Development Service Industry Management

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ: НОВІ АСПЕКТИ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ МАЛИМ БІЗНЕСОМ

2025-05-19T13:20:16+03:00

У проведеному досліджені аналізується такий аспект менеджменту організацій, як економічна стійкість малого бізнесу. Ввизнано, що економічна стійкість підприємства є динамічним та багатогранним явищем та розглядається як здатність підприємства адаптуватись до змін зовнішнього середовища та ефективно використовувати наявні ресурси та можливості для забезпечення стабільності і сталого розвитку. Доведено, що найбільш важливими складовими рівня економічної стійкості є внутрішні (фінансова, кадрова, ресурсна) та зовнішні (фактори зовнішнього середовища), які повинні оптимально інтегруватися для забезпечення стабільності і здатності підприємства ефективно функціонувати в умовах невизначеності та ризику. Ключовими принципами цієї системи є комплексність, адаптивність, реалістичність, ефективність та ін., що передбачають необхідність врахування всіх внутрішніх та зовнішніх умов та можливостей. Зокрема, визначено, що важливою є здатність підприємства швидко реагувати на зміни в ринкових умовах і гнучко адаптувати свою стратегію в залежності від обставин, які склались.

При цьому обґрунтовано, що основними завданнями процесу забезпечення рівня економічної стійкості є постійний моніторинг фінансового стану, прогнозування можливих загроз, а також розробка ефективних інструментів для підтримки стійкості підприємства. Саме тому, в роботі узагальнено сучасні та актуальні аспекти, а також обґрунтовано принципи та заходи управління економічною стійкістю підприємств малого бізнесу в умовах війни.

А отже, запропоновано управління економічною стійкістю розглядати через принципи системності, адаптивності, комплексності, безперервності, економічної обґрунтованості, оптимальності, відповідності умовам зовнішнього середовища та розробленим стратегічним заходам.

ПРОЦЕСНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2025-05-19T16:03:12+03:00

У статті розкрито сутність та сучасні підходи до процесного управління підприємством як стратегічного інструмента підвищення ефективності, гнучкості та конкурентоспроможності організацій. Досліджено концептуальні основи процесного підходу, проаналізовано наукові погляди провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників на природу бізнес-процесів і механізми їх інтеграції в управлінську систему. Охарактеризовано ключові етапи процесного управління: ідентифікацію, моделювання, аналіз, оптимізацію та моніторинг бізнес-процесів. Встановлено взаємозв’язок між структурою бізнес-процесів та досягненням стратегічних цілей підприємства. Особливу увагу приділено сучасним тенденціям розвитку процесного управління у контексті цифрової трансформації та впровадження інноваційних технологій. Узагальнено результати наукових досліджень і визначено практичну цінність процесного підходу для забезпечення стійкого розвитку підприємств в умовах динамічного ринкового середовища.

ФОРМАЛЬНІ СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2025-05-19T16:15:35+03:00

Розглянуті поняття розвитку та розвитку підприємства. Зазначено на окремі види розвитку підприємства, зокрема організаційний, економічний, соціально-економічний, інноваційний, сталий тощо. Поняття розвитку підприємства візуалізовано у системі координат з окремими координатами часу, компетенцій підприємства та його якісних характеристик. Сформовано апарат для формалізації сценаріїв розвитку підприємства. Визначено загальні позитивні та нейтральні формальні сценарії розвитку підприємства, та надано їхню характеристику. Визначено загальні негативні та умовно-негативні формальні сценарії розвитку підприємства, та надано їхню характеристику.

ЄВОЛЮЦІЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ КОНТРОЛІНГУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ

2025-05-19T16:29:57+03:00

Умови високої турбулентності, цифрової трансформації та глобальної конкуренції змушують українські підприємства шукати інтегровані механізми, здатні одночасно підтримувати операційну стійкість і забезпечувати стратегічну гнучкість. Контролінг постає як один із ключових інструментів, що поєднує фінансові й нефінансові метрики, сприяючи прийняттю обґрунтованих управлінських рішень.

Попри визнану ефективність контролінгу у світовій практиці, його впровадження в Україні залишається фрагментарним: бракує кваліфікованих кадрів, цифрові системи інтегровані частково, а корпоративна культура вимірювання результатів ще формується. Це знижує адаптивність бізнесу в умовах криз і стрімких змін.

Метою даного дослідження є систематизувати етапи еволюції контролінгу, окреслити сучасні тенденції його розвитку та ідентифікувати бар’єри інтеграції контролінгових систем в управління українськими підприємствами.

У статті проаналізовано: 1) генезу контролінгу від фінансового контролю до цифрових аналітичних платформ; 2) роль ERP-, BI- та Big Data-технологій у формуванні єдиного інформаційного середовища; 3) інтеграцію ESG-показників у систему стратегічного контролінгу; 4) організаційні та кадрові виклики запровадження контролінгу в Україні. Запропоновано модель поетапної цифрової трансформації контролінгової функції, що включає розвиток компетенцій персоналу, уніфікацію даних та впровадження сценарного планування.

Контролінг довів здатність підвищувати прозорість та результативність управління, однак його потенціал в Україні реалізується не повністю. Для подолання наявних бар’єрів доцільно поєднати державну підтримку цифровізації, корпоративні програми навчання та впровадження адаптивних аналітичних інструментів, що перетворюють контролінг із «острова» звітності на ядро стратегічного розвитку підприємства.

AGILE БЮДЖЕТУВАННЯ ПРОЄКТІВ РОЗВИТКУ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ, ЯК МАЙСТЕРНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ГНУЧКОСТІ

2025-05-19T16:41:37+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей фінансового управління проєктами розвитку в індустрії гостинності на основі принципів Agile та використання структурованого гнучкого бюджетування для формування адаптивних бюджетів. Авторами доведено, що в умовах стрімких змін на ринку гостинності, традиційні методи бюджетування нерідко виявляються нежиттєздатними і є причинами перевитрат бюджету та/або провалу проєктів.

У статті визначено особливості Agile фінансового управління в проєктах: ітеративне фінансування; пріоритезація витрат через MVP (Minimum Viable Product); адаптивність за рахунок змоги перенаправлення коштів залежно від змін у пріоритетах, запитах споживачів; прозорість та контроль завдяки регулярним зустрічам проєктної команди та стейкхолдерів; фокус на цінності для клієнта. В результаті авторами запропоновано формування адаптивних бюджетів за допомогою структурованого гнучкого бюджетування (Structured Agile Budgeting Core Process - SABP). У статті розглянуто процес SABP на прикладі реконструкції готельно-ресторанного комплексу. На думку авторів, Agile-підхід до бюджетування проєктів розвитку дозволяє не лише ефективно керувати фінансовими ресурсами, але й забезпечує високу адаптивність до змін, що є ключовим для успіху в динамічному середовищі.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ: ОСОБЛИВОСТІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

2025-05-19T16:53:47+03:00

У дослідженні аналізується проблематика формування та реалізації державної політики забезпечення розвитку малого і середнього підприємництва країни. У фокусі уваги перебуває проблематика гарантування економічної стійкості суб’єктів малого і середнього бізнесу. Показано, що представники цього сектора національної економіки мають властиві їм особливості, пов’язані як з перевагами (висока мобільність, менші інвестиції в створення та започаткування діяльності, можливості користування спрощеною системою оподаткування та обліку, пільгові бюджетні, кредитні, інвестиційні та інші програми підтримки), так і недоліками (нижча фінансова стійкість і запас безпеки, менші фінансово-ресурсні можливості, вища залежність від факторів зовнішнього середовища і умов) їх господарювання. Проте, ключовий висновок сформовано відносно нижчої фінансово-економічної резилентності суб’єктів сектора малого і середнього підприємництва щодо зниження рівня їх економічної стійкості. Метою статті є узагальнення та подальший розвиток методичних і прикладних засад та положень державної політики щодо формування й реалізації механізму управління економічною стійкістю суб’єктів сектора малого та середнього бізнесу в Україні. Вказано на чинники, які послаблюють економічну стійкість представників сектора малого і середнього підприємництва в Україні в умовах війни. Напрацьовано положення, визначено концепцію, послідовність та елементний склад механізму забезпечення економічної стійкості в секторі малого і середнього підприємництва України. Особливу увагу приділено чинникам фінансового й інноваційно-технологічного забезпечення розвитку та посилення конкурентних позицій представників аналізованого сектора економіки.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ АНАЛІТИКИ КРИПТОВАЛЮТ

2025-04-03T12:56:50+03:00

У статті проведено аналітичний огляд сучасних технологій для аналізу криптовалют. Встановлено, що для ефективного прогнозування криптовалютних ринків необхідно використовувати широкий набір інструментів, які забезпечують комплексний підхід до аналізу.

Виявлено, що значний функціонал сьогодні пропонують такі відомі аналітичні платформи, як CoinMarketCap, Glassnode, CoinGlass, а також інші системи для криптовалютного аналізу. Висвітлено основні функціональні можливості та особливості зазначених платформ, розглянуто інтерфейс, а також зазначено їх переваги та недоліки.

Проведено порівняльну характеристику розглянутих платформ за такими критеріями, як: аналіз даних; інтеграція з іншими системами; доступність онлайн-метрик та соціальних сигналів; ефективність прогнозування та безпека. Порівняння дозволило визначити, що найбільш оптимальним вибором для трейдерів є платформи, які інтегруються з іншими системами для глибокого аналізу ринкових настроїв, таких як Glassnode, CoinMarketCap. Для задач, що потребують високої точності прогнозів, варто звернути увагу на CoinGlass.

У підсумку визначено основні тенденції розвитку технологій аналізу криптовалют, серед яких найбільш вагомими є розширення функціональних можливостей платформ для інтеграції та прогнозування, а також впровадження нових інструментів штучного інтелекту для підвищення точності аналізу.

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2025-05-19T17:21:55+03:00

У статті досліджено особливості надання послуг харчування в умовах сільського туризму Полтавської області, зокрема використання місцевих продуктів, традиційних технологій приготування страв та вплив сучасних гастрономічних трендів на розвиток туристичних садиб регіону. Опрацьовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, здійснено літературний огляд щодо сучасних тенденцій у сфері сільського туризму та харчових послуг. Проаналізовано діяльність туристичних садиб Полтавщини, зокрема «Ляліної світлиці», «Веселої садиби», «Козацького стану», «Старого хутора» та інших, визначено їхній внесок у популяризацію автентичної полтавської кухні. Виявлено, що харчування в таких садибах характеризується використанням локальної сировини, сезонних інгредієнтів та впровадженням сталих практик у кулінарному виробництві. Увагу приділено діяльності сільських садиб у розрізі кулінарних трендів, серед яких «Local food», «Comfort food», «Go green», «Traditional cooking methods», «Vegan food». Встановлено, що такі підходи сприяють екологічній безпеці, підтримці місцевого фермерства, збереженню культурної спадщини та формуванню конкурентних переваг регіону. Розглянуто основні виклики та перспективи розвитку сільського туризму в Полтавській області в умовах війни. До ключових проблем віднесено обмежений доступ до ресурсів, складнощі з логістикою та зниження платоспроможності споживачів. Водночас перспективними напрямами є зростання попиту на екологічне харчування, організація гастрономічних фестивалів, державна підтримка агротуризму, цифровізація туристичних послуг. Подальші дослідження будуть спрямовані на аналіз розвитку сільського туризму, оцінку ефективності впровадження екологічних стандартів у харчуванні туристів, а також визначення ролі місцевих кулінарних традицій у створенні привабливого туристичного бренду Полтавщини.

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДОХОДНІСТЮ ГОТЕЛІВ

2025-05-01T11:35:25+03:00

Із зростанням серед туристів популярності послуг сумісного проживання традиційні засоби розміщування стикаються з посиленням конкуренції. Конкурентні переваги короткострокової оренди житла полягають у тому, що значна частина цього сектору знаходиться в сфері неформальної економіки і здебільшого не сплачує податки, тоді як готельний бізнес змушений це робити. Такі реалії роблять дану бізнес-модель успішною та більш конкурентоздатною порівняно з традиційним готельним бізнесом. За даним Європейської Комісії сегмент короткострокової оренди становить понад 23% сектору розміщування туристів і швидко зростає. Внаслідок посилення конкуренції з боку короткострокової оренди житла виникає загроза щодо зниження доходів підприємств готельного бізнесу. Окрім інших заходів така ситуація потребує підвищення ефективності управління доходністю готелів та аналогічних засобів розміщування туристів, що, відповідно, вимагає покращення якості аналітичного забезпечення для прийняття рішень.

У статті досліджено конкурентне середовище сфери тимчасового розміщування туристів; дано оцінку позиціювання готелів серед інших засобів колективного розміщування; досліджено зарубіжний досвід застосування аналітичних інструментів для обгрунтування управлінських рішень менеджерів готелів. Враховуючи високий рівень неформальної економіки індустрії гостинності в Україні та, відповідно, значну конкуренцію в секторі тимчасового розміщування туристів, вважаємо доцільним в практиці аналітичної роботи вітчизняних менеджерів готельного бізнесу визначення ключових показників ефективності управління доходами віл експлуатації номерного фонду, які використовуються у зарубіжній практиці, та проведення факторного аналізу цих показників з використанням традиційних способів економічного аналізу. Результати такого аналізу дозволять менеджерам готелів приймати обгрунтовані рішення з метою підвищення доходів від експлуатації номерного фонду.

СУЧАСНІ МОДЕЛІ ГОСТИННОСТІ У МІЖНАРОДНОМУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

2025-05-19T17:40:15+03:00

У статті розглядаються сучасні моделі гостинності, що використовуються у міжнародному готельно-ресторанному бізнесі, їх сутність, особливості та вплив на підвищення якості обслуговування. Автор наголошує на актуальності теми в умовах глобальної конкуренції, зміни споживчих переваг та стрімкого впровадження технологічних інновацій в індустрію гостинності.

Особлива увага приділяється аналізу ключових концепцій гостинності. У статті докладно розкриваються їх характеристики, переваги, а також практичні аспекти реалізації у роботі міжнародних готельних мереж.

На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо впровадження даних моделей у діяльність підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Ці рекомендації спрямовані на підвищення рівня задоволення гостей, формування лояльності клієнтів, покращення репутації та зміцнення конкурентних позицій на міжнародному ринку.

Наприкінці статті підкреслюється значимість комплексного підходи до впровадження сучасних моделей гостинності, а також позначаються перспективи подальших досліджень, пов'язаних з адаптацією інноваційних рішень до умов ринку та культурних особливостей цільових аудиторій.

У статті було застосовано наступні методи наукового дослідження, зокрема, аналіз літературних джерел, зіставлення різних сучасних концепцій гостинності, а також узагальнення передового досвіду міжнародних готельних мереж. Використання зазначених методів дозволило глибше зрозуміти існуючі підходи, виявити ключові особливості та тенденції розвитку індустрії, а також запропонувати практичні шляхи впровадження ефективних моделей сервісу.

ДІАГНОСТИКА УПРАВЛІНСЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ КЕРІВНИКІВ: ФОКУС НА ВЗАЄМОДІЇ З ПІДЛЕГЛИМИ

2025-05-20T12:00:39+03:00

У статті досліджено управлінські якості керівників, орієнтованих на підлеглих, в умовах сучасних соціально-економічних викликів. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією парадигми управління від авторитарних підходів до людиноцентричних моделей та необхідністю адаптації управлінських практик до кризових явищ, викликаних повномасштабним вторгненням рф. Метою дослідження визначено емпіричне вивчення основних управлінських якостей керівників комунального підприємства, спрямованих на ефективну взаємодію з підлеглими. Методологія дослідження базується на комплексному констатувальному експерименті з використанням адаптованих методик оцінки соціального та емоційного інтелекту (SEI), мотиваційних якостей та стилю управління (за методикою Р. Блейка і Дж. Моутона). Результати дослідження виявили переважання середнього та низького рівнів емоційного і соціального інтелекту серед опитаних керівників (40% – середній, 27% – низький), що корелює з аналогічними показниками мотиваційних якостей (47% – середній, 37% – низький). Встановлено домінування авторитарного стилю управління (30%) з відносно високим рівнем гнучкості (56%) у пристосуванні до різних управлінських ситуацій. Водночас показники, пов'язані з партнерським підходом (24%) та делегуванням повноважень (20%), залишаються на недостатньому рівні. Практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності розробки спеціалізованих програм розвитку управлінських якостей керівників, орієнтованих на підлеглих, з урахуванням специфіки функціонування в кризових умовах.

ФУНКЦІЯ МОТИВАЦІЇ В УПРАВЛІННІ УБЕЗПЕЧЕННЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

2025-05-20T12:11:19+03:00

Суттєві зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі діяльності вітчизняних підприємства значною мірою зумовили появу та активацію нового виду діяльності підприємства – її убезпечення. Убезпечення діяльності підприємства як її новий функціональний вид є об’єктом управління, серед функцій якого вирішальна роль належить мотивації. Розкрито зміст понять «мотив», «мотивація до праці», «мотивація працівника», «стимулювання працівника», «спонукання працівника». У вивченні функції мотивації в управлінні убезпеченням діяльності підприємства увага має бути зосереджена саме на мотивації працівників (персоналу) підприємства. Проаналізовано особливості, обмеження та придатність до практичного використання підходів до визначення змісту поняття «мотивація працівника» – персоніфікованого та спонукального. Наявність обмежень змістових та процесуальних теорій мотивації як теоретичної бази мотивації убезпечення діяльності підприємства зумовили висновок про доцільність пояснення сутності мотивації з використанням концептів концепцій мікросоціології та теорії обміну на макрорівні П. Блау. З використанням цих концептів мотивація убезпечення діяльності підприємства має здійснюватися на підставі взаємодії працівника та підприємства, в якій кожна сторона приносить певну цінність або ресурс, сподіваючись на взаємну вигоду від іншої сторони. Зазначено на вплив когнітивних спотворень на взаємодію працівника та підприємства, які заважають більш об'єктивному оцінюванню обома сторонами вигід та витрат взаємодії. Надані теоретичні конструкції щодо мотивації в управлінні убезпеченням діяльності підприємства з використанням концептів теорій мікросоціології, теорії обміну та поведінкової парадигми надалі мають операціоналізуватися з метою створення моделей та механізмів мотивації убезпечення діяльності підприємства.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

2025-05-20T14:29:36+03:00

Забезпечення економічної безпеки підприємства як процес становить собою зміст відносно нового виду діяльності підприємства – безпекозабезпечувальної, управління якою ґрунтується на врахуванні, перш за все, особливостей економічної діяльності підприємства. У статті розглянуто характерні риси будівельної галузі, особливості будівельної продукції, що є прямим, корисним результатом виробничої діяльності будівельних підприємств, та особливості їхньої діяльності (великий обсяг та значне різноманіття будівельних робіт, розмаїття видів та об’єктів будівництва, велика тривалість будівельного процесу та ін.). Відмітною рисою діяльності будівельних підприємств є виконання ними різних функцій, що визначає їхній правовий статус у створенні будівельної продукції, певною мірою закріплений в чинному законодавстві України (замовник, забудовник, девелопер, підрядник, інвестор). Статус суб'єкта господарювання у будівництві визначає всі аспекти його діяльності – від фінансування будівельних робіт на об’єкті до міри та виду відповідальності за результати діяльності і відповідно впливає на підходи до забезпечення економічної безпеки. Яскраво вираженою особливістю діяльності будівельних підприємств є множинність джерел фінансування об’єкта, що зумовлено його призначенням (промисловий об’єкт, об’єкт соціальної інфраструктури або житловий будинок), правовим статусом будівельного підприємства та необхідністю залучення позикового (боргового) фінансування, яке є джерелом загроз діяльності будівельних підприємств.В діяльності будівельних підприємств мають місце проблемні ситуації та завдання, що виникли під впливом глобальних та локальних викликів і потребують якомога швидкого вирішення найближчим часом. Проблемним ситуаціям та завданням притаманна спільна риса – ймовірність трансформації у конкретні загрози діяльності будівельних підприємств, що є високою за наявності низки умов та обставин, зокрема за відсутності необхідної уваги власників та керівників будівельних підприємств до вирішення проблемних ситуацій та завдань.

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

2025-05-20T14:40:40+03:00

У статті здійснено класифікацію основних інформаційних технологій, що застосовуються в туризмі, серед яких — офіційні веб-сайти, мобільні застосунки, платформи онлайн-бронювання, CRM-системи, інтеграція з соціальними мережами, аналітика великих даних, чат-боти, штучний інтелект і елементи віртуальної та доповненої реальності. Визначено функції ІТ в туристичній сфері, що охоплюють організацію продажів, комунікацію, управління взаємодією з клієнтами, аналітику, маркетинг, логістику та стратегічне планування. Проаналізовано сучасний стан впровадження інформаційних технологій у туристичній галузі України. З’ясовано, що попри позитивну динаміку цифровізації, існує низка стримувальних чинників, серед яких — недостатній рівень ІТ-компетентності працівників, обмежене фінансування інновацій, брак інтегрованої державної стратегії цифрового розвитку галузі. SWOT-аналіз дозволив чітко визначити сильні сторони (наявність ІТ-інфраструктури, відкритість клієнтів до цифрових рішень), слабкі сторони (низький рівень кваліфікації персоналу, нестача інвестицій), можливості (розвиток цифрових сервісів, співпраця з технологічними компаніями) та загрози (кібербезпека, висока конкуренція, технічна відсталість частини підприємств). За результатами досліджень запропоновано низку практичних рекомендацій для туристичних компаній, спрямованих на підвищення їх конкурентоспроможності за допомогою сучасних ІТ-рішень. Зокрема, йдеться про впровадження CRM-систем, чат-ботів зі штучним інтелектом, аналітичних інструментів для прийняття рішень, платформ для онлайн-бронювання та використання технологій доповненої та віртуальної реальності. Також акцентовано на необхідності інвестування в цифрову освіту персоналу та поступове, поетапне впровадження інновацій із постійною оцінкою їх ефективності.

ВПЛИВ «ІТ» ТА СУЧАСНОГО УСТАТКУВАННЯ НА ТЕХНОЛОГІЮ ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ НАССР

2025-05-20T15:01:28+03:00

У статті розглядається вплив інформаційних технологій та сучасного обладнання на технологію виробництва продукції ресторанного господарства за умов впровадження системи НАССР. Автори відмічають, що в умовах стрімкого розвитку технологій та підвищення вимог до безпеки харчових продуктів система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) стає невід'ємною частиною контролю якості та безпеки продукції. Ресторанний бізнес, який працює відповідно до нових стандартів, повинен адаптувати свої технологічні процеси, включаючи використання новітніх інформаційних технологій та високотехнологічного обладнання.

У дослідженні розглядаються основні аспекти, що забезпечують ефективність технологічних процесів у ресторанному господарстві. Зокрема, досліджується вплив інноваційних інформаційних систем на оптимізацію виробничих процесів та забезпечення безпеки харчових продуктів. Інформаційні технології та автоматизація процесів дозволяють значно знизити ймовірність помилок та забезпечити високий рівень моніторингу критичних точок, які відповідають за якість та безпеку продуктів.

Дослідження також аналізує роль сучасного обладнання у вдосконаленні технології виробництва у ресторанному бізнесі. Високоточні технології, автоматизовані системи та новітнє обладнання дозволяють більш ефективно контролювати якість продукції на всіх етапах виробництва. Впровадження таких технологій потребує відповідної кваліфікації персоналу та адаптації виробничих процесів до нових умов.

Автори відмічають, що одним із ключових аспектів є взаємозв'язок між цифровими інструментами, технічними інноваціями та ефективністю реалізації принципів НАССР. Інтеграція сучасних програмних рішень у виробничі процеси ресторанних закладів забезпечує автоматизоване управління критичними точками та своєчасне виявлення порушень, що дозволяє значно знизити ризики та забезпечити відповідність стандартам безпеки.

У результаті дослідження авторами запропоновано практичні рекомендації щодо інтеграції новітніх технологій у процеси ресторанного господарства, що сприятиме підвищенню рівня безпеки та якості продукції. Перспективи подальших досліджень пов'язані з більш глибоким вивченням впливу автоматизації та цифровізації на ефективність управління системами НАССР, а також розробкою нових інструментів для покращення контролю за виробничими процесами в галузі.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2025-05-20T15:10:06+03:00

Українська економіка переживає високу нестабільність через військову агресію, що ускладнює розвиток малих та середніх підприємств (МСП). В таких умовах актуалізуються ефективні маркетингові інструменти, зокрема таргетована реклама в соцмережах, що використовує цифрові канали комунікації.

Інтернет-реклама, особливо в соцмережах, є популярною. В Україні понад 29 млн інтернет-користувачів, близько половини з яких – користувачі соцмереж. Це створює значний потенціал для МСП, які прагнуть взаємодіяти з клієнтами через таргетовану рекламу.

Meta Ads (Facebook, Instagram, Messenger, Audience Network) є ефективним інструментом таргетингу, забезпечуючи автоматизацію, персоналізацію та звітність, що оптимізує рекламні бюджети.

Однак, МСП стикаються з такими недоліками Meta Ads, як високі вимоги до фахівців, конкуренція, обмеження політики Meta, використання персональних даних. Подолання цих недоліків підвищить ефективність маркетингових комунікацій.

Мета дослідження – обґрунтувати ефективність маркетингових інструментів для розвитку МСП в умовах нестабільності.

Аналіз показує, що Facebook та Instagram мають високий потенціал для таргетованої реклами завдяки універсальності Meta Ads. Інструменти Advantage+, Advantage+ Shopping Campaigns та Custom Audiences, що працюють на ШІ, забезпечують автоматизацію реклами. Водночас складність налаштувань, конкуренція та етичні аспекти вимагають практичних рекомендацій: визначення цілей, автоматичний розподіл бюджету, використання Lookalike та Advantage+, адаптація креативів, регулярна аналітика, дотримання політики Meta, моніторинг оновлень, залучення експертів.

Дослідження підтвердило ефективність Meta Ads для таргетованої реклами, особливо для МСП. Advantage+ Campaigns, Audience Network та інтеграція з екосистемою Meta забезпечують точний таргетинг та рентабельність інвестицій.

Переваги Meta Ads: гнучкість розміщення, різноманітність форматів, автоматизація на основі ШІ, детальна аналітика. Custom Audiences та Lookalike Audiences допомагають розширювати охоплення.

Недоліки: жорстка політика щодо контенту, висока конкуренція, складність налаштування, етичні питання використання даних.

Перспективи дослідження: розробка рекомендацій для адаптації Meta Ads до українського ринку, дослідження ефективності нових функцій (Advantage+ Shopping Campaigns) у різних галузях. Впровадження рекомендацій підвищить ефективність реклами та конкурентоздатність МСП.

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2025-05-20T15:17:45+03:00

У контексті глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій світова економіка зазнає глибоких трансформацій, що суттєво впливають на діяльність підприємств у різних галузях. Цифровізація виступає одним із ключових драйверів змін, відкриваючи нові можливості для підвищення ефективності бізнес-процесів, створення інноваційних продуктів і послуг, а також посилення конкурентних позицій підприємств на ринку. Для українського бізнесу цифрова трансформація є не лише викликом, а й важливою умовою якісного розвитку, що дозволяє ефективно реагувати на виклики зовнішнього середовища та використовувати переваги новітніх технологій.

Впровадження цифрових рішень сприяє оптимізації виробничих і управлінських процесів, скороченню витрат, підвищенню клієнтоорієнтованості та гнучкості підприємств. Проте цей процес супроводжується низкою труднощів: обмеженими фінансовими ресурсами, недостатньою підготовкою персоналу, опором до змін, а також недосконалістю нормативно-правового середовища. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є вивчення механізмів формування інноваційних стратегій розвитку вітчизняного бізнесу в умовах цифровізації.

Розглянуто основні виклики, з якими стикаються українські підприємства на шляху цифрової трансформації, а також перспективи розвитку: зростання державної підтримки, доступ до міжнародних програм фінансування інновацій, розвиток стартап-екосистем. Запропоновано шляхи адаптації до нових умов шляхом інвестування у цифрову культуру, навчання персоналу та впровадження успішних міжнародних практик. Це дозволить забезпечити довгострокову конкурентоспроможність та інтеграцію українського бізнесу у глобальні цифрові процеси.

СИНЕРГІЯ AGILE-ПІДХОДУ ТА LOW-CODE ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ АДАПТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ДО КРИЗОВИХ УМОВ

2025-05-01T21:10:31+03:00

У статті досліджено сучасні підходи до забезпечення безперервності цифрового бізнесу в умовах високих ризиків, зокрема військової агресії та пов’язаної з нею економічної нестабільності. Здійснено міждисциплінарний аналіз синергетичного поєднання трьох ключових складових сучасного інноваційного менеджменту: гнучких методологій управління (Agile), low-code платформ і хмарних технологій. Автор обґрунтовує, що саме комплексне впровадження цих інструментів дозволяє організаціям забезпечити оперативну адаптацію до змін середовища, мінімізувати часові та ресурсні витрати на реалізацію цифрових сервісів, а також досягати вищого рівня стійкості бізнес-процесів.

Особливу увагу приділено практичному досвіду міжнародних і українських компаній у застосуванні low-code підходів в умовах обмеженої інфраструктурної доступності, нестачі ІТ-ресурсів та релокації команд. Підкреслено роль хмарної архітектури у підтримці відмовостійких цифрових сервісів, а також значення телеметричних інструментів для управлінського моніторингу, оцінки релевантності функціоналу й стратегічного прийняття рішень. У рамках емпіричного блоку проведено аналіз метрик ефективності впровадження, зокрема Середній цикл релізу, Коефіцієнт дефектів, Задоволеність клієнтів, що дозволило кількісно підтвердити переваги інтеграції розглянутих підходів.

У роботі також виокремлено управлінські механізми забезпечення цифрової стійкості, зокрема за допомогою адаптивного планування, використання ключових показників ефективності (KPI), прийняття рішень на основі телеметричних даних (telemetry-driven decision making), а також застосування OKR-фреймворків (цілі та ключові результати) у гнучких командах. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації для керівників підприємств, які передбачають доцільність застосування low-code платформ у поєднанні з Agile та хмарною інфраструктурою з метою зниження технологічної залежності, підвищення ефективності цифрової трансформації та зміцнення економічної безпеки в умовах підвищеної турбулентності.

ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМАНДИ ЗМІЦНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

2025-05-20T15:31:23+03:00

Розглянуто поняття потенціалу у загальнонауковому розумінні, системи економічної безпеки підприємства та потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Організацію команди з метою зміцнення потенціалу СЕБ підприємства запропоновано здійснювати на основі виділених компонентів, зокрема визначеного місця в організаційній структурі підприємства, забезпечення ритмічності, періодичності та послідовності роботи, а також забезпечення компліментарності та узгодженої дії учасників команди.

Для зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства запропоновано формувати групу з представників різних підрозділів підприємства, що має забезпечити міждисциплінарний комплексний характер роботи такої групи. Основою ритмічності, періодичності та послідовності роботи такої групи мають стати її регулярні зустрічі з постановкою планів та звітуванням про здобуті результати. Для забезпечення компліментарності та узгодженої дії учасників команди із зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства запропоновано скористатися відомою моделлю учасників команди за Р. Белбіном. Для кожного з учасників команди визначено його завдання у контексті зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, а також запропонований розподіл змістово різних завдань між окремими учасниками команди. Для спрощення та прискорення зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства запропоновано конкретні види підтримки, щодо кожного з яких обгрунтовано його необхідність та показано наслідки відсутності такої підтримки.

ЗНАЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ В БІЗНЕСІ

2025-05-20T15:37:41+03:00

У статті досліджено значення та роль управлінських Інтернет-технології в бізнесі, як ключового цифрового інструмента оптимізації процесів управління щодо підвищення ефективності підприємства будь-якої сфери діяльності. Наголошується, що значення Інтернет-технологій проявляється в системному розумінні інформаційних, комунікаційних технології та різноманітних сервісів, ґрунтуючись на яких здійснюється управлінська діяльність в мережі Інтернеті. Наведено у відсотковому співвідношенні кількості підприємств, що використовують програмне забезпечення ERP, CRM та BI для бізнесу. Розглянуто, що управлінські Інтернет-технології охоплюють широкий спектр інструментів, серед яких системи управління ресурсами підприємства (ERP), системи управління відносинами з клієнтами (CRM), системи управління ланцюгами постачання (SCM), бізнес-аналітики (BI), хмарні сервери та інструменти для управління проектами. Акцентується, що використання можливостей Інтернету проявляється в потенційному впливі на контроль, узгодження та взаємодію із клієнтами з використанням Інтернет-технології, які відіграють ключову роль у сучасному бізнесі. Виявлено, що наведені переваги використання Інтернет-технології в бізнесі стають суттєвими для формування сучасного бачення про діяльність підприємства. Аргументовано, що завдяки управлінським Інтернет-технологіям можна впроваджувати нову концепцію організації процесів в бізнесі з доступом до всієї інформації, необхідної для виконання ними професійних функцій за допомогою Інтернету.

ШІ-ІНФЛЮЕНСЕРИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У МАРКЕТИНГУ

2025-05-20T15:46:32+03:00

Надано теоретичні засади діяльності інфлюенсерів та їхнього соціального впливу. Узагальнено теоретичні засади функціонування та характерних рис ШІ-інфлюенсерів. Проведено аналіз наявних досліджень щодо діяльності ШІ-інфлюенсерів в Україні.

Показано стислу еволюцію інфлюенсерів у ХХ-ХХІ століттях з акцентом на створенні та функціонуванні ШІ-інфлюенсерів. Показано, що віртуальні персонажі пройшли шлях від символічного розважального образу до повноцінного агенту комунікації, який здатен впливати на поведінку споживачів у реальному маркетинговому середовищі. Виділено хронологічні етапи еволюції ШІ-інфлюенсерів: від ранніх передумов та експериментальних медіа до комерційних інфлюенсерів та сучасних віртуальних особистостей. Виділено та описано основні характеристики ШІ-інфлюенсерів, до складу яких увійшли характерні риси інфлюенсера, які визначені віртуальною природою, соціально-психологічні характеристики, технологічні характеристики, маркетингові переваги та комунікативні характеристики.

Проведене зіставлення ШІ-інфлюенсерів і інфлюенсерів-людей за показником аудиторії, та показано, що зараз ШІ-інфлюенсери мають обсяг аудиторії, порівняний із блогерами-людьми. Запропоновано та описано ключові метрики дослідження для порівняння ШІ-інфлюенсерів та інфлюенсерів-людей, зокрема інтегральний показник якості акаунта, рівень залучення, відсоток реальних підписників, відсоток массфоловерів, приріст підписників та частота публікацій. З використанням таких ключових метрик здійснене порівняння інфлюенсерів-людей та ШІ-інфлюенсерів. Обгрунтовано, що ШІ-інфлюенсери в цілому за вибраними для аналізу характеристиками не поступаються інфлюенсерам-людям, а за окремими характеристиками їх переважають. Визначено ключові переваги ШІ-інфлюенсерів, до складу яких віднесено стабільність контролю, візуальну якість, масштабованість, якість аудиторії, безпеку репутації, автоматизацію контенту та адаптивність до трендів.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОСУВАННЯМ БІЗНЕСУ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

2025-05-20T15:56:09+03:00

У статті розглянуто теоретичні засади управління просуванням бізнесу в цифровому середовищі на основі стратегічного підходу. За результатами дослідження узагальнено ключові відмінності між поняттями «просування» та «маркетингові комунікації», уточнено визначення комплексу просування, як економічної категорії, ідентифіковано його основні елементи, а також наведено особливості просування бізнесу в цифровому просторі. Обґрунтовано, що вибір цифрових каналів й інструментів просування продукції та послуг підприємства повинен здійснюватися із урахуванням специфіки бізнесу, стадії життєвого циклу товару, встановлених бізнес-цілей, а також ринкових умов функціонування компанії.

Доповнено класифікацію каналів цифрового просування за критерієм власності та контролю, що передбачає поділ каналів на власні, платні (зовнішні) та напрацьовані в контексті діяльності сучасних бізнес-організацій. Охарактеризовано сутність окремих інструментів просування бізнесу в цифровому середовищі в межах окреслених каналів та узагальнено ключові фактори успіху для їх впровадження. За підсумками дослідження визначено, що передумовою ефективного цифрового просування бренду, продукції або послуг бізнес-організації є інтеграція наведених типів каналів за допомогою цілісної стратегії просування, підкріпленої аналітикою та автоматизацією процесів.

ВПЛИВ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ НА РОЗВИТОК СТРАТЕГІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

2025-05-20T16:06:03+03:00

У статті аналізується взаємозв'язок між гнучкістю управління людським капіталом (УЛК) та розвитком стратегічних людських здібностей організації в умовах мінливого конкурентного середовища. Дослідження фокусується на ролі стратегічно орієнтованого УЛК та гнучкості УЛК у формуванні конкурентних переваг організації через стратегічні людські здібності. Автори визначають стратегічні людські здібності як важливий результат діяльності управління персоналом на рівні організації, що безпосередньо впливає на ефективність її діяльності. Зокрема, відзначено, що гнучкість практик УЛК є важливим чинником, який не лише підвищує ефективність роботи персоналу, а й виступає посередником між стратегічно орієнтованим управлінням персоналом та стратегічними людськими здібностями організації. Стратегічна важливість людського капіталу, яка визначається його цінністю для досягнення стратегічних цілей організації, позитивно впливає на цей зв'язок і посилює ефективність гнучкості УЛК у розвитку здібностей персоналу. На основі досліджень доведено, що організації, які приділяють більше уваги розвитку стратегічних людських здібностей, демонструють вищий рівень конкурентоспроможності та організаційної ефективності. Дослідження також підтверджує важливість стратегічно орієнтованого УЛК як основи для формування стратегічних можливостей та конкурентних переваг. Зроблено висновок, що для досягнення стійкої конкурентної переваги організаціям необхідно інвестувати в гнучкість УЛК і сприяти формуванню адаптивних систем УЛК, що здатні реагувати на зміни зовнішнього середовища. Результати дослідження можуть бути корисними для подальших наукових досліджень і практичного впровадження в організаціях, які прагнуть до підвищення стратегічної ефективності через розвиток людського капіталу.

ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ НАПОВНЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ ДЛЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БІЗНЕСУ В СФЕРІ ПОСЛУГ

2025-05-20T16:15:12+03:00

В статті акцентовано на особливостях розвитку бізнесу в сфері послуг, відмітною ознакою якого є доволі високий рівень персоналізації у роботі з цільовою аудиторією. Зазначено, що це потребує кваліфікованого формування маркетингової стратегії для реалізації завдань сегментування, таргетування ринку і позиціювання на ньому ціннісних пропозицій у вигляді послуг. Їх зміст і якість мають якнайповніше відповідати запитам споживача – це є необхідною умовою конкурентоспроможності бізнесу в сфері послуг. Підкреслено, що для цього маркетингова стратегія має забезпечувати зростання пізнаваності компанії (для збільшення її присутності на ринку) і підвищення економічної результативності бізнесу – завдяки релевантному для цільових аудиторій способу позиціювання послуг і обґрунтованим формам та методам стимулювання їх реалізації. За високої мінливості споживчих потреб маркетингова стратегія має опиратись на технології, що забезпечуватимуть проактивність продуцента послуги у роботі з цільовими групами споживачів. Така проактивність досягається застосуванням інноваційних цифрових технологій, які можуть вирішувати багато різних завдань, пов’язаних із значними масивами даних. Важливо використовувати їх з максимальною ефективністю в кожному ринковому контексті. У роботі охарактеризовано найбільш поширені інноваційні цифрові технології, що використовуються у сфері маркетингу з виділенням тих, що є ефективними для реалізації завдань стратегічного маркетингу. Зазначено, що застосування тих чи інших технологій залежить від типу маркетингової стратегії, яка формується співвідносно стратегічних цілей бізнесу в контексті обраної конкурентної стратегії. Наведено приклади і аргументовано доцільність такого вибору для готельного бізнесу.

ТУРИСТИЧНА СФЕРА, ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ТА ТУРИСТИЧНА ГАЛУЗЬ: ТРАКТУВАННЯ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОНЯТЬ

2025-03-14T01:35:05+02:00

У статті досліджено зміст та взаємозв’язок понять «туристична сфера», «туристична індустрія» та «туристична галузь». Визначено їхні основні характеристики та проаналізовано особливості трактування в науковій літературі та нормативно-правових документах. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю єдиного підходу до визначення цих понять, що створює труднощі в наукових дослідженнях, державному регулюванні та статистичному обліку туристичної діяльності. Розглянуто основні наукові підходи до визначення туризму та запропоновано розглядати його як комплексне поняття, яке включає не лише особу-відвідувача, але й суб’єктів господарювання, які створюють умови для комфортного відпочинку та державу, яка формує привабливі умови для підприємств туристичної сфери, а ті в свою чергу, створюють затишні умови для відвідувачів для відновлення їх психо-емоційних та фізичних сил. Встановлено, що туристична сфера – це середовище формування державної політики, де визначаються правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування суб’єктів господарювання туристичної та інших видів економічної діяльності, які в консолідації з туристичними ресурсами та інфраструктурою створюють туристичний продукт, сприяючи ефективному збереженню і розвитку історико-культурного потенціалу держави, захисту довкілля, підвищенню рівня інноваційності національної економіки, впливаючи на гармонізацію міжнародних відносин. Натомість туристична індустрія більше зорієнтована на туристичні та суміжні з ними організації в гармонії та синтезі з природнім середовищем, матеріальними та нематеріальними пам’ятками культури та історичною спадщиною народу. Що ж до туристичної галузі – це сукупність діючих суб’єктів господарювання, які безпосередньо впливають та забезпечують розвиток суміжних галузей економіки та розвиток туристичної сфери. Візуалізовано взаємозв’язок між туристичною сферою, туристичною індустрією та туристичною галуззю у процесі формування комплексного туристичного продукту. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення термінологічної бази туризму, розроблення стратегій розвитку туристичного сектору та формування ефективної системи управління туристичною діяльністю.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ

2025-03-24T22:56:23+02:00

У статті розглядається актуальність і перспективи розвитку екологізації підприємств готельної індустрії України як важливого напряму інноваційної діяльності в контексті сталого розвитку туристичної галузі.

Метою статті є вивчення сучасних тенденцій та перспектив екологізації підприємств готельної індустрії України, а також визначення ключових напрямів впровадження «зелених» технологій у діяльність засобів розміщення в контексті забезпечення сталого розвитку туристичної галузі.

Наголошується на основних факторах, що зумовлюють впровадження екологічних ініціатив у готельному бізнесі, зокрема: сприйнятті власників та менеджерів, державному регулюванні, підтримці з боку споживачів та економічних вигодах для підприємств. Також акцентується на значенні екологічної сертифікації засобів розміщення для підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств та задоволення зростаючого попиту на екологічно відповідальні послуги розміщення.

Акцентується на значущості екодизайну як одного з ключових критеріїв зеленого готелю, що безпосередньо впливає на оптимізацію використання ресурсів та зменшення негативного впливу на здоров'я людини. Обговорюються перешкоди та можливості для впровадження стандартів сталого розвитку в готельній індустрії, зокрема фінансові обмеження малих і середніх готелів порівняно з мережевими, та позиція клієнтів, орієнтованих переважно на комфорт і ціну, а не на екологічність. Також наголошується на впливі воєнного стану в країні як фундаментальному бар'єрі для переходу до "зеленого" готельного господарства, що змушує власників бізнесу зосереджуватися на відновленні об'єктів, а не на інвестиціях в екологічні ініціативи.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЙ «ДОЗВІЛЛЯ» ТА «ІВЕНТ» У КОНТЕКСТІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-04-08T20:52:22+03:00

У роботі досліджено теоретико-методологічні підходи до визначення понять «дозвілля» та «івент» у контексті туристичної та рекреаційної діяльності. Проаналізовано концепції провідних науковців, зокрема Т. Парсонса, Й. Гейзінги, З. Фрейда, які розкривають соціальну, культурну та психологічну природу дозвілля. Зазначено, що дозвілля є важливим компонентом розвитку особистості, формування культурного середовища та інтеграції індивіда в суспільство. Окрему увагу приділено івент-менеджменту як чиннику активізації туристичних потоків та формуванню позитивного іміджу територій. Акцентовано на значенні подієвих практик як інноваційного інструменту управління у сфері туризму. Узагальнено теоретичні підходи до класифікації івентів і перспектив їх застосування в рекреаційній сфері. Дослідження сприяє глибшому розумінню ролі івенту та дозвілля в сучасних соціокультурних процесах.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОДОРОЖЕЙ НА МЕНТАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЛЮДИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ БІОГРАФІЧНОГО МЕТОДУ (НА ПРИКЛАДІ ВІДОМИХ ІСТОРИЧНИХ ПОСТАТЕЙ)

2025-05-26T15:43:36+03:00

У контексті сучасних викликів, пов’язаних із глобалізацією, швидкими і масштабними змінами в стилі життя, урбанізацією, політичною та економічною нестабільністю і, відповідно, значним підвищенням рівня стресу, особливо в країнах, що перебувають у стані війни, проблема збереження ментального здоров’я набуває все більшого значення. Дослідження впливу засобів туризму на ментальне здоров’я (включаючи історичний контекст) з метою подальшого використання отриманих знань для забезпечення загального благополуччя людини має особливо важливе значення для України, населення якої вже три роки перебуває в умовах воєнного стану. Завдяки різноманітності продуктів та комплексному підходу, туризм використовує наявні засоби як ефективне доповнення до традиційних методів психотерапії, надаючи людям нові можливості для зцілення та зростання.

У статті досліджується вплив подорожей на ментальне здоров’я людини з використанням біографічного методу (на прикладі Алієнори Аквітанської, Данила Паломника і Лесі Українки) та визначається приналежність згаданих особистостей до певного типу подорожуючих відповідно до психографічної моделі Стенлі Плога. Дослідження стосується особливостей подорожей, їх мотивів, рефлексії, а також впливу зміни місця перебування на стан фізичного, психічного і ментального здоров’я. Проведене дослідження підтверджує ефективність використання засобів туризму задля покращення ментального здоров’я людини, оскільки подорожі генерують найпотужніші емоції людини, формують її світогляд, характер, інтелект, у т.ч. емоційний, посилюють когнітивні можливості мозку, полегшують відновлення після стресів, утворюють соціальні зв’язки (на думку сучасних дослідників Гарвардського університету саме вони є найважливішим чинником щастя), створюють безліч нових можливостей для того, щоб люди відчували задоволення від життя. Саме це є особливо важливим завданням для України у воєнний та повоєнний періоди з огляду на необхідність здійснення психологічної реабілітації цивільного населення і ветеранів війни, а також наявність потужного туристичного потенціалу нашої країни.

ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ РІШЕНЬ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

2025-05-26T15:52:44+03:00

Метою статті є обґрунтування важливості в сучасних умовах невизначеності дослідження широкого спектру мінливих чинників, які треба враховувати в процесі прийняття управлінських рішень малим і середнім бізнесом, крупними міжнародними компаніями в Україні.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасний український бізнес функціонує в умовах високого ступеню невизначеності, спричиненої політичними, економічними та безпековими викликами. Для підприємств такі умови нестабільності вимагають постійного коригування і адаптації бізнес-стратегій. А це не можливе без врахування актуальних чинників, динамічних змін зовнішнього і внутрішнього середовища, специфіки галузі.

Наведена класифікація чинників, приклад практичного застосування методу опитування для отримання зворотного зв’язку і визначення напрямів адаптації бізнес-стратегій має прикладне значення для лідерів і гравців інструментального ринку і ринку садово-паркової техніки. Отримані результати стануть відправною точкою для подальших досліджень механізмів прийняття рішень у ситуаціях невизначеності. Інтеграція класичних і новітніх методів та моделей дозволить сформувати методологічне підґрунтя для адаптації бізнес-стратегій і підвищення обґрунтованості управлінських рішень.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР У ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

2025-05-26T16:04:37+03:00

У статті розглядається впровадження системи аналізу ризиків та критичних контрольних точок (НАРСР) у технологічний процес підприємств ресторанного господарства, з акцентом на особливості і проблеми, що виникають в умовах обмежених ресурсів та специфіки малого і середнього бізнесу. Аналізується, як стандарти НАССР, можуть бути адаптовані для вітчизняного ресторанного сектора, враховуючи гнучкість меню, індивідуальні рецепти та часті зміни в асортименті продукції. У статті наголошується на необхідності комплексного підходу, що включає організаційні, кадрові, технічні та економічні аспекти.

Особливу увагу приділено ключовим етапам впровадження НАССР, таким як приймання сировини, зберігання продуктів, технологічне оброблення та подача страв. На кожному з цих етапів виділяються критичні точки контролю, які необхідно ретельно відстежувати для мінімізації ризиків забруднення їжі та забезпечення безпеки. Детально розглядаються методи контролю, включаючи перевірку температури, роздільне зберігання продуктів та санітарний стан обладнання.

У статті також наведено рекомендації щодо ефективної організації виробництва вітчизняних ресторанних підприємств, у тому числі на базі доступних засобів та методів. Описуються шляхи вирішення проблеми нестачі ресурсів для повної реалізації системи НАССР.

Висновок статті формулює думку авторів, щодо значення НАССР як стратегічного інструменту підвищення безпеки харчових продуктів, довіри споживачів та конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства. Розглядаються перспективи використання цифрових технологій для спрощення контролю та оптимізації робочих процесів, а також інтеграція системи НАССР із концепціями сталого розвитку у ресторанній індустрії.

НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-05-27T11:27:05+03:00

Визначено особливості забезпечення економічної безпеки підприємств (ЕБП) в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Приділено увагу аналізу впливу зовнішніх і внутрішніх загроз на стан економічної безпеки. В ході дослідження зазначено про необхідність визначення системи пріоритетів, спрямовану на формування основи економічної стабілізації, післявоєнної відбудови та розвитку підприємств реального сектору економіки. Досліджено сучасні інструменти підтримки з боку держави та міжнародних партнерів, особливо у межах програми Ukraine Facility. Представлено аналіз можливостей програми Ukraine Facility та рамкової інвестиційної програми Ukraine Investment Framework. Визначено основні напрями підтримки відновлення та реконструкції України, зокрема відновлення енергетичного комплексу, відновлення інфраструктури, а також підтримки малих та середніх підприємств. Сформовано основні напрями з визначенням пріоритетів, які спрямовані на відновлення та забезпечення ЕБ.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ СФЕРИ СПОЖИВЧИХ ПОСЛУГ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ

2025-05-27T17:04:43+03:00

У статті зосереджено увагу на проблематиці формування та реалізації соціально відповідальної політики суб’єктами господарювання. Окремо підкреслено специфіку, а також актуальність планування та впровадження соціально орієнтованих заходів підприємствами, що функціонують у сфері споживчих послуг. Метою дослідження визначено ідентифікацію особливостей, а також обґрунтування пріоритетів реалізації соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг. У дослідженні висвітлено трансформаційні зрушення у пріоритетах та напрямах реалізації соціально відповідальної політики підприємств сфери споживчих послуг України в умовах воєнного стану. Розкрито особливості соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг. Зокрема, до таких віднесено високий рівень відповідальності в забезпеченні зайнятості, у т. ч. соціально вразливих категорій населення, демобілізованих та ветеранів війни, задоволення потреб населення в споживчих послугах, забезпечення інклюзивності в частині доступності населення до споживчих послуг, розвиток інфраструктури територій і громад тощо. Визначено пріоритети формування та реалізації соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг, з-поміж яких – покращення відповідальності перед суспільством, перед власним персоналом, перед партнерами по бізнесу, перед територією функціонування.

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

2025-06-12T10:48:24+03:00

Доведено, що у сучасних умовах високої конкуренції, швидких трансформацій ринкового середовища та зростаючих вимог до ефективності управління корпоративна культура виступає одним із ключових нематеріальних чинників успішного функціонування суб’єктів підприємництва. Вона формує ціннісні орієнтири, стиль управління, мотиваційний клімат і рівень згуртованості колективу, що безпосередньо впливає на стійкість і конкурентоспроможність організацій. Водночас у вітчизняній практиці стратегічне управління корпоративною культурою залишається недостатньо розробленим, що суттєво обмежує її потенціал як ресурсу довгострокового розвитку бізнесу. У статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до формування корпоративної культури як складової стратегічного розвитку підприємницьких структур. Проведено аналіз сучасних досліджень, які охоплюють широке коло питань: від розкриття сутності та типології корпоративної культури до її ролі у формуванні адаптивності, інноваційності й етичного середовища в організаціях. Виявлено, що ключовими напрямами є інтеграція корпоративної культури у стратегію підприємств, її вплив на управління персоналом та трансформація під впливом зовнішніх викликів і інновацій. Обґрунтовано системний підхід до формування корпоративної культури, що включає п’ять етапів: аналітико-діагностичний етап, концептуально-цільовий етап, стратегічно-планувальний етап, впроваджувальний етап, контрольно-коригувальний етап. Запропонована модель забезпечує адаптивність і системність процесу розвитку корпоративної культури, що є запорукою сталого стратегічного зростання. Обґрунтовано, що корпоративна культура виступає важливим стратегічним ресурсом, який визначає рівень адаптивності та конкурентоспроможності підприємств. Виділено необхідність подальших досліджень щодо розробки методики кількісної оцінки впливу корпоративної культури на результати діяльності, а також практичних моделей її трансформації в умовах цифровізації та глобалізаційних викликів.

ФОРМУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГОТЕЛЬНО РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

2025-06-12T11:09:20+03:00

Стаття присвячена дослідженню питання щодо забезпечення безпеки на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу в умовах воєнного стану. Висвітлено основні загрози, що можуть впливати на роботу готелів і ресторанів. Розглянуто принципові положення та типи системи безпеки закладів індустрії гостинності. Доведено, що правильне застосування системи підвищує рівень безпеки готелю та ресторану, їх рейтинг та імідж. Впровадження нових трендів у сфері безпеки потребує ретельного планування, інвестування та постійного оновлення. Запропоновано модель щодо формування компетенцій фахівців служби безпеки у закладах готельно-ресторанного бізнесу. Виявлено, що для ефективного управління закладом під час війни необхідно розробити комплексну стратегію, яка враховує всі аспекти безпеки та економічної стійкості. Ключовими елементами такої стратегії є забезпечення безпеки гостей та персоналу, мінімізація витрат та оптимізація бізнес-процесів, а також збереження репутації та привабливості закладу для клієнтів. Для досягнення цілей необхідно використовувати інноваційні підходи до управління, активно впроваджувати технологічні рішення для підвищення безпеки та ефективності бізнесу, а також вести постійний моніторинг ситуації та гнучко адаптуватися до змін. Доведено, що для закладу важливо мати кваліфікований та досвідчений персонал, який може ефективно реагувати на екстрені ситуації та приймати обґрунтовані управлінські рішення в умовах невизначеності та кризи.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ МАРКЕТИНГ-МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2025-06-12T11:28:40+03:00

Метою статті визначено виділення наукових підходів маркетинг-менеджменту для стратегічного управління розвитком ринкового потенціалу малих підприємств в умовах високої мінливості і невизначеності ринку. Одним із завдань визначено відображення можливостей інноваційних цифрових технологій для нарощування ринкового потенціалу малих підприємств та зростання їх конкурентоспроможності. Аргументовано, що маркетинг-менеджмент слід розглядати як ключовий інструмент розвитку ринкового потенціалу малого бізнесу, який забезпечує не лише виживання підприємства в умовах конкуренції, а й створення передумов для сталого зростання й розширення ринкової частки. Підкреслено, що концепція маркетинг-менеджменту ґрунтується на методологічному підході ціннісно-орієнтованого управління і передбачає поєднання стратегічного підходу з оперативною реалізацією конкретних рішень. Це особливо важливо для малих підприємств, які не завжди можуть розмежувати управлінські рівні через обмежений штат або ресурсні рамки. Окреслено сутність маркетинг-менеджменту, його основні переваги у вирішенні управлінських завдань. Виділено принципи (підходи) маркетинг-менеджменту і співвіднесено їх із завданнями реалізації ринкових можливостей малих підприємств. Охарактеризовано типи сучасних цифрових технологій, які сприяють реалізації і розвитку ринкового потенціалу малих підприємств та диференційовано їх в розрізі стратегічного і операційного маркетингу. Підкреслено, що маркетинг-менеджмент сприяє результативності інноваційної діяльності у середовищі підприємництва. Наведено приклади українських компаній, що ефективно використовують новітні інноваційні технології для розвитку бізнесу і забезпечення його конкурентоспроможності.

ВПЛИВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА АКТИВІЗАЦІЮ ТУРИЗМУ У СХІДНІЙ СЛОВАЧЧИНІ

2025-06-12T11:47:07+03:00

Дослідження, представлене в статті, зосереджено на впливі російсько-української війни на активізацію туристичної діяльності в східній Словаччині, зокрема у Прешовському та Кошицькому регіонах. Війна суттєво змінила соціально-економічні процеси в центральній та східній Європі, що також позначилося на туристичній сфері цих країн. Східна Словаччина, яка знаходиться в безпосередній близькості до України, стала одним з основних напрямків, куди переорієнтувалися туристичні потоки. Гуманітарні та геополітичні виклики, пов’язані з війною, стимулювали зростання внутрішнього туризму, а також збільшення кількості туристів з України та інших регіонів. У статті особливу увагу приділено вивченню Угоди між Україною та Словаччиною про співробітництво в галузі туризму, яка відіграє важливу роль у розвитку двосторонніх контактів і сприяє інтеграції туристичних потоків між країнами. На основі аналізу статистичних даних за 2022–2023 роки було відзначено суттєве зростання кількості туристів, що відвідали Словаччину, зокрема через підвищену безпеку та доступність для біженців з України. Прешовський і Кошицький регіони, як стратегічні з погляду транскордонного співробітництва, зазнали найбільших змін у туристичних потоках. Дослідження показує, що у 2023 році кількість туристів в Словаччині значно зросла, що відображає не лише стабільність ситуації в країні, а й активізацію внутрішнього та транскордонного туризму. Кількість туристів у Прешовському та Кошицькому регіонах також збільшилась завдяки зростанню попиту на активний і пасивний туризм, що включає відпочинок на природі та відвідування культурних пам’яток. Важливим чинником стало також поліпшення інфраструктури для тимчасового проживання біженців. Результати дослідження показують, що російсько-українська війна вплинула на туристичну активність у Словаччині як з позитивного, так і з негативного боку. З одного боку, війна сприяла зростанню внутрішнього туризму, а з іншого – погіршила міжнародний імідж регіону. Попри це, виведення нових туристичних програм і стратегій може сприяти подальшому розвитку туризму в цих регіонах.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

2025-06-12T12:05:53+03:00

Основна мета статті полягає в дослідженні еволюції теоретичних та методологічних підходів до трансфертного ціноутворення у контексті маркетингу. В умовах постійної трансформації економіки та технологічних змін процеси ціноутворення також зазнають змін під дією низки економічних, зокрема глобалізаційних, чинників. Тому виникає потреба в комплексному науковому аналізі змін у підходах до трансфертного ціноутворення та у визначенні глобалізаційних впливів, що формують його сучасні засади.

Методологія дослідження базується на поєднанні загальнофілософських, спеціальних і міждисциплінарних методів, а також ключових наукових підходів – системного та ситуаційного. Серед загальнонаукових інструментів використано аналіз і синтез для дослідження впливу глобалізаційних тенденцій на зміну концепції трансфертного ціноутворення у маркетинговій системі. Метод теоретичного узагальнення застосовано з метою класифікації глобалізаційних чинників, що формують цю концепцію.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні та доведенні, що трансфертне ціноутворення в умовах глобалізації набуває принципових ознак маркетингового підходу щодо ціноутворення. Доведено, що методичні підходи трансфертного ціноутворення відносяться до групи методів маркетингового ціноутворення.

Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає в аналізі практичних підходів щодо використання методів трансфертного ціноутворення, формування економічного механізму трансфертного ціноутворення як частини маркетингової цінової політики, узагальнення методології трансфертного ціноутворення з врахуванням методів її законодавчого регулювання.

УПРАВЛІНСЬКІ ПАТЕРНИ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: МОДЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО ПАРТНЕРСТВА

2025-06-19T14:29:32+03:00

У сучасному трансформаційному середовищі системи охорони здоров’я України зростає потреба в переосмисленні підходів до управління медичними установами та ефективного використання ресурсів у контексті децентралізації, фінансової автономії та соціальної відповідальності. У статті здійснено глибокий аналіз управлінських патернів у системі охорони здоров’я України з урахуванням викликів, спричинених реформуванням державного управління, децентралізацією економіки, фінансовою нестабільністю та пандемією COVID-19. Особливу увагу приділено концепції державно-приватного партнерства як інструменту інтеграції інтересів держави, бізнесу та громади в процесі управління медичними установами та розбудови інфраструктури охорони здоров’я. На основі аналізу наукових праць, статистичних даних та міжнародного досвіду визначено ключові управлінські моделі, які демонструють високу ефективність у забезпеченні доступності, якості та інноваційності медичних послуг. Дослідження охоплює як централізовані, так і децентралізовані форми управління, акцентуючи на поєднанні адміністративних і ринкових механізмів, які дозволяють підвищити адаптивність системи охорони здоров’я до зовнішніх змін. Розглянуто механізми реалізації партнерських моделей через форсайт-підходи, стратегічне планування, впровадження технологічних дорожніх карт, розвиток соціального капіталу та залучення приватних інвестицій у сферу медицини. Також досліджено роль системи контролю якості медичних послуг та методів оцінювання ефективності управлінських рішень, що стали особливо актуальними в умовах пандемії. Узагальнено переваги моделей, що базуються на мультиакторній взаємодії та стійких інституційних механізмах, здатних забезпечити не лише короткострокові покращення, а й довгострокову стабільність і стійкість галузі. Запропоновано типологізацію управлінських патернів, сформульовано практичні рекомендації щодо формування партнерських платформ на регіональному рівні, розвитку кадрового потенціалу та цифрової трансформації управління в медичному секторі. Отримані результати мають вагоме значення для подальшої розробки стратегій реформування охорони здоров’я в Україні, забезпечення прозорості процесів, ефективного використання ресурсів та зміцнення довіри населення до системи.

ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ТА МЕРЕЖЕВІ РЕСУРСИ У ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ ІНДУСТРІЇ РОЗВАГ

2025-06-26T06:29:48+03:00

У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти трансформації бізнес-моделей індустрії розваг під впливом цифрових платформ і мережевих ресурсів. Проаналізовано сучасні виклики цифрової економіки, а також ключові тенденції, що формують нову парадигму споживання та створення розважального контенту. Визначено типологію цифрових платформ (стримінгових, соціальних, ігрових), їхню роль у зміні логіки монетизації та дистрибуції, а також значення мережевих ефектів для формування стійких конкурентних переваг. Запропоновано аналітичні підходи до оцінки створення доданої цінності у цифрових екосистемах. Представлено кейс-стаді з міжнародної та української практики (Netflix, YouTube, Megogo, Steam, TikTok), що демонструють приклади успішної адаптації бізнес-моделей до умов цифрового середовища. Висновки статті підкреслюють необхідність перегляду стратегічних підходів до управління підприємствами індустрії розваг в умовах стрімкого технологічного прогресу та зміни споживчої поведінки.

ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ БІЗНЕС-МАРКЕТИНГУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2025-06-27T09:35:31+03:00

У статті розкривається актуальність формування інноваційних стратегій бізнес-маркетингу в умовах цифрової трансформації економіки та посилення конкуренції. Вказано, що традиційні моделі маркетингу втрачають ефективність, а підприємства потребують нових підходів, що інтегрують цифрові інструменти, інновації та адаптивне управління. Визначено наукову проблему — відсутність єдиних теоретичних основ для побудови ефективних інноваційних стратегій бізнес-маркетингу, що ускладнює стратегічну адаптацію до змін ринку.

Здійснено аналіз актуальних досліджень українських та зарубіжних учених щодо інновацій, стратегічного управління, маркетингових стратегій і підприємницької діяльності, що дало змогу сформувати понятійно-категоріальну базу для дослідження. Розкрито зміст основних термінів: «інновація», «стратегія», «бізнес-маркетинг», «інноваційна стратегія» тощо. Особлива увага приділена визначенню інноваційної стратегії як управлінського інструмента, що забезпечує координацію інновацій у межах стратегічного розвитку підприємства.

Автором обґрунтовано, що бізнес-маркетинг в умовах цифровізації є складною системою ринкової взаємодії, в якій інновації стають не лише інструментом залучення клієнтів, а й засобом формування нових конкурентних переваг. Встановлено, що ефективна інноваційна стратегія має міждисциплінарний характер і потребує інтеграції цифрових технологій, маркетингової аналітики, підприємницького мислення та стратегічного управління. У підсумку запропоновано авторське визначення процесу формування інноваційних стратегій бізнес-маркетингу та представлено логіко-змістову модель ключових категорій дослідження.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ АДАПТАЦІЇ ДО НЕСТАБІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

2025-06-27T09:56:44+03:00

Метою статті є узагальнення теоретичних засад фінансово-економічної діагностики функціонування підприємств, зокрема транспортних у взаємозв’язку з їх логістичною діяльністю в умовах нестабільного середовища. Виділено методологічні проблеми фінансово-економічної діагностики: ототожнювання поняття «діагностика» з поняттям «аналіз», розділення понять економічної та фінансової діагностики. Обґрунтовано, що фінансово-економічною діагностикою є комплексний процес оцінки фінансового та економічного стану підприємства, спрямований на виявлення його стійкості, ефективності та ризиків, що включає аналіз ключових фінансових показників, а також дослідження економічних аспектів, зокрема конкурентоспроможності, стратегії розвитку та впливу зовнішнього середовища. Розроблено систему принципів фінансово-економічної діагностики, що включає принципи системності, оперативності, адаптивності інструментів, реалістичності оцінки, інтеграції якісних і кількісних показників, прогностичності та безперервності. Визначено функції діагностичної системи в умовах нестабільного середовища (контрольно-оцінювальну, прогностичну, антикризову, інтегративну, навігаційно-адаптивну). Показано, що структура сучасної діагностичної системи підприємства має включати компоненти, на які покладається виконання специфічних функцій, спрямованих на забезпечення ефективного аналізу, прогнозування та управління діяльністю, тобто включати аналітичний модуль, інформаційно-логістичний модуль, модуль ризик-менеджменту, модуль стратегічно-діагностичного інтерфейсу, модуль моніторингу та адаптації. Обґрунтовано, що діагностика логістичної діяльності транспортного підприємства передбачає оцінювання їх функціонального стану, адаптивності, синхронізації підсистем та здатності до реагування на ринкові збурення. Розроблена система діагностики логістичної діяльності, що включає показники транспортної логістики, складської логістики, управління запасами і загальних логістичних KPI.

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ СТРАТЕГІЇ БРЕНДІНГУ

2025-06-27T10:10:09+03:00

Метою статті є обґрунтування методичних підходів оцінки бренду в контексті визначення бренду, як маркетингового активу в капіталізації підприємства.

У дослідженні використані економіко-статистичні методи дослідження при аналізі практичного досвіду використання методів оцінки брендів; теоретико-методологічні підходи при аналізі використання методів оцінки бренду; групування та класифікація – при визначенні найбільш поширених підходів в оцінці брендів. Визначені відмінні риси бренд-лідерства порівняно з класичним бренд-менеджментом. Обґрунтовано роль вартісної оцінки бренду, як нематеріального активу в структурі активів підприємства.

Обґрунтовано три найбільш поширені методичні підходи до оцінки бренду: витратний, порівняльний та прибутковий. Сформульовані проблеми практики визнання, оцінки, захисту, переоцінки нематериальних активів та бренду в Україні порівняльно з закордонними практиками в цієї сфері. Однією із серйозних проблем є відсутність гармонізації термінології у сфері оцінки бренду, як нематеріального активу, із міжнародними стандартами оцінки.

Практична значущість дослідження полягає в аналізі та узагальнені світової практиці, в який прийнято використання прибуткового підходу до оцінки бренду, при якому, визначення вартості засноване на дисконтованій вартості грошових потоків. Представлені прикладні аспекти застосування даного методу оцінки вартості бренду. На підставі розглянутих вище методів оцінки бренду було запропоновано низку методів, які дозволяють врахувати недоліки загальноприйнятих підходів.

Наукова цінність дослідження полягає у запропонованих методах оцінки бренду, які можуть бути імплементовані у практику оцінки локальних та глобальних брендів: метод оцінки вартості брендів за допомогою балів; метод обчислення облікової вартості бренду та вартості його заміщення; метод оцінки вартості бренду за допомогою ринкових трансакцій; модель індексів вартості бренду. Подальші дослідження спрямовані на формування методології оцінки брендів в умовах цифрової економіки, з врахуванням нових чинників впливу.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ТУРИЗМУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-07-15T11:29:01+03:00

У статті досліджено потенціал блакитної економіки як нової парадигми сталого розвитку прибережних територій із акцентом на туристичний сектор. Концепція блакитної економіки включає не тільки вивчення впливу кліматичних та екологічних аспектів, вона також включає галузі, що пов’язані із традиційним використанням морських ресурсів: морський та прибережний туризм, рибальство, водні види спорту, транспорт, порти та логістика та інноваційні напрями (відновлювальна офшорна енергетика, аквакультура, морська біотехнологія та біорозвідка, глибоководний видобуток корисних копалин).

Туризм у контексті блакитної економіки охоплює різноманітні напрями, серед яких прибережний, морський, екологічний та еногастрономічний туризм.

Розглянуто ключові виклики та можливості інтеграції морського і прибережного туризму у стратегії сталого економічного зростання. Окреслено роль туризму як інструменту збереження водних екосистем, джерела зайнятості та соціального капіталу. Проаналізовано міжнародні практики та перспективи для України.

СУТНІСТЬ І РОЛЬ ТВАРИННИЦТВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

2025-07-15T11:46:16+03:00

В сучасних умовах актуальним питанням держав є забезпечення національної продовольчої безпеки, що суттєво пов’язана з розвитком аграрної сфери національної економіки, забезпеченням вітчизняним економічно доступним і якісним продовольством, необхідним для життєдіяльності населення. Продовольча безпека входить в число найбільш важливих і гострих глобальних проблем сучасності, її значимість визначається низкою об’єктивних і суб’єктивних причин. При вирішенні проблеми продовольчої безпеки стратегічно значимим напрямом виробничої діяльності, який забезпечує необхідні продовольчі ресурси є тваринництво. Тенденції розвитку у сфері тваринництва визначають суттєвий вплив на ефективність вирішення зазначених питань

Метою публікації є дослідження сутності і оцінки тенденцій формування, функціонування, розвитку галузі тваринництва та його значення в забезпеченні продовольчої безпеки держави.

В статті досліджуються питання щодо особливостей, тенденцій розвитку та функціонування в сучасних умовах галузі тваринництва. Досліджено роль тваринництва у забезпеченні продовольчої безпеки. Визначено сутність поняття продовольча безпека та ретроспектива його виникнення. Проведено оцінку поканика Індексу глобальної продовольчої безпеки України в динаміці показника за 2013 – 2022 рр. Досліджено рівень споживання основних видів продуктів харчування та визначено, що рівень споживання практично за всіма видами продукції тваринництва, перебуває нижче показників 2018 року і не забезпечують продовольчу безпеку країни. Визначені сучасні особливості розвитку галузі тваринництва та виробництва основних видів продукції тваринництва. Досліджено функціонування тваринницької галузі в умовах воєнного стану.

Вітчизняну продовольчу безпеку не досягнуто повною мірою, значна частина проблем залишаються невирішеними як у сфері забезпечення населення необхідними продуктами харчування, так і підтримці достатнього рівня платоспроможного попиту населення країни.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

2025-07-16T07:03:29+03:00

Статтю присвячено вивченню теоретико-методологічних засад процесу структурної трансформації економіки як стратегічного ресурсу забезпечення сталого розвитку національного господарства в умовах глобальної конкуренції, цифровізації та технологічної еволюції. Мета статті - обґрунтування та удосконалення теоретико-методологічного забезпечення процесу структурної трансформації економіки, спрямованої на досягнення збалансованого соціально-економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності національного господарства та його адаптації до сучасних глобальних і внутрішніх викликів.

В дослідженні вивчено еволюцію концептуальних засад економічної структури, визначено її роль у формуванні економічної стабільності, конкурентоспроможності та соціальної адаптивності. Обґрунтовано трикомпонентний підхід до структурної трансформації, що включає галузеві зміни, трансформацію економічної поведінки та оновлення державної політики. Запропоновано концептуальну модель структурної трансформації, що у порівнянні з існуючими ґрунтується на поєднанні еволюційних, неокласичних і модернізаційних підходів. Виявлено, що успішна структурна трансформація передбачає перехід до інноваційної моделі економіки, розвиток галузей з високою доданою вартістю, цифровізацію та оновлення інституційної бази.

Визначено основні умови ефективності трансформаційних процесів, серед яких: узгодженість секторальної, регіональної та інноваційної політики; наявність дієвих механізмів стратегічного планування; розвиток людського капіталу; забезпечення соціального захисту в перехідний період. Розглянуто інституційне забезпеченню, яке визначає сталість і незворотність структурних змін. На макрорівні структурна трансформація проявляється у зміні структури ВВП, експорту, інвестицій та податкових надходжень, тоді як на мікрорівні у трансформації організаційних моделей підприємств і впровадженні цифрових платформ.

Загалом дослідження показало, що структурну трансформацію доцільно розглядати як складний багаторівневий процес, що охоплює економічні, соціальні, технологічні та інституційні зміни. Теоретичне осмислення цього явища дозволить сформувати дієві механізми економічної політики, орієнтовані на адаптивність, інклюзивність і сталий розвиток.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА: РИЗИКИ, ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ ВТРАТИ

2025-07-16T07:19:50+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей управління ризиками та забезпечення стійкості економічного зростання підприємств-виробників продукції тваринництва в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Встановлено, що забезпечення сталого економічного зростання підприємств-виробників продукції тваринництва є складним завданням, що постійно стикається з численними ризиками, які можуть призвести до значних прямих (погіршення здоров'я тварин, зниження продуктивності, зростання собівартості виробництва, втрати поголів'я та знищення інфраструктури) та непрямих втрат (втрати довіри споживачів, зміни ринкової кон'юнктури, зниження інвестиційної привабливості та репутаційні збитки).

Доведено, що військові дії, як у випадку України, є яскравим прикладом катастрофічного зовнішнього чинника, що дестабілізує галузь. Проблеми з енергозабезпеченням, як нестача електроенергії для зберігання врожаю, демонструють вразливість перед інфраструктурними та логістичними труднощами.

Обґрунтовано, що для забезпечення стійкого економічного зростання підприємствам необхідно постійно адаптуватися до мінливих умов.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ

2025-07-22T07:41:04+03:00

В статті розглянуто концептуальні засади забезпечення енергетичної безпеки як одного з ключових стратегічних пріоритетів сучасної державної політики в умовах глобалізаційних викликів, кліматичних змін, енергетичних криз і зростання геополітичної напруги. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад забезпечення енергетичної безпеки в умовах глобальних трансформацій, з урахуванням геополітичних, економічних, екологічних, соціальних, технологічних та інституційно-регуляторних викликів.

В дослідженні представлено комплексний аналіз визначень та підходів до трактування сутності енергетичної безпеки, враховуючи багатовекторний характер цього поняття. Обґрунтовано, що енергетична безпека не обмежується лише стабільністю постачання енергоресурсів, а охоплює також питання інституційного регулювання, диверсифікації джерел, інфраструктурної надійності, енергоефективності та екологічної збалансованості.

Проаналізовано ключові детермінанти енергетичної безпеки, зокрема в працях зарубіжних та українських дослідників, що дозволило встановити міждисциплінарну природу цієї категорії. Виявлено, що забезпечення енергетичної безпеки тісно пов’язане з наявністю стійкої та адаптивної енергетичної системи, здатної ефективно функціонувати в умовах дестабілізації, зокрема під впливом зовнішньополітичних та економічних шоків. Виявлено зростаючу роль інновацій, цифрових технологій та відновлюваних джерел енергії у посиленні системної стабільності енергетичного сектору.

Дослідження факторів дозволило виявити найбільш критичні зони вразливості енергетичних систем на глобальному та національному рівнях, серед яких: геополітична залежність від нестабільних регіонів, нестійкий інвестиційний клімат, технологічна відсталість інфраструктури, недостатній рівень енергоефективності та інституційні прогалини у сфері регулювання. Обґрунтовано, що подолання цих викликів потребує розробки комплексної багаторівневої політики енергетичної безпеки з акцентом на сталий розвиток, інклюзивність та міжнародну кооперацію.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ

2025-07-22T07:27:35+03:00

Сектор малого бізнесу має вирішальне значення для формування конкурентоздатної економіки, створення нових робочих місць, забезпечення адаптивності ринку та стимулювання розвитку регіонів. В умовах трансформації економіки України, зростання викликів, спричинених військовим конфліктом, економічною нестабільністю та зміною глобальних ринкових умов, питання ефективної підтримки та розвитку малого бізнесу набуває особливої ваги. Незважаючи на значний потенціал малий бізнес в Україні зустрічається з багатьма перепонами: обмежений доступ до фінансових ресурсів, нестабільне податкове середовище, бюрократичні процедури, слабка інституційна підтримка та низький рівень цифровізації. Водночас останні роки демонструють нові позитивні тенденції, зокрема активізацію державних та міжнародних програм підтримки, розвиток стартап-екосистеми, використання цифрових платформ і адаптацію підприємців до нових реалій через гнучкі бізнес-моделі. Це зумовлює надзвичайну актуальність дослідження сучасних підходів до розвитку малого бізнесу, аналізу основних викликів і можливостей, а також вивчення ефективних інструментів підтримки для формування обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення державної політики у сфері підприємництва та стимулювання сталого економічного зростання України.

Малий бізнес становить ключовий елемент економічної структури України, забезпечуючи істотну зайнятість населення, вносячи вагомий вклад у формування внутрішнього валового продукту та сприяючи впровадженню інновацій. Особливої актуальності розвиток малого підприємництва набуває в умовах економічної нестабільності, воєнного конфлікту та глобальної цифрової трансформації, що вимагає від підприємців гнучкості, адаптивності та активного використання сучасних технологій. В останні роки в Україні спостерігається посилення державної та міжнародної зміцнення сектора малого бізнесу, розширення стартап-екосистеми, поширення цифрових платформ і інструментів, що створює нові можливості для підприємців. Разом із цим, малий бізнес зіштовхується з рядом серйозних проблем, серед яких — недостатній доступ до фінансових ресурсів, складна система оподаткування та державного регулювання, наслідки воєнного стану, а також нестабільна ситуація на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Сучасні підходи до розвитку малого бізнесу в Україні формуються під впливом масштабних внутрішніх і зовнішніх викликів, серед яких особливе місце посідають наслідки воєнного стану, економічна нестабільність, логістичні бар’єри та кадрові втрати. Попри це, малий бізнес демонструє високу адаптивність і стійкість, впроваджуючи цифрові технології, гнучкі моделі управління, інновації та розширюючи співпрацю з міжнародними партнерами. Водночас держава активно залучається до процесу підтримки підприємництва, пропонуючи широкий спектр фінансових, організаційних, освітніх та цифрових інструментів. Це створює умови для модернізації підприємницької діяльності, зростання конкурентоспроможності та розвитку екосистеми малого бізнесу як важливого елементу економічної стабільності та відновлення країни. Отже, для забезпечення сталого розвитку малого бізнесу в Україні необхідна результативна співпраця між державними органами, бізнес-середовищем та громадянським суспільством з урахуванням актуальних тенденцій та викликів.

РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕФЕКТИВНОМУ ЛІДЕРСТВІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

2025-07-22T15:45:12+03:00

У статті досліджено сутність емоційного інтелекту та його значення для формування ефективного лідерства в сучасних організаціях. Проаналізовано вплив емоційної компетентності керівника на управління персоналом, формування здорового мікроклімату в колективі та підвищення продуктивності праці. Розглянуто сучасні підходи до розвитку емоційного інтелекту як інструменту адаптивного, етичного та комунікативного лідерства. Особлива увага приділена ролі емоційного інтелекту в кризових ситуаціях та при прийнятті управлінських рішень. Наведено практичні рекомендації щодо розвитку емоційної компетентності керівників.

НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2025-07-31T10:36:50+03:00

У дослідженні у фокусі уваги перебуває проблематика формування та зміцнення конкурентних позицій суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу в Україні у сучасних складних соціально-економічних умовах. антикризового управління суб’єктами бізнесу з прицілом на забезпечення адаптації та формування належного рівня економічної безпеки бізнесу в умовах турбулентності. Метою дослідження визначено подальший розвиток методико-прикладних засад зміцнення конкурентоспроможності підприємств готельно-ресторанного бізнесу в сучасних українських реаліях. Обґрунтовано перспективні сфери та напрями подальшого розвитку підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Розроблено положення стратегії та інституціональне забезпечення розвитку суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу, у тому числі на інноваційних засадах. Сформовано організаційно-економічний механізм активізації економічної діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Визначено напрями реалізації управлінсько-інфраструктурного механізму зростання та розвитку суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу. Обґрунтовано шляхи та засоби покращення ресурсного забезпечення господарської діяльності в готельно-ресторанній справі. Забезпечено узгодження управління розвитком суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу зі сучасними тенденціями глобалізації і функціонування вітчизняного внутрішнього ринку.

ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО ХАРЧУВАННЯ В КЕЙТЕРИНГОВИХ ПОСЛУГАХ

2025-07-31T10:25:44+03:00

У статті досліджено організацію харчування щодо релігійного вподобання кожного гостя під час кейтерингового обслуговування. Розглянуто організацію харчування відповідно до постових обмежень, установлених у християнській традиції. Рекомендовано виключити м’ясні, молочні продукти, яйця, а також солодощі на основі інгредієнтів тваринного походження. Натомість пропонуємо використовувати крупи, овочі, фрукти, гриби, горіхи та інші рослинні продукти, застосовуючи креативний підхід до подачі та смакових рішень. Обов’язковим повинно бути чітке маркування страв згідно з побажаннями клієнта. Досліджено принципи харчування за ісламськими традиціями (халяль) та відзначено сувору заборону на свинину, алкоголь і потенційно ритуально нечисті продукти. Кейтеринговим підприємствам рекомендовано співпрацювати з сертифікованими постачальниками, облаштувати окремі кухонні зони для приготування халяль-страв та забезпечити обізнаність персоналу з відповідними нормами. Розглянуто обслуговування індусів у сфері кейтерингового обслуговування. Підкреслено важливість виключення яловичини та надані пропозиції щодо використання повноцінного вегетаріанського меню, яке базується на бобових, рисі, овочах, спеціях і молочних продуктах, без використання яєць. Охарактеризовано обслуговування буддистів, де їжа сприймається як джерело енергії, гармонії та внутрішнього балансу. Зазначено, що буддисти дотримуються вегетаріанської або веганської дієти, уникаючи всіх продуктів тваринного походження. Рекомендовано готувати страви з мінімальною кількістю спецій, орієнтуючись на простоту, натуральність і баланс смаків, з використанням злаків, бобових, овочів і фруктів. Підсумовано, що релігійне харчування вимагає від кейтерингового підприємства не лише кулінарної майстерності, а й етичної відповідальності, адаптивності та глибокого розуміння міжкультурних особливостей.