Development Service Industry Management

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ: МАКРО- ТА МІКРОРІВЕНЬ УПРАВЛІННЯ

Євгеній РУДНІЧЕНКО — 2025-02-27

У статті досліджується вплив макроекономічних факторів на розвиток медичної галузі України, зокрема аналізуються взаємозв'язки між основними економічними показниками, такими як державний бюджет, рівень безробіття та інфляція, і їхній ефект на ефективність надання медичних послуг населенню. У роботі розглядаються також питання економічної нестабільності та її впливу на доступність медичних послуг, зокрема в умовах обмежених фінансових ресурсів державного бюджету та зростаючої соціальної нерівності. Одним із важливих аспектів, що висвітлюються в статті, є порівняльний аналіз якості медичних послуг, наданих державними та приватними медичними установами. Зокрема, розглядаються сильні та слабкі сторони обох секторів, акцентуючи увагу на тому, як кожен із них реагує на економічні виклики. Дослідження показує, що приватні медичні заклади здатні забезпечити високий рівень обслуговування та інноваційні методи лікування завдяки гнучкості фінансування та кращому менеджменту. Однак, попри це, ці заклади стикаються з проблемами забезпечення рівного доступу до послуг для всіх верств населення, особливо для малозабезпечених та соціально вразливих груп. Державні медичні установи, в свою чергу, мають перевагу в тому, що можуть надавати медичні послуги безкоштовно або за пільговими умовами, але часто стикаються з проблемами недостатнього фінансування та низькою якістю обслуговування через застарілу матеріально-технічну базу та кадровий дефіцит. Стаття також акцентує увагу на необхідності вдосконалення системи управління в медичній сфері для підвищення ефективності надання медичних послуг, зокрема, шляхом оптимізації витрат, впровадження інноваційних технологій та поліпшення координації між державним і приватним секторами.

КОМУНІКАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СКЛАДОВА ПРИЙНЯТТЯ ЕФЕКТИВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Надія БАГАН — 2025-02-27

У статті досліджено роль комунікативного менеджменту як ключового чинника у процесі прийняття управлінських рішень. Розглянуто значення внутрішніх і зовнішніх комунікацій для забезпечення ефективності управління підприємством. Доведено, що ефективна комунікація є основою для прийняття якісних управлінських рішень, оскільки забезпечує доступ до важливої інформації, зменшує ризики неправильного трактування даних, покращує командну взаємодію та сприяє швидкому реагуванню на зміни. Визначено основні проблеми комунікаційного обміну, пов’язані з бар’єрами сприйняття інформації, та методи їх подолання. Розроблена класифікація комунікативних бар’єрів. Проаналізовано вплив цифрових технологій, таких як CRM-системи, корпоративні портали та месенджери, на покращення комунікаційних процесів. Узагальнено сучасні цифрові інструменти управління комунікацією серед яких Методи зворотного зв’язку, мозкові штурми та SWOT-аналіз. Доведено, що якісна комунікація сприяє швидкому прийняттю рішень, зменшенню рівня конфліктності та підвищенню продуктивності персоналу. Аргументовано, що вільний обмін інформацією між відділами та рівнями управління сприяє збагаченню процесу прийняття рішень і його більшій різноманітності.

ІНКЛЮЗИВНІСТЬ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: ПРИНЦИПИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Ірина КУДІНОВА — 2025-02-27

У науковій статті розглянуто актуальність інклюзивності в сучасній індустрії гостинності, яка є не тільки соціальним зобов'язанням, але й важливим фактором сталого розвитку. Наголошено на глобальних тенденціях щодо створення безбар'єрного середовища та інклюзивного підходу, а також на активному розвитку цієї сфери в Україні. Проаналізовано основні виклики, що постають перед підприємствами галузі у впровадженні інклюзивних практик, серед яких фінансові обмеження, недостатня підготовленість персоналу, нерівномірний розвиток інфраструктури, недостатня обізнаність про інклюзивність, правові та нормативні вимоги, стереотипи та соціальна стигматизація, проблеми адаптації технологій, конкуренція на ринку, відсутність достатнього досвіду та кращих практик, а також культурні та соціальні бар'єри.

Запропоновано модель вирішення цих викликів, яка включає низку заходів та ініціатив, спрямованих на подолання ключових бар'єрів та створення умов для успішного впровадження інклюзивних практик в індустрії гостинності. Розглянуто конкретні рекомендації для туристичних агентів щодо підвищення рівня інклюзивності своїх послуг, зокрема адаптацію веб-сайту, навчання персоналу, адаптацію офісу, пропонування інклюзивних турів та послуг, а також співпрацю з громадськими організаціями.

Окреслено перспективи розвитку інклюзивності в сфері туризму та гостинності з урахуванням досягнень науки і техніки, серед яких розвиток безбар'єрної інфраструктури, використання сучасних технологій, підвищення кваліфікації персоналу, розширення спектру інклюзивних туристичних послуг, співпраця між різними стейкхолдерами та підвищення обізнаності суспільства. Наголошено на важливості комплексного та системного підходу до впровадження інклюзивних практик в індустрії гостинності, а також на необхідності подальших досліджень у цій сфері для створення більш інклюзивного та справедливого суспільства, де кожен має рівні можливості для отримання якісних та доступних послуг.

МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Зоя БОЙКО — 2025-02-27

Стаття присвячена аналізу факторів і чинників модернізації організацій сфери послуг. Надана концептуальна модель модернізації підприємств у сфері послуг. Наданий перелік інструментів модернізації системи гнучкого управління готельним бізнесом підприємства. Доведено, що розробка сучасної концепції модернізації готелів на основі формування системи гнучкого управління може надати активний розвиток підприємств в сучасних нестабільних умовах. Обґрунтовано складові сфери послуг, які передбачають і специфіку використання у ній модернізаційних процесів. Виявлено, що переваги модернізаційного шляху розвитку готельного бізнесу стають суттєво меншими поза контекстом формування системи гнучкого управління. Охарактеризована модернізація системи управління, яка має здійснюватися в рамках концепції стратегічної стійкості. Розроблено комплекс оцінок ефективності функціонування системи гнучкого управління організацій сфери послуг, до яких можна віднести розрахунок показників фінансової стійкості, оцінки ефективності комунікацій та конкурентоспроможності.

МОДЕЛЮВАННЯ ТА АЛГОРИТМИ: ОПТИМІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Андрій БУКАТОВ — 2025-02-27

Однією з основних проблем сучасного готельно-ресторанного бізнесу (ГРБ) є низька ефективність управління ресурсами, що призводить до значних фінансових втрат, нераціонального використання персоналу, некоректного прогнозування попиту та неефективного ціноутворення. Відсутність автоматизованих систем аналізу та оптимізації процесів обмежує можливості підприємств у конкурентному середовищі. У статті розглянуто сучасні підходи до вирішення цих проблем шляхом впровадження інформаційних технологій. Досліджено використання алгоритмів машинного навчання для прогнозування попиту, динамічного ціноутворення, управління запасами та персоналом. Розглянуто впровадження хмарних технологій, CRM-систем, блокчейн-рішень та IoT для автоматизації бізнес-процесів. Запропоновано математичні моделі та алгоритми для підвищення ефективності операцій, зниження витрат і покращення рівня обслуговування клієнтів. Отримані результати демонструють, що комплексне застосування цифрових рішень сприяє підвищенню прибутковості підприємств ГРБ та їх конкурентоспроможності.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТУВАННЯ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Леся САКУН — 2025-02-27

Стаття присвячена детальному дослідженню проблем та перспектив інвестування людського капіталу у воєнний час, що набуває надзвичайної актуальності для забезпечення стабільності та сталого розвитку країни в умовах конфлікту.

У статті подано комплексний аналіз основних викликів, з якими стикаються країни у стані війни, зокрема обмежений доступ до якісної освіти, значне скорочення медичних послуг, відтік кваліфікованих кадрів та високий рівень психологічної травми населення. Дослідження також зосереджено на впливі війни на основні складові людського капіталу, включно з необхідністю збереження та розвитку робочої сили, оптимізації системи освіти, реабілітації здоров’я та психологічної підтримки.

Особливу увагу приділено інноваційним підходам до інвестування в людський капітал в умовах обмежених ресурсів. Зокрема, пропонується методи впровадження дистанційних технологій в освіту та охорону здоров’я, які дозволять мінімізувати втрати від руйнування інфраструктури. Крім того, враховується важливість міжнародної допомоги та співпраці для відновлення критично важливих секторів, таких як охорона здоров’я та освітні програми. Серед запропонованих заходів також виділяються програми перепідготовки для забезпечення адаптації робочої сили до нових умов, а також створення ефективних механізмів психологічної підтримки людей, які постраждали від війни.

Рекомендації спрямовані на створення умов для збереження та розвитку трудових ресурсів, підвищення продуктивності праці, забезпечення швидкого відновлення соціально-економічної інфраструктури після завершення конфлікту.

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ РЕГІОНУ ТА ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Ігор ГРИБИК — 2025-02-27

Управління логістичними системами на рівні регіонів та підприємств є однією з ключових проблем для розвитку економіки України, зокрема Львівської області. В умовах глобалізації та інтеграції в міжнародні транспортні коридори, регіон стикається з необхідністю оптимізації внутрішніх логістичних процесів. Проте існують серйозні виклики, пов’язані з низьким рівнем автоматизації, старінням інфраструктури та нестачею кваліфікованих кадрів. Підвищення ефективності логістичних систем вимагає не лише покращення інфраструктури, а й впровадження сучасних технологій, таких як автоматизація, цифровізація, моніторинг у реальному часі та інші інновації, що дозволяють значно знизити витрати та покращити точність і швидкість виконання операцій.

Дослідження спрямоване на аналіз факторів, що впливають на управління логістичними системами на рівні регіонів і підприємств, оцінку ролі сучасних технологій у підвищенні ефективності логістичних процесів, а також розробку рекомендацій для оптимізації логістики у Львівській області.

Для досягнення мети дослідження використовувалися методи аналізу існуючих логістичних практик на підприємствах Львівської області, а також методи порівняльного та системного аналізу для оцінки впливу різних факторів на ефективність логістичних систем. Вивчення міжнародного досвіду в управлінні логістикою і застосування сучасних технологій допомогло розробити пропозиції щодо вдосконалення логістичних процесів у регіоні.

Аналіз показав, що основними факторами, що впливають на ефективність управління логістичними системами, є: якість дорожньої та складської інфраструктури, рівень автоматизації, використання сучасних цифрових технологій для моніторингу та планування, а також підготовка та кваліфікація кадрів. Більшість підприємств області на даний момент лише починають впроваджувати інноваційні технології, такі як автоматизовані системи управління складом, RFID-маркування та IoT-рішення для трекінгу вантажів. Водночас, підприємства, які активно використовують сучасні технології, демонструють значні переваги у швидкості обробки замовлень, зменшенні витрат та підвищенні точності виконання операцій.

Для підприємств Львівської області ключовими напрямами оптимізації логістичних процесів є впровадження сучасних ERP- і TMS-систем для автоматизації управлінських та транспортних операцій, модернізація складської інфраструктури з використанням інноваційних технологій, таких як автоматизовані склади, IoT-датчики та Big Data для прогнозування попиту та оптимізації маршрутів.

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЛЮДЕЙ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

Вікторія ШЕЛУДЬКО — 2025-02-27

У статті розглянуто поняття раціонального харчування в сучасних реаліях війни в Україні як важливого чинника збереження здоров’я та покращення якості життя, особливо для людей, зайнятих в науковій сфері. У статті опрацьовано наукові роботи вітчизняних і зарубіжних учених, наведений літературний огляд по темі дослідження. Зроблено акцент на популяризацію здорового харчування у світі і в Україні. Проаналізовано сталий підхід закладів ресторанного господарства до формування нових харчових тенденцій серед клієнтів, який включає зменшення споживання продуктів тваринного походження, впровадження концепцій «zero west» і «local food». Вивчено питання підвищення ефективності розумової діяльності через збалансоване харчування. Визначено роль закладів ресторанного господарства як платформи, для впровадження інноваційних концепцій харчування, таких як функціональне харчування, страви з органічних продуктів та продуктів рослинного походження, а також впливу ресторанів у формуванні харчової культури сучасного суспільства, вибору і звичок споживачів. У статті висвітлено вплив стресу на харчову поведінку та попит на ресторанні послуги як у світі, так і в Україні. Надано рекомендації щодо раціонального харчування під час посилення розумового навантаження в умовах тривалого стресу для різних вікових груп населення. Висвітлено питання впливу вживання м'яса на еволюцію людського мозку. Наведені наукові дослідження щодо впливу рослинних дієт на здоров’я людини, описано рекомендації харчування веганів. Описано чинники, які вплинули на популяризацію рослинного харчування як в Україні так і у світі. Подальшим напрямком досліджень є вивчення ролі закладів ресторанного господарства у впровадженні локальних інгредієнтів та функціональних страв для підтримки населення в умовах повоєнної відбудови України.

РОЛЬ І МІСЦЕ ТРЕВЕЛ-ТЕРАПІЇ В ТУРИЗМІ

Олена ЗЕЛЕНСЬКА — 2025-02-27

В умовах новітніх викликів, зокрема інтенсифікації темпу життя, глобальних потрясінь, спричинених пандемією та війною, психологічний стан сучасної людини зазнає значних негативних впливів, що помітно актуалізує пошук дієвих методів його гармонізації. Особливо ефективним у плані збереження та покращення ментального здоров’я є застосування засобів туризму в поєднанні із методами практичної психології. Дане дослідження присвячене систематизації характерних рис тревел-терапії, психологічного туризму, трансформаційних та екзистенційних подорожей, орієнтованих на збереження ментального здоров’я людини за такими параметрами: фокус уваги, методологія, професійний супровід, тривалість та інтенсивність, цільова аудиторія та обґрунтуванню ролі тревел-терапії в покращенні психологічного благополуччя людей у складних життєвих ситуаціях. Наразі це має особливе значення для України з огляду на все зростаючу актуальність проблеми збереження ментального здоров’я нації у воєнний та повоєнний час.

У роботі проведено детальний аналіз зарубіжних та вітчизняних публікацій, присвячених вивченню впливу туристичних подорожей на ментальне здоров’я та відчуття щастя людиною. Окрему увагу приділено аналізу психологічних механізмів, що сприяють трансформації особистості під час подорожей та впливу синергії між відновлювальними властивостями подорожей і психотерапевтичними методами на когнітивні й емоційні процеси.

Проведене дослідження відкриває перспективи для розробки програм тревел-терапії з урахуванням актуальних у кожний період часу культурних, економічних, соціальних та екологічних факторів, що чинитимуть вплив на ефективність даного підходу у відновленні та покращенні психологічного благополуччя населення, а також окреслює перспективні напрями розвитку туристичного бізнесу, для якого даний інноваційний формат, дозволить розробляти нові бізнес-моделі, соціальні стратегії і підвищувати тим самим прибутковість своєї діяльності.

«КРИТЕРІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО ВПЛИВУ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ»

Євген ІВЧЕНКО — 2025-02-27

У статті розглядається розробка науково обґрунтованого підходу до визначення пріоритетних критеріїв управлінського впливу як ключового чинника підвищення організаційної ефективності в умовах сучасної невизначеності в Україні. Автори пропонують трактувати управлінський вплив як багатовимірну систему, що охоплює як формальні (структурні, технологічні) компоненти, так і неформальні (психологічні, комунікативні) аспекти, що суттєво впливають на процес прийняття рішень, мотивацію персоналу та адаптивність організації до зовнішніх викликів.

В дослідженні проведено систематизацію критеріїв управлінського впливу, яка дозволяє розділити їх на чотири тематичні групи: структурно-просторові, динамічні, соціально-організаційні та стратегічно-поведінкові. Кожна з груп відображає специфічні характеристики впливу, що визначають не лише якість управлінських рішень, але й їх здатність адаптуватися до змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Особлива увага приділяється аналізу взаємозв’язків між швидкістю змін, характером впровадження інновацій та рівнем залучення персоналу, що сприяє формуванню комплексної моделі оцінки управлінського впливу.

Основною метою дослідження є не лише класифікація критеріїв, але й виявлення механізмів їх взаємодії у контексті сучасних викликів, що постають перед українськими організаціями. Запропонована методологія орієнтована на оптимізацію процесу прийняття управлінських рішень через встановлення ієрархії критеріїв, що дозволяє ефективно адаптувати управлінський вплив до специфічних умов діяльності підприємств як у кризові, так і в періоди стабілізації.

Отримані результати мають значний практичний потенціал для розробки збалансованих стратегій управління, спрямованих на забезпечення гнучкості та адаптивності організацій у мінливому середовищі. Запропонована концептуальна модель може стати базою для подальших емпіричних досліджень і сприяти розробці уніфікованих методик вимірювання ефективності управлінського впливу у різних секторах економіки України.

СУЧАСНІ УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ПОСТАЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЇХ РОЗВИТКУ

Ірина ПЕРЕВОЗОВА — 2025-02-27

У статті розглянуто сучасні умови функціонування системи ланцюгів поставок на прикладі підприємств легкої промисловості України, з акцентом на проблеми та виклики, з якими стикаються ці підприємства в умовах змінюваної соціально-економічної ситуації та зовнішніх чинників. Оцінено поточні соціально-економічні умови господарювання українських підприємств, а також з’ясовано основні фактори, які впливають на ефективність функціонування ланцюгів поставок у легкій промисловості. Зокрема, розкрито сутність та ключові елементи системи легкої промисловості в Україні, враховуючи її структурні особливості та роль у економіці держави.

Одним із важливих аспектів дослідження є особливості формування та функціонування ланцюгів поставок в умовах нестабільності та кризових явищ. Окрему увагу приділено впливу повномасштабних бойових дій на легку промисловість України. Розглянуто такі фактори, як окупація частини територій, мобілізація та зміни в логістичних маршрутах, що призвели до серйозних змін у діяльності підприємств, зокрема в плануванні поставок і забезпеченні виробничих потужностей.

Вивчено динаміку кількості підприємств легкої промисловості, а також обсяги вантажоперевезень в Україні, що дозволяє оцінити масштаби та напрямки розвитку галузі. Зроблено аналіз впливу цих факторів на ефективність ланцюгів поставок та виявлено найбільші проблеми, з якими стикаються підприємства. Також розглянуто потенційні шляхи для розвитку галузі, включаючи вдосконалення логістичних процесів, модернізацію виробничих ліній та інтеграцію інноваційних технологій.

У статті наведено пропозиції щодо розвитку ланцюгів поставок на підприємствах легкої промисловості України, зокрема через впровадження цифрових технологій, оптимізацію постачальницьких мереж та розширення міжнародної співпраці. Висвітлено важливість адаптації до нових реалій ринку, зокрема через розвиток гнучких логістичних стратегій і зміцнення партнерських відносин між підприємствами та постачальниками.

ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ВОДНЕВИХ КЛАСТЕРІВ ДЛЯ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ

Володимир КУХАР — 2025-02-27

У статті досліджено світовий досвід створення водневих кластерів та обґрунтовано їхню роль у декарбонізації металургійної галузі України. Проведено аналіз зарубіжних практик впровадження водневих технологій у важку промисловість на прикладі Німеччини, Франції, Нідерландів, США, Японії та Австралії, а також визначено ключові підходи до їх адаптації в національних умовах. Визначено основні переваги кластерного підходу, серед яких оптимізація витрат на транспортування водню, зменшення викидів СО₂, інтеграція відновлюваних джерел енергії та підвищення конкурентоспроможності металургійних підприємств. Оцінено економічні та технічні передумови створення водневого кластеру на базі активів Групи Метінвест, а також розглянуто перспективи залучення міжнародних інвестицій і кооперації з іноземними партнерами. Запропоновано модель інтеграції водневих технологій у металургійний комплекс України, що передбачає модернізацію виробничих потужностей, створення водневої логістичної мережі та розбудову дослідницьких центрів для розробки інноваційних рішень. Визначено ключові виклики впровадження водневих кластерів, зокрема високу вартість початкових інвестицій, необхідність створення відповідної інфраструктури та потребу у державній підтримці. Обґрунтовано стратегічні напрямки розвитку водневої економіки в Україні, включаючи розробку державної політики стимулювання, інтеграцію науково-дослідних установ у процес кластеризації та залучення іноземних інвесторів. Результати дослідження свідчать про перспективність водневих технологій для підвищення екологічної ефективності української металургії та її інтеграції в світовий низьковуглецевий ринок сталі. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для розробки національної стратегії розвитку водневої промисловості та адаптації передового міжнародного досвіду до українських реалій.

ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ярослава МОСКВЯК — 2025-02-27

З метою забезпечення злагодженої діяльності інституцій, які займаються дослідженнями та розробками, та зменшення невизначеності комерціалізації технологій, передовий інструмент верифікації рішень щодо розробки технологій на ранніх стадіях комерціалізації, тобто інструмент оцінки комерційного потенціалу технології, потрібен.

Система факторів комерційного потенціалу технологій та ідентифікована значущість факторів можуть бути використані як рекомендаційні орієнтири для розробників технологій, інвесторів та потенційних власників у процесах прийняття рішень щодо комерціалізації, інвестування чи купівлі технології, а також під час наступних етап дослідження розробки моделі оцінки комерційного потенціалу технологій.

У сучасному світі транснаціональні корпорації (ТНК) є ключовими гравцями у сфері зовнішньоекономічних зв'язків і основною рушійною силою інтеграції глобальної економіки. ТНК представляють собою величезні фінансово-промислові конгломерати, що можуть бути як національними, так і міжнародними за своїм капіталом. Вони організовані за принципом глобального планування та управління і беруть участь у міжнародному поділі праці, використовуючи переваги інтернаціоналізації для максимізації своїх прибутків.

В еру глобалізації, що характеризується інтеграцією ринків та міжнародною орієнтацією ТНК, маркетингові стратегії цих компаній за своєю суттю є стратегіями інтернаціоналізації. Вони можуть бути реалізовані на різних рівнях – від внутрішньо корпоративного до міжкорпоративного. Компанії не лише постачають за кордон свою продукцію та послуги, виготовлені в рідній країні, і використовують сировину та напівфабрикати з інших країн, але й інвестують у закордонні виробничі та збутові потужності, а також створюють науково-дослідні центри за кордоном. Централізовані послуги, такі як програмування, бухгалтерія та розробка дизайну, також можуть бути перенесені за кордон. Крім того, фінансування як внутрішніх, так і закордонних проектів може здійснюватися за рахунок іноземних джерел.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Ірина БІЛЕЦЬКА — 2025-02-27

У статті виділено сучасні підходи до корпоративного управління, згідно яких організаційна структура повинна бути адаптивною, прозорою та спрямованою на підвищення ефективності. Узагальнено базові методичні засади формування організаційної структури корпоративного управління, які охоплюють наступні процеси: визначення мети, цілей та завдань корпоративного управління; вибір типу організаційної структури корпоративного управління; формування ключових підрозділів корпоративного управління; розподіл повноважень і відповідальності органів корпоративного управління; впровадження механізмів комунікації та контролю в системі корпоративного управління; адаптація системи корпоративного управління до змін зовнішнього середовища.

ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЙНИХ ПОЛОЖЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Тарас ВАСИЛЬЦІВ — 2025-02-27

У дослідженні у фокусі уваги перебувають питання публічної політики регулювання інноваційно-технологічної активності, розвитку та забезпечення технологічної конкурентоспроможності та економічної безпеки держави. Метою статті визначено узагальнення та подальший розвиток теоретико-методичних засад державної політики розвитку інституційного забезпечення інноваційно-технологічної конкурентоспроможності та економічної безпеки держави. Доведено, що технологічна конкурентоспроможність має власні принципові положення, які потребують врахування під час формування методології її вивчення. Розкрито основоположні принципи у цій сфері – комплексного оцінювання, змагальності і плаваючої таргетованості, екстенсивно-інтенсивної збалансованості, ідентифікації бази порівняння, порівнюваності конкурентних позицій, реалізації можливостей, динамічності цілей і результатів, поєднання структурування та єдності системи, раціонального розподілу витрат та результатів та ін. Визначено класифікаційні ознаки концепційних положень державної політики у сфері інституційного забезпечення інноваційно-технологічної конкурентоспроможності та гарантування економічної безпеки держави.

СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ, СТИМУЛИ ТА ОПЕРАТИВНІ ЗАХОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Руслан БОЙКО — 2025-02-27

У дослідженні увага прикута до проблематики формування й реалізації ефективної регіональної інвестиційної політики в умовах повномасштабної війни. На прикладі Львівської області визначено орієнтири стратегічного підходу до збільшення обсягів та раціонального використання регіонального інвестиційного ресурсу. Метою статті визначено обґрунтування стратегічних векторів та стимулів, а також оперативних заходів щодо удосконалення інвестиційного середовища регіону (на прикладі Львівської області) в умовах війни. З’ясовано, що дієва й адаптивна до сучасної динамічної реальності інвестиційна політика регіону повинна бути націлена на мінімізацію ризиків і загроз, котрі формують негативні чинники інвестиційного середовища, та максимізацію позитивних ефектів, які забезпечують привабливість і безпечність регіону для інвестора. Врахування при цьому потенціалу розвитку регіону є критично важливим, адже дозволяє визначити цілісну і послідовну стратегію, спрямовану на економічне та соціальне зростання, зміцнення безпекоспроможності і стійкості територій в умовах новітніх викликів. Доведено, що врахування потенціалу розвитку регіону є критично важливим при формуванні проактивної регіональної інвестиційної політики, адже це дозволяє визначити цілісну і послідовну стратегію, спрямовану на економічне та соціальне зростання, зміцнення безпекоспроможності і стійкості територій в умовах новітніх викликів. Вказано на стратегічні рішення, практична апробація яких дозволить покращити інвестиційне середовище регіону.

БРЕНД – СТРАТЕГІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ НА РИНКУ

Тетяна НАЗАРЧУК — 2025-02-27

У статті розглянуто бренд-стратегію як ключовий фактор розвитку компанії на ринку. Досліджено теоретичні та практичні аспекти розробки та реалізації бренд-стратегії компанії. Визначено значення бренду для підприємства, його вплив на пізнаваність, лояльність споживачів, конкурентоспроможність та фінансову стабільність компанії на ринку. Охарактеризовано основні елементи ефективної бренд-стратегії, зокрема: концепцію бренду, унікальну торгову пропозицію, матрицю бренду або Jobs Story, архетип і tone of voice бренду, а також комунікативну стратегію. Розглянуто ТОП-20 найдорожчих українських брендів. Проаналізовано приклади успішних українських брендів, які ефективно реалізують власні бренд-стратегії. Визначено принципи розробки бренд-стратегії. Зроблено висновок про важливість комплексного підходу до управління брендом для досягнення довгострокового успіху компанії.

ПРИНЦИПИ ГНОСЕОЛОГІЧНИХ ЗАСАД УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Оксана САМБОРСЬКА — 2025-03-05

Запропоновано принципи змісту та принципи використання гносеологічних засад управління бізнес-процесами у забезпеченні економічної безпеки підприємства. Представлено склад принципів змісту гносеологічних засад управління бізнес-процесами у забезпеченні економічної безпеки підприємства, та розкрито й описано зміст кожного з таких принципів. Представлено склад принципів використання гносеологічних засад управління бізнес-процесами у забезпеченні економічної безпеки підприємства, та надано й описано зміст кожного з таких принципів. Показано негативні наслідки недотримання кожного з виділених принципів у групах принципів змісту та використання гносеологічних засад управління бізнес-процесами у забезпеченні економічної безпеки підприємства.

УПРАВЛІННЯ КАДРОВОЮ СТРАТЕГІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ СУЧАСНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

Олександр ПОМАЗ — 2025-03-05

У статті розглянуто основні підходи до удосконалення кадрової стратегії підприємства в умовах сучасного бізнес-середовища. Доведено, що управління кадровою стратегією підприємства відіграє ключову роль у забезпеченні його конкурентоспроможності та сталого розвитку. У статті наведені основні підходи до формування кадрової стратегії, зокрема адаптацію до змін ринку, використання інноваційних методів управління персоналом, розвиток корпоративної культури та мотиваційних механізмів. Кадрова стратегія є важливим інструментом управління людськими ресурсами на підприємстві, яка забезпечує ефективне досягнення стратегічних цілей через оптимальне використання потенціалу працівників. Вона включає комплекс планів, заходів та ініціатив, спрямованих на залучення, утримання та розвиток кваліфікованих кадрів, що відповідають потребам підприємства. Кадрова стратегія базується на ретельному аналізі внутрішніх та зовнішніх факторів, таких як ринок праці, економічна ситуація, технологічні зміни та інші. У статті наведено основні етапи формування кадрової стратегії, а саме: визначення стратегічних цілей організації, аналіз кадрового потенціалу, прогнозування потреби в кадрах, розробка кадрової політики, впровадження кадрових заходів і оцінка ефективності. Це також передбачає постійну адаптацію стратегії в умовах змін на ринку та всередині організації. Коригування кадрової стратегії є невід'ємною частиною процесу, що дає змогу оперативно реагувати на внутрішні та зовнішні виклики, такі як зміни в технологіях, законодавстві або організаційній структурі. Оцінка ефективності кадрової стратегії дозволяє виявити слабкі місця, покращити мотивацію працівників і підвищити їхню продуктивність.

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Сергій МАТЮХ — 2025-03-05

У статті розглянуто роль кадрового забезпечення в системі економічної безпеки підприємства, підкреслено його значення для захисту бізнесу від різноманітних загроз і ризиків. Проаналізовано основні складові системи економічної безпеки, наголошуючи на взаємодії кадрового забезпечення з іншими елементами, що формують цілісну систему управління безпекою. Особливу увагу приділено кадровій політиці, як стратегічному напрямку управління персоналом, що визначає основні принципи та підходи до роботи з кадрами, а також факторам, що впливають на її формування.

У статті описується модель кадрового забезпечення, що включає основні складові, такі як мета, завдання, функції та принципи управління персоналом для забезпечення економічної безпеки. Представлено функції кадрового забезпечення, серед яких: оцінка кадрових ризиків, формування кадрової стратегії, контроль за співробітниками, навчання з питань безпеки, мотивація персоналу, розслідування конфліктів, управління конфіденційною інформацією, моніторинг психологічного стану працівників.

Зазначено, що ефективне кадрове забезпечення сприяє зниженню ризиків, пов’язаних із людським фактором, і є важливим елементом для забезпечення стабільності та безпеки підприємства. Стаття підкреслює важливість взаємозв’язку кадрового забезпечення та кадрової політики для досягнення стратегічних цілей підприємства та збереження його конкурентоспроможності.

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Наталія КАРВАЦКА — 2025-03-05

У статті виконано аналіз генези сутності поняття «економічна безпека підприємства». Зокрема було визначено, що поряд із ключовими характеристиками цього терміну (захист від загроз; стійкість і стабільність; ефективне використання ресурсів; соціальна відповідальність; партнерство, гармонізація інтересів із зовнішнім середовищем; адаптація до змін і економічна свобода) важливо робити акцент на розумному, стійкому та інклюзивному зростанні бізнесу. Адже врахування принципів циркулярної економіки в усіх елементах економічної безпеки підприємства забезпечує стійкість, конкурентоспроможність і довгострокову стабільність підприємства, гармонізуючи його економічні інтереси з екологічними й соціальними потребами суспільства.

Авторами було визначено економічну безпеку підприємства як стан його захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, що забезпечує досягнення конкурентних переваг та сталий розвиток на основі інноваційних підходів впровадження циклічних моделей використання ресурсів, гармонізації інтересів усіх зацікавлених сторін і збереження достатньої міри економічної свободи для адаптації до змінних умов зовнішнього середовища. Під управлінням економічною безпекою підприємства автори розуміють комплекс заходів, процесів та інструментів, спрямованих на прогнозування, виявлення, оцінку та формування унікальної здатності протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам, що забезпечує сталий розвиток підприємства.

МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

Наталія ГАВЛОВСЬКА — 2025-03-05

Стаття присвячена аналізу управління розвитком підприємств в умовах сучасних економічних викликів, зокрема впливу війни, кризових ситуацій та глобальних економічних змін на ефективність бізнесу. Проведено детальний аналіз теоретичних основ управління змінами, звертаючи увагу на необхідність інтеграції адаптивних стратегій в управлінську практику. Серед основних теоретичних підходів розглядаються моделі, які дозволяють підприємствам гнучко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі. Однією з таких моделей є модель 7-S McKinsey, яка зосереджена на важливості синхронізації стратегії, структури, систем, стилю управління, співробітників, навичок та спільних цінностей для досягнення високої ефективності та успіху підприємства. Окрім того, розглядається модель управління змінами Джона Коттера, що передбачає етапи, які допомагають підприємствам успішно впроваджувати зміни в організаційну культуру та внутрішні процеси. Вивчено також технологію бенчмаркінгу, як інструмент порівняння та вдосконалення бізнес-процесів.Важливим аспектом є розгляд зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розвиток підприємств, таких як зміни в економічному середовищі, політичні ризики, інновації та технологічні трансформації. Автор підкреслює необхідність постійного моніторингу змін і прогнозування майбутніх тенденцій для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. У статті також приділено увагу специфіці управління розвитком підприємств в умовах війни та економічної нестабільності. Оскільки багато підприємств стикаються з проблемами, пов'язаними з ресурсними обмеженнями, ризиками безпеки та зміною попиту на продукцію, автор пропонує ряд рекомендацій щодо підвищення стійкості підприємств, зокрема через диверсифікацію продукції, оптимізацію витрат та вдосконалення процесів управління персоналом. Загалом, стаття присвячена теоретико-практичним рекомендаціям щодо підвищення адаптивності підприємств до змін у зовнішньому середовищі, сприяючи їх економічній стабільності та конкурентоспроможності в умовах глобальних викликів.

ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Олена ГОНТА — 2025-03-05

У статті досліджено світові тенденції розвитку ділового туризму на основі аналізу щорічних звітів та прогнозів Глобальної асоціації ділового туризму. Визначено провідні країни-лідери індустрії MICE та окреслено перспективи її розвитку в сучасних умовах. Особливу увагу приділено викликам для ділового туризму в Україні в контексті безпекових загроз, економічної нестабільності та інфраструктурних обмежень.

Простежено багаторівневу залежність ділового туризму від глобальних систем диджиталізації, зокрема в економічному, технологічному, інформаційному, соціокультурному та регуляторному аспектах. Акцентовано увагу на необхідності державної підтримки через створення національних конференц-бюро та стимулювання публічно-приватного партнерства. Підкреслено важливість інтеграції сталих екологічних практик та впровадження цифрових технологій для підвищення ефективності організації ділових заходів і зміцнення конкурентоспроможності України на світовому ринку бізнес-туризму.

СИНЕРГІЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ГОТЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ ЯК ПОКАЗНИК СТІЙКОСТІ БІЗНЕСУ

Тетяна ПАРФІНЕНКО — 2025-03-05

Цілі сталого розвитку (ЦСР) є комплексним підґрунтям для вирішення багатьох глобальних проблем шляхом спільних зусиль між секторами економіки. Готельний бізнес бере на себе відповідальність за реалізацію ЦСР та активно інтегрує їх у свої основні стратегії та діяльність. Успішне досягнення готельними підприємствами ЦСР дозволить їм мінімізувати негативний вплив на довкілля шляхом посилення синергії між ЦСР, що дасть унікальні можливості одночасно досягти кількох ЦСР та забезпечити конкурентні переваги у галузі гостинності. Метою статті є обґрунтування та узагальнення синергії та компромісів між ЦСР у готельній галузі як показника стійкості бізнесу. У роботі узагальнено ЦСР за трьома компонентами: екологічний, соціальний та економічний; обґрунтовано якою мірою ЦСР впливають одна на одну, створюючи певну взаємодію, що дозволяє встановити певну кореляцію між ними. Значна позитивна кореляція між кількома показниками ЦСР класифікується як синергія, тоді як значна негативна кореляція класифікується як компроміс. У процесі дослідження була виявлена синергія між ЦСР в готельній галузі, а саме: ЦСР 6, ЦСР 7, ЦСР 11, ЦСР 12, ЦСР 14, ЦСР 15 і компроміси з ЦСР 8, ЦСР, 9 і ЦСР 12. Визначено, що досягти ЦСР за рахунок тільки однієї ЦСР майже не можливо, для цього потрібна одночасна позитивна взаємодія між декількома індикаторами ЦСР. У статті також узагальнено компроміси, які утворюються між ЦСР у готельній галузі та можуть призвести до блокування досягнення однієї ЦСР через необхідність вибирати одну з цілей на шкоду іншій; проаналізовано конкретні протиріччя щодо досягнення ЦСР, які можуть бути порушені через поточну політику готельних підприємств та пом'якшення відповідних компромісів. Крім того, у статті графічно представлена трикомпонентна модель сталого розвитку готельного бізнесу та наведено дані про досягнення світовими мережами готелів ЦСР, які представлені в Україні.

ФІЛОСОФІЯ КОНЦЕПЦІЇ «ОМОТЕНАШІ» У МІЖНАРОДНІЙ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННІЙ ІНДУСТРІЇ

Роман КОРСАК — 2025-03-05

У статті розглядаються філософські та практичні аспекти концепції «омотенаші» у міжнародній готельно-ресторанній індустрії. Автори відмічають, що «омотенаші», будучи унікальною японською моделлю гостинності, виходить за рамки стандартного сервісу і є глибокою філософією турботи, щирості та уважного ставлення до кожного гостя. Основна відмінність цього підходу полягає у його безкорисливості та прагненні передбачати очікування відвідувачів, створюючи для них не просто комфортні умови, але й незабутній емоційний досвід.

У статті розглядається історичне коріння «омотенаші», що сягає традицій японської чайної церемонії, де кожен елемент сервісу має глибокий сенс і символізує повагу до гостя. Наголошується, що цей принцип виходить за межі індустрії гостинності та широко використовується в японському суспільстві, включаючи сферу бізнесу, роздрібної торгівлі та обслуговування клієнтів. У статті аналізується, як ця концепція адаптується у різних міжнародних готелях та ресторанах, зокрема, у преміальному та люксовому сегментах, де високий рівень персоналізованого сервісу відіграє ключову роль.

Важлива увага приділяється порівнянню західної моделі сервісу, орієнтованої на транзакційні відносини з клієнтами, та «омотенаші», що базується на щирому бажанні надати кращий можливий досвід без очікування негайної вигоди. Аналізуються основні елементи, що становлять «омотенаші»: передбачення потреб клієнта, увага до деталей, ненав'язливість, створення атмосфери гармонії та довіри. Зазначається, що цей підхід сприяє підвищенню лояльності клієнтів, зміцненню іміджу та створенню унікальної конкурентної переваги.

Також розглядається вплив «омотенаші» на сучасні тенденції готельно-ресторанної індустрії, включаючи використання цифрових технологій для персоналізації сервісу, впровадження інноваційних рішень в обслуговування та розвиток концепції «невидимого сервісу», де піклування про клієнта відбувається природно та непомітно. Наголошується, що інтеграція «омотенаші» до міжнародної практики потребує адаптації з урахуванням культурних особливостей різних регіонів, але при цьому залишається ефективним інструментом для створення унікального клієнтського досвіду.

На закінчення наголошується, що подальше вивчення філософії «омотенаші» та її застосування у глобальній індустрії гостинності може сприяти формуванню нових стандартів сервісу, заснованих на щирості, увазі та глибокій повазі до кожного гостя. В умовах високої конкуренції на ринку готельних та ресторанних послуг запровадження принципів «омотенаші» стає важливим стратегічним інструментом, що сприятиме не тільки підвищенню якості обслуговування, але й створенню емоційного зв'язку між брендом та клієнтами.

УПРАВЛІНСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ РІШЕННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Юрій КРАВЧИК — 2025-02-27

У публікації досліджуються питання сталого й стабільного функціонування та розвитку підприємств. Наголошується на тому, що в умовах кризи та високого рівня соціально-економічної нестабільності якнайкращим методом забезпечення сталого тривалого функціонування й розвитку суб’єкта господарювання стає менеджмент його економічної безпеки. Саме тому метою дослідження визначено узагальнення існуючих та напрацювання нових методико-прикладних рішень щодо управління й застосування технологій гарантування економічної безпеки підприємства. Аргументовано на тому, що економічну безпеку суб’єкта бізнесу слід розглядати як такий стан, за якого одночасно гарантуються: належна фінансово-економічна стійкість господарювання, високий рівень фінансово-господарської ефективності функціонування і розвитку, забезпеченість підприємства необхідними ресурсами й активами, його захищеність від існуючих та потенційних викликів, ризиків і загроз. Визначено напрями, заходи та структурні компоненти механізму забезпечення економічної безпеки підприємств і організацій. Розроблено механізм управління економічною безпекою підприємства. Окреслено методико-прикладні положення формування системи управління економічною безпекою підприємства, в якій вагоме місце відводиться індикаторам аналізування стану економічної безпеки підприємства. Визначено заходи, реалізація яких дозволяє на стабільній основі підтримувати високий рівень економічної життєздатності суб’єкта господарювання. Наукова новизна результатів дослідження полягає в напрацюванні нових управлінських підходів зі зміцнення економічної безпеки підприємств і організацій. Прикладна значимість результатів публікації полягає в уможливленні здійснення заходів, спрямованих на виведення підприємства на траєкторію сталого і безпечного функціонування й розвитку.

МОДЕЛЮВАННЯ РИЗИКІВ БАНКРУТСТВА ТА СТРАТЕГІЧНЕ АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Валентина ПОСТОВА — 2025-03-10

Стаття присвячена дослідженню проблем моделювання ризиків банкрутства та стратегічного антикризового управління в готельно-ресторанному бізнесі в умовах економічної нестабільності. Було проаналізовано основні фактори, що впливають на фінансову стійкість підприємств HoReCa, та виділено ключові методи моделювання ризиків, такі як аналіз фінансових коефіцієнтів, стрес-тестування, VAR-моделі, моделі прогнозування грошових потоків та попиту. Розглянуто структурну модель системи антикризового управління, що включає фінансове оздоровлення, операційну оптимізацію, маркетингову адаптацію, кадрове управління, управління ризиками та стратегічне планування. На основі проведеного аналізу розроблено практичні рекомендації щодо мінімізації ризиків банкрутства та забезпечення стійкого розвитку підприємств готельно-ресторанного бізнесу в умовах невизначеності.

СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ МОРОЗИВА В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Світлана МОРОЗ — 2025-03-12

У статті проаналізовано поточний стан ринку морозива в умовах економічної нестабільності, спричиненої війною, висвітлено основні тенденції розвитку галузі, зокрема динаміку виробництва та споживання морозива в Україні за останні роки. Розглянуто вплив зовнішніх факторів на зниження попиту й виробництва, а також відзначено значний потенціал галузі для експорту продукції на міжнародні ринки. Особлива увага приділяється ролі великих виробників і малих підприємств, їх здатності адаптуватися до нових умов ринку, використовуючи інноваційні підходи та оптимізуючи процеси. Аналізуються перспективи розвитку галузі в умовах активної фази воєнних дій, зокрема можливості розширення експорту до країн Європи, Азії та Америки. Розглянуто перспективи подальшого розвитку галузі після завершення воєнних дій, нові можливості для експорту та зміцнення позицій України на глобальному ринку.

ФОРМУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ З ПОЗИЦІЇ ЇХ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Людмила КРИМЧАК — 2025-03-12

Про актуальність питання ресурсного забезпечення діяльності промислових підприємств свідчить чимала кількість наукових досліджень. Дана стаття присвячена вивченню сутності ресурсного забезпечення діяльності підприємства та управлінню ним. В роботі здійснено аналіз основних складових ресурсного потенціалу підприємства. Визначено інструментарій управління ресурсним забезпеченням промислового підприємства та його значення для економічної безпеки підприємства. Встановлено, що формування ефективного інструментарію управління ресурсним забезпеченням діяльності промислових підприємств сприяє не лише забезпеченню ефективної та стабільної господарської діяльності, а й реалізації стратегії економічної безпеки підприємства.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНІСТЮ СУБЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ

Дмитро ВЕРКУШ — 2025-03-12

У сучасних умовах глобалізації, цифровізації та посилення конкуренції стратегічне управління інноваціями стає вирішальним фактором забезпечення сталого розвитку підприємств. Інновації є не лише "двигуном" соціально-економічного зростання, але й інструментом адаптації до змін у зовнішньому конкурентному середовищі. Ефективне стратегічне управління інноваціями дозволяє формувати конкурентні переваги, швидко реагувати на зміни, переорієнтовуватися на нові ринки та підвищувати ефективність використання власних або залучених ресурсів.

Метою статті є формування теоретичної основи інтелектуально-стратегічного управління інноваційністю підприємств в умовах невизначеності. Актуальність цього управління полягає у створенні динамічної системи, яка забезпечує своєчасне визначення інноваційної місії, цілей і перспектив, розробку та реалізацію інноваційно орієнтованих планів. Це сприяє збільшенню інноваційного потенціалу підприємств, формуванню сталих конкурентних переваг і ефективному функціонуванню на динамічних ринках.

Поняття "стратегія" та "управління" є ключовими в механізмах розвитку підприємств. Стратегія визначає напрямки та довгострокові цілі, а управлінська система забезпечує планування, організацію, мотивацію та контроль для їх ефективної реалізації. Інноваційний процес є основним елементом соціально-економічних відносин, що характеризує творчі зміни, спрямовані на розвиток управлінських систем. У сучасних умовах актуалізується перехід від розгляду інновацій як результату до аналізу здатності підприємств генерувати та адаптуватися до викликів.

Зосереджено увагу на формуванні теоретичної основи "інтелектуально-стратегічного управління інноваційністю", що поєднує стратегічне планування, управлінські функції та інноваційні рішення. Це концепція є ключовою для підвищення конкурентоспроможності підприємств у динамічно змінюваному середовищі.

У рамках дослідження проаналізовано функції управління та їх роль у стратегічному управлінні інноваціями. Розглянуто типи підприємницьких стратегій і принципи стратегічного управління інноваціями, які сприяють адаптивності підприємств до змін. Створено теоретичну основу інтелектуально-стратегічного управління інноваціями, що формує базу для успішного розвитку підприємств в умовах змінюваних внутрішніх та зовнішніх факторів.

РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Роман КОРСАК — 2025-03-12

У статті проаналізовано сучасний стан та основні тенденції розвитку готельно-ресторанної справи в Україні в умовах європейської інтеграції. Окреслено ключові виклики, які постають перед українським бізнесом у сфері гостинності, зокрема необхідність підвищення стандартів якості обслуговування, адаптація до європейських вимог екологічної стійкості, цифровізація управління персоналом, кадрова проблема та залучення іноземних інвестицій. Особлива увага приділена підвищенню стандартів якості готельно-ресторанного сервісу відповідно до європейських вимог. Відзначено, що українські підприємства змушені адаптуватися до міжнародних сертифікацій, таких як HACCP, ISO та інших, що дозволяє забезпечити безпеку харчових продуктів, покращити якість послуг та підвищити рівень довіри з боку іноземних туристів.

Також, розглянуто проблему кадрового забезпечення, яке залишається одним із головних викликів для розвитку сфери гостинності. Європейські стандарти передбачають високу кваліфікацію співробітників, знання іноземних мов, володіння сучасними технологіями та глибоке розуміння культурних особливостей гостей. У зв’язку із цим наголошено на важливості модернізації освітніх програм, впровадження дуальної системи навчання та активного залучення молодих фахівців до міжнародних стажувань.

Окремо у статті проаналізовано проблему залучення інвестицій, яка є одним із ключових факторів відновлення та розвитку готельно-ресторанної сфери після завершення війни. Європейська інтеграція відкриває нові можливості для співпраці з міжнародними інвесторами, що сприяє модернізації інфраструктури, будівництву нових готелів та покращенню якості сервісу. Однак створення сприятливого інвестиційного клімату вимагає забезпечення прозорості ведення бізнесу, захисту прав інвесторів та розвитку державно-приватного партнерства.

У підсумку зазначено, що розвиток готельно-ресторанної справи в Україні в умовах європейської інтеграції потребує комплексного підходу, що включає адаптацію до міжнародних стандартів, цифровізацію, залучення інвестицій, екологізацію бізнесу та підвищення рівня кваліфікації персоналу. Тільки у разі всебічної підтримки та активної інтеграції до європейського ринку український сектор гостинності зможе стати конкурентоспроможним та привабливим для міжнародних туристів і партнерів.

ОЦІНКА ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ: МЕТОДИЧНЕ ПІДГРУНТЯ

Ольга МОРОЗОВА — 2025-03-12

У сучасному бізнес-середовищі людський капітал є основним чинником, який визначає успіх підприємств у конкурентній боротьбі, особливо в умовах швидких технологічних змін і глобалізації. Успіх підприємства значною мірою залежить від рівня знань, навичок та компетенцій його працівників, тому оцінка людського капіталу стає критично важливим елементом управлінського процесу. Однак, проблема оцінки людського капіталу залишається складною через складність вимірювання його компонент у кількісних показниках.

Методичне підґрунтя оцінки людського капіталу є важливим аспектом управління персоналом, оскільки дозволяє підприємству точно оцінювати кваліфікацію, продуктивність і потенціал своїх працівників. Важливість цього процесу полягає в тому, що без належної оцінки співробітників неможливо приймати ефективні управлінські рішення щодо підбору, навчання та розвитку кадрів. Тому, розробка ефективних методів оцінки людського капіталу є важливим завданням для підприємств, особливо в умовах нестабільності ринку.

Серед численних методів оцінки людського капіталу, що застосовуються в практиці, можна виділити кілька основних: кількісні методи, які базуються на фінансових показниках і визначають економічну вартість людського капіталу, та якісні методи, що орієнтовані на оцінку компетенцій і професійних навичок працівників. Однак кожен з цих підходів має свої переваги та недоліки, і найкращі результати можна отримати лише за допомогою комплексного підходу, який поєднує як кількісні, так і якісні методи.

Основною метою дослідження є вивчення ефективності різних методів оцінки людського капіталу, визначення їх сильних і слабких сторін і аналіз їх застосування на підприємствах торгівлі. Для досягнення цієї мети необхідно враховувати специфіку галузі та організаційну структуру підприємства, а також стратегічні цілі, які воно ставить перед собою.

У результаті правильного використання методів оцінки людського капіталу підприємства отримують детальну інформацію про рівень професійної підготовки своїх співробітників, їх продуктивність і потенціал. Це дозволяє розробити стратегії для підвищення ефективності роботи персоналу, покращення мотивації працівників і досягнення високої конкурентоспроможності на ринку. У довгостроковій перспективі це сприяє зменшенню витрат на персонал, оптимізації трудових ресурсів та розвитку стійких стратегій бізнесу, що ведуть до його зростання та успіху.

Особливу увагу слід приділяти інтеграції сучасних автоматизованих систем аналізу персоналу, а також використанню аналітичних моделей та алгоритмів машинного навчання для підвищення об’єктивності оцінки. Це дозволить підприємствам досягти високої точності у визначенні потенціалу своїх працівників і сприятиме створенню ефективних стратегій розвитку персоналу, що в свою чергу позитивно позначиться на фінансових результатах підприємства.

ПОДАТКОВЕ УХИЛЕННЯ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ ПРИЧИН, ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ТА ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ

Надія РУЩИШИН — 2025-02-27

Ухилення від сплати податків є актуальною проблемою для будь-якої країни, оскільки це підриває основи податкової системи та перешкоджає ефективному фінансуванню державних програм і послуг. Податки є невід'ємною частиною функціонування держави та забезпечення суспільних благ для громадян. Вони є основним джерелом доходів для бюджету, які використовуються для фінансування освіти, охорони здоров'я, інфраструктури, оборони та інших важливих сфер. Проте, незважаючи на свою важливість, ухилення від сплати податків залишається поширеним явищем у багатьох країнах світу. Ухилення від сплати податків можна визначити як навмисне приховування або применшення податкових зобов'язань, що є незаконним і карається відповідно до законодавства.
У статті проведено аналіз причин ухилення від сплати податків (економічних, інституційних та правових, соціально-психологічних, технологічних та глобалізаційних) та економічних наслідків для України (недоотримання бюджетом податкових платежів; призупинення реалізації державних програм; невиплати заробітних плат працівникам бюджетної сфери; скорочення видатків з бюджету на соціальні цілі; порушення законів конкуренції; зниження інвестиційної привабливості країни; зростання рівня економічної злочинності та корупції; виведення значних обсягів капіталів за межі країни; зниження обсягів ВВП). Ухилення від сплати податків безпосередньо призводить до значної втрати державних доходів, обмежуючи можливості фінансування державних послуг та інфраструктурних проєктів, а також становить значну загрозу явищам і процесам економічного й соціального характеру та істотно дестабілізує розвиток податкової сфери, що вимагає розроблення комплексу заходів ефективної протидії.
Окреслено заходи протидії ухилення від сплати податків. У висновках авторами запропоновано: удосконалення процедур адміністрування податків та обов’язкових платежів, забезпечення їх транспарентності; підвищення інституційної спроможності податкових органів, забезпечення ефективного податкового контролю, підвищення якості сервісного обслуговування платників податків; створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності та посилення вимог щодо дотримання податкового законодавства.

УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ: ВИБІР МОДЕЛЕЙ ТА ПІДХОДІВ

Альона КЛИМЧУК — 2025-03-24

У статті досліджено теоретичні підходи у трактуванні сутності поняття «управління змінами» та його ключових завдань. Обґрунтовано помилковість ототожнення терміну з управлінням підприємством в умовах невизначеності та швидкоплинних змін середовища. Досліджено сучасні моделі управління змінами, які акцентують увагу на лідерстві, комунікаціях та активному залученні працівників до впровадження змін. На основі порівняльного аналізу поширених сучасних моделей управління змінами та пропозицій щодо їх адаптації у практику діяльності підприємств обґрунтовано складові ефективного вибору методів і підходів впливу на персонал в умовах воєнного часу.

КРОС-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ВПЛИВ ПОВЕДІНКОВИХ ТЕОРІЙ НА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Олена ЧУКУРНА — 2025-03-24

Метою статті є дослідження тенденції зміни поведінкових паттернів в контексті цифровізації, оцінка їх впливу на еволюцію поведінкових теорій та зміну моделей і стратегій ділових комунікацій. Авторами доведена гіпотеза виникнення киберхейтингу, як частини культури та поведінкових паттернів внаслідок зміни теорії поколінь. В результаті проведеного соціологічного дослідження були розглянуті та доведені причини та мотиви виникнення кіберхейтингу на прикладі аудиторії підлітків. В результаті проведеного дослідження застосовано крос-функціональний підхід при визначенні мотивів виникнення кіберхейтингу, як наслідок взаємодії еволюції поведінкових теорій в маркетингу, когнітивної психології, психології соціального впливу та розвитку теорії поколінь.

При написанні статті використовувалися методи соціологічних досліджень, зокрема опитування через анкетування. При аналізі соціологічної та маркетингової інформації були застосовані методи: шкала самооцінки (RSES) Розенберга, шкала Лайкерта, шкали визначення частоти та інтенсивності використання різних соціальних мереж.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні та доведенні крос-функціональної взаємодії виникнення мотивів кіберхейтингу в конетксті еволюції поведінкових теорій в частині виникнення нового чиннику мотивації кіберхейтингу – формування поведінкових паттернів поведінки в кіберпросторі, як наслідок розвитку поведінкових реакцій в контексті зміни поколінь. Це потребує формування відповідних моделей та стратегій ділових комунікацій, які відповідатимуть запитам кожного групи представників того чи іншого покоління та відображатимуть їх поведінкові патерни. Запропоновані стратегії ділових комунікацій для представників кожної групи поколінь

Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає у визначенні конкретних мотивів поведінки представників нового покоління та формуванні стратегії ділових комунікацій для представників кожної групи поколінь. Практичні результати дослідження демонструють трансформацію зміни поколінь, їхніх патернів поведінки, культурного світогляду та цінностей, як результату впливу взаємодії чинників у крос-функціональному розрізі. Що потребує врахування моделей поведінки представників кожного покоління при розробці стратегій ділових комунікацій.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В АДАПТИВНОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Вадим ТУГАЙ — 2025-03-24

Стаття присвячена дослідженню ролі штучного інтелекту (ШІ) в адаптивному управлінні підприємством у контексті цифрової трансформації. В сучасних умовах нестабільності та швидких змін ринкового середовища підприємства стикаються з необхідністю підвищення гнучкості та ефективності управлінських процесів. Одним із ключових інструментів, що дозволяє реалізувати ці завдання, є ШІ, який сприяє автоматизації бізнес-процесів, підвищенню точності прийняття рішень та оптимізації ресурсного забезпечення. У статті проаналізовано основні технології ШІ, що використовуються в управлінні, зокрема машинне навчання, нейронні мережі, обробку природної мови та роботизовану автоматизацію процесів.

На основі аналізу наукових досліджень визначено ключові напрямки впровадження ШІ у стратегічному управлінні підприємствами, включаючи прогнозування ринкових тенденцій, аналіз конкурентного середовища та персоналізацію взаємодії з клієнтами. Висвітлено основні виклики, з якими стикаються компанії при впровадженні ШІ, серед яких високі фінансові витрати, дефіцит кваліфікованих кадрів, етичні аспекти та питання кібербезпеки. Зокрема, розглянуто проблеми алгоритмічної упередженості та непрозорості прийняття управлінських рішень за допомогою ШІ.

У статті також запропоновано концептуальну модель інтеграції ШІ в систему адаптивного управління підприємством, яка передбачає використання гібридного підходу, що поєднує аналітичні можливості ШІ та управлінські компетенції персоналу. Акцентовано увагу на необхідності розвитку цифрової культури в організаціях, адаптації робочих процесів до взаємодії з інтелектуальними системами та забезпечення прозорості алгоритмів.

Результати дослідження підтверджують, що використання ШІ дозволяє підвищити швидкість реагування підприємств на зміни ринку, покращити ефективність прийняття рішень та знизити операційні витрати. Водночас наголошено на важливості подальших досліджень у сфері розробки стратегій впровадження ШІ, формування нормативно-правової бази та мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту в управлінні підприємствами.