від ферми до столу» та цифрові платформи для управління запасами в режимі реального часу, представлена як перспективний напрям для сталого зростання та підвищення лояльності клієнтів.

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СУЧАСНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Вікторія БІЛИК — 2024-11-28

У статті предметом дослідження слугують аспекти вдосконалення систем управління організаціями. А саме йдеться про такий сучасний тренд, як креативний менеджмент або, іншими словами, – застосування нестандартних нетипових, інноваційних рішень до підвищення ефективності управління в сучасних організаціях. На такій основі метою дослідження визначено узагальнення тенденцій та визначення перспектив розвитку креативного менеджменту в сучасних організаціях, які створюють і розвивають кластери. Предмет дослідження сфокусовано на креативному менеджменті у сфері управління створенням та розвитком кластерних структур. Вказано на важливість, необхідність та переваги активного застосування вітчизняними підприємствами інструментарію креативного управління. Окреслено сукупність орієнтирів та завдань, що їм відповідають, в частині застосування й удосконалення креативного менеджменту, які потребують врахування в бізнесі під час організації і розширення діяльності кластерних утворень. Узагальнено методи й підходи до впровадження засобів креативного менеджменту у практиці функціонування й розвитку кластерних структур вітчизняних підприємств у сучасних умовах, у т. ч. нестабільності, обумовленої війною.